Святкування новорічних свят в Японії починається одинадцятого місяця, з так званих «курячих» або «західних» базарів (鳥の市 або 西の市). На «курячих базарах» можна купити новорічні амулети-маморі, кумаде, кадомацу та каккоме для прийдешнього року.

Традиція проводити базари належить до епохи Хейан, коли базари проводились два рази на місяць – в східній, та в західній частині столиці по черзі. З годом ця традиція поширилася і за межі міста Хейан.

Вираз «курячий базар» записано за допомогою ієрогліфа 市, який, між іншим, перекладається як «місто». Так слово записано в зводі «Ніхон шьокі», що може вказувати на більш давні коріння цієї традиції.

Покровителькою базарів вважається Ічіґамі (市神), або Ічікішіма-хіме-но-мікото (市杵島姫の美琴), донька Аматераса-оо-мікамі (天照大神). Завданням Ічікішіма-хіме є захист базарів та їх проведення.

В сучасному Токіо «торі-но ічі» проводяться в районі Асакуса, біля храмів Чьококу-джі (長谷寺) та Оторі-джінджя (お鳥神社). Базар починає працювати о 12 ночі. Відвідини такого базару – це не тільки спосіб проводити минулий рік, але й гарний час для поклоніння камі.

#мацурі #новий_рік

Ієрогліф 密 (читання: міцу, хісока - вузький, близький, тісний) став ієрогліфом 2020 року. Ієрогліф символізує обмеження, введені через COVID19: рекомендацію запобігати близьких контактів, замкнутих просторів та стовпотворінь (三密)

Як завжди, церемонія пройшла в храмі Кійомідзу-дера (清水寺), Кіото.

https://m.youtube.com/watch?v=6-xo6c_iTnU&feature=youtu.be

#новий_рік

Основною новорічною прикрасою в Японії є кадомацу (門松; 門 – ворота, 松 – сосна). Вірять, що саме в кадомацу під час першого світанку нового року приходить камі нового року – О-тошіґамі-сама (お年神様). Тому таку ікебана ставлять біля входу до будинку. Таким чином, під час перебування камі в цій ікебана, кадомацу стає "шінтай" (神体 - "тілом камі").

Сосна – один із найбільш відомих символів довголіття. Традиція ставити кадомацу бере початок в період Хейан. Більшість істориків вважають, що прообразом сучасного новорічного кадомацу був обряд Комацу-бікі (小松引き).

Комацу-бікі – традиція аристократів періоду Хейан, згідно з якою в перший день народження дитини біля воріт дома було потрібно ставити гілку сосни (або ікебака з включенням соснових гілок) для того, щоб побажати дитині довгого життя.

#новий_рік #шінто

Знайомтесь з канбарі-ню:до: (加牟波理入道) - одним із найбільш дивних та найменш відомих образів йокай. Канбарі-ню:до: виглядає як ченець, в мантії та з коротким волоссям. Побачити його можна виключно в новорічну ніч. В цю ніч канбарі-ню:до: ховається за вікнами будинку та підглядає в людські туалети. З рота канбарі-ню:до: вилітає зозуля.

Вважається, що цей образ виник в Китаї XV ст. Адже здавна існує віра в те, що почути крик зозулі – значить викликати нещастя. Канбарі-ню:до: приносить невдачі, тож краще його ніколи не бачити та не чути.

На картинці – зображення від Торіяма Секіена (鳥山石燕)

#йокай #новий_рік

Осечі-рьо:рі (御節料理) – їжа, яку їдять в перші дні Нового Року. Кожна страва в осечі-рьо:рі має своє значення, так боби маме символізують здоров’я, рибний періг схож та схід сонця і тому символізує Новий Рік, водорості конбу (昆布) – радість, а нішікі-тамаґо (омлет, 錦卵) – багатство та вдачу.

Походження осечі-рьо:рі асоціюють з китайською традицією «п’яти святкових страв» (五節供) для п’яти фестивалів. В Японії осечі-рьо:рі розуміють як страви, які приносять в жертву Тошіґамі-сама (大年神様) – камі прийдешнього року. Сучасний стиль новорічних страв сформувався в період Едо.

А на цьому відео можна подивитись прості рецепти приготування осечі (японською)

#новий_рік

Новий Рік в Японії приходить із першим світанком.

Тому на різних варіантах новорічних укійо-е ми бачимо світанкові пейзажі – зображення традиції зустрічі сонця.

На цій картинці – «Корабель скарбів», на якому пливуть сім богів щастя. Поряд з ним – журавель та черепаха – відомі символи довголіття. Подорож освічують перші промені сонця, яке підіймається позаду снігової вершини Фуджі-сан. Автори – Утаґава Кунійоші (歌川国芳), Утаґава Кунісада (歌川国貞), Кеісаі Еісен (渓斎英泉).

Всіх з прийдешнім роком! Світла, чудес та натхнення!

#новий_рік #шічіфукуджін

Новорічні свята в Японії – період численних обрядів та традицій ворожіння. Найпростіша та найбільш відома з цих традицій – ворожіння по першому сну (初夢, хацуюме) в новому році. Таким сном вважається сон в ніч з 1 на 2 січня.

Фуджі-сан, баклажан та яструб – найбільш щасливі символи, сон з якими пророкує світлий та радісний рік.

На картинці: «Символи сновидінь» від Ісода Корюсаі (礒田湖龍斎)

#новий_рік #ворожіння

Сьогодні в Храмі Чистої Води (Кійомідзу-дера, 清水寺) було проголошено канджі року. Їм знову став ієрогліф "金" в значенні "золото".

#новий_рік

ЗМІСТ

"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото

Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако

Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі

В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко

#мусубі

#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік

#ясукуні

З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво

Теоретичне:
#релігії
#посібник

#японістам

Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура

#фуджі_сан

Історичне:
#фото_історія
#мапи

#едо
#мейджі

#айну

#ама

Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія

#Ґенджі

Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін

Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю

#голодні_духи

Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні

Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог

Ієрогліфом року, звісно, став 戦 в значенні 'війна'. Проголошено цього тижня в Кійомідзу-дера.

#новий_рік

Банкнота з зображенням тенґу (天狗), яку спалюють у новорічну ніч у храмах Китаю, Тайваню та Японії для залучення щастя та вдачі.

#новий_рік #йокай

"Дайкоку (Оокунінуші) із білим зайцем", від Кацушіка Хокусай. Зроблено у 1819 році, який, як і 2023, був роком зайця. Сюжет відсилає до історії з 3го сувою текстів Коджікі про білого зайця Інаба.

#новий_рік #камі #ідзумо

Традиція проведення ритуалу поминання швейних голок (針供養), пов’язана з періодом «початку справ» (事始, котохаджіме) у восьмий день другого місяця. В цей час закінчуються ритуали зустрічі камі нового року та прибирання після новорічних свят, які в цілому тривають з восьмого дня дванадцятого місяця, до восьмого дня другого місяця.

Повсякденні справи, до яких поверталися у період «котохаджіме» найчастіше були пов’язані з сільським господарством. Пошив нового одягу відбувався взимку, в періоду дванадцятого та першого місяців року. У «Ілюстрованому підручнику моралі» від 1690 року говориться, що ми маємо бути вдячними голкам, якими користувалася та які заржавіли чи погнулися, тому неможна їх викидати.

Також ритуал пов’язано з загальною традицією віддавати шану речам, котрими довго користувалися. Так наприклад, раніше я вже писала про церемонію поховання ножів. Адже згідно з шінто все, що існує навколо нас є камі, та саме усвідомлення цього формує повсякденність.

Фото – харі-куйо від 1960 р.

#шінто #новий_рік