Ритуал явлення камі за ім'ям Бозе, острів Акусекі (悪石島), Окінава. Бозє входять до групи ー Райхо:шін (来訪神) - камі, які у визначений час спускаются до світу людей в своєму фізичному обличчі.
#рюкю_шінто #камі
#рюкю_шінто #камі
Скелі Татеґамі (立神 - камі, які стоять). На відміну від Японії, в рюкю-сінто не було звичаю огорожувати дерева або каміння, які є камі, мотузками шіменава (しめ縄). Вважалося, що камі та люди живуть в одному просторі та не мають істотної відмінності, тож, не має сенсу додатково підкреслювати присутність камі в навколишньому світі.
Острів Кодакара (小宝島), Окінава.
#рюкю_шінто #гори
Острів Кодакара (小宝島), Окінава.
#рюкю_шінто #гори
Бунаґая – це духи річок на Окінаві, молодші брати кіджімунаа та одні з найбільш відомих окінавських маджімунаа (місцева назва йокай). Бунаґая живуть на дні річок, частіше всього у невеликих каміннях.
На відміну від кіджімунаа, майже не взаємодіють з людьми, мають дикий та хижуватий характер. Якщо наступити на каміння, де живе бунаґая, каміння сполохне синім полум’ям – так бунаґая захищають себе.
На островах О:ґімі (大宜味村) в період до 1945 р. був поширений ритуал під назвою «арамі» – церемонія полювання на бунаґая. Вважалося, що особливо світлими ночами восьмого місяця за старим календарем, бунаґая виходять на берег. Для того, щоб спіймати духа річок потрібно ввечері забратись на дерево, та чекати на появу бунаґая всю ніч.
#йокай #рюкю_шінто
На відміну від кіджімунаа, майже не взаємодіють з людьми, мають дикий та хижуватий характер. Якщо наступити на каміння, де живе бунаґая, каміння сполохне синім полум’ям – так бунаґая захищають себе.
На островах О:ґімі (大宜味村) в період до 1945 р. був поширений ритуал під назвою «арамі» – церемонія полювання на бунаґая. Вважалося, що особливо світлими ночами восьмого місяця за старим календарем, бунаґая виходять на берег. Для того, щоб спіймати духа річок потрібно ввечері забратись на дерево, та чекати на появу бунаґая всю ніч.
#йокай #рюкю_шінто
👻 Знайомтесь! Це шяккінамун - найстрашніший дух маджімун Окінави. Живе в коріннях дуже старих дерев, має вигляд палиці з багатьма руками, великим ротом та довгим язиком. Шяккінамун майже неможливо побачити.
Страшний він тому, що їсть людські душі, залишаючи тільки тіла. Врятуватись від нього неможливо, шяккінамун їсть душу всякої людини, як тільки розуміє, що на нього дивляться.
#йокай #рюкю_шінто #шінбоку
Страшний він тому, що їсть людські душі, залишаючи тільки тіла. Врятуватись від нього неможливо, шяккінамун їсть душу всякої людини, як тільки розуміє, що на нього дивляться.
#йокай #рюкю_шінто #шінбоку
Ритуал зустрічі сонця в мінтон-ґусуку – утакі, з якого, за легендою, Амамікійо почала створення архіпелагу Рюкю.
#рюкю_шінто #утакі
#рюкю_шінто #утакі
ЗМІСТ
"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото
Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако
Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі
В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко
#мусубі
#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік
#ясукуні
З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво
Теоретичне:
#релігії
#посібник
#японістам
Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура
#фуджі_сан
Історичне:
#фото_історія
#мапи
#едо
#мейджі
#айну
#ама
Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія
#Ґенджі
Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін
Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю
#голодні_духи
Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні
Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог
"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото
Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако
Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі
В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко
#мусубі
#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік
#ясукуні
З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво
Теоретичне:
#релігії
#посібник
#японістам
Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура
#фуджі_сан
Історичне:
#фото_історія
#мапи
#едо
#мейджі
#айну
#ама
Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія
#Ґенджі
Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін
Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю
#голодні_духи
Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні
Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог
Іноді з #утакі трапляються і такі історії.
https://mainichi.jp/english/articles/20221104/p2a/00m/0na/035000c
#життя_рюкю #рюкю_шінто
https://mainichi.jp/english/articles/20221104/p2a/00m/0na/035000c
#життя_рюкю #рюкю_шінто
The Mainichi
Okinawans hope for return of old worship site from US forces
YOMITAN, Okinawa -- Local residents here are seeking access to a sacred place of worship called Chichen Utaki in this village in southern Japan, after
Поселення на острові Токашікі (渡嘉敷島) існує приблизно з XII ст. Максимальна кількість населення – близько 700 людей.
Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.
Життя острові не змінилося і сьогодні.
Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.
Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.
За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.
На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.
#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі
Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.
Життя острові не змінилося і сьогодні.
Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.
Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.
За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.
На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.
#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі