фігурка матері милосердя (тобто, по-нашому, покрови) з равенбурзького храму, приблизно 1480-ті роки.

#гарнеякбожамама #захисницягрішників

єпископ на верблюді кудись собі трюхикає у своїх єпископських справах.

мініатюра з французького часослова середини xv століття.

#маргіналії

іще одна екзотична сцена спокуси із «дзерцала людського спасіння», цього разу — північнонімецького, десь із 1360 року. тут змія теж така впевнена в собі (й у своєму рожевому комбінезоні на блискавці), що навіть яблук не принесла.

обличчя змії і єви трохи постраждали від рук сердитих на факт гріхопадіння читачів.

#райськанасолода #стерте #голілюди

модно вбрані хлопаки з «роману про олександра» (рукопис кінця xiv століття, то й мода цілком тодішня).

#моднілюди

філліс, вирізьблена в xv столітті на бильці лавки в талліннській ратуші, ненадовго відволікається від батоження арістотеля, щоб запитати вас, чи цікавитеся ви краєзнавством і, якщо так, чи вже підписані на @galizien_ua.

«галактика галичина» — це канал із розмаїтим галицьким краєзнавством, і про ратуші там є ціла серія матеріалів. щоправда, без філліс (на жаль, у наших краях вона була менш популярною героїнею, ніж у північній і західній європі, де легендою про жінку, яка осідлала арістотеля, з хііі століття застерігали від надмірних пристрастей, що так легко підкорюють навіть найпотужніший інтелект), зате з купою старих фотографій і цікавих історій.

серйозно, підписуйтеся. філліс дивиться.

#іншілюди #отівсялюбов

жовтневий настрій із французького часослова 1420-х років (і так, у нереалістичних яблук на спинах у їжачків, які часто трапляються в дитячих книжках, дуже давнє коріння).

#бестіарії

акула в капелюсі зачаїлася серед літер у молитовнику 1286 року й чекає на здобич.

бо чом би, власне, і ні?

#манюнє #гарнібукви