майже близнюки.
ліворуч — чоловічок, нашкрябаний на маргінесі ювеналових «сатир», друга половина xv століття.
праворуч — нюхмумрик із коміксу туве янссон, 1950-ті роки.
усе-таки широкі береги середньовічних рукописів сприяли польоту фантазії.
#домальоване
ліворуч — чоловічок, нашкрябаний на маргінесі ювеналових «сатир», друга половина xv століття.
праворуч — нюхмумрик із коміксу туве янссон, 1950-ті роки.
усе-таки широкі береги середньовічних рукописів сприяли польоту фантазії.
#домальоване
золоте тло для біблійних мініатюр — це дуже врочисто, але клопітно, бо на ньому губляться німби. доводиться їх виразно обводити, додавати текстуру, затьмарювати — одне слово, викручуватися всіма силами.
утім, якоїсь миті мініатюристові, що працював із цим рукописом 1210-х років, майнула світла думка: німби ж не мусять бути золотими. і для сцени успіння божої мами він вирішив спинитися на синьому, такому безкрайому, що навіть самі німби не мають берегів і перетікають один в один.
#гарнеякбожамама
утім, якоїсь миті мініатюристові, що працював із цим рукописом 1210-х років, майнула світла думка: німби ж не мусять бути золотими. і для сцени успіння божої мами він вирішив спинитися на синьому, такому безкрайому, що навіть самі німби не мають берегів і перетікають один в один.
#гарнеякбожамама
радісний апокаліпсис: янгол у віночку усміхається, люди моляться, але здається, що плескають у долоні, і навіть в однорогого біса вираз писка лагідний, хоча дупця й палає.
мініатюра з поминального календаря, у якому черниці з абатства святого квірина в нойсі записували дати смерті своїх сестер від 1421 року аж до xvii століття.
#апокаліпсис #біси
мініатюра з поминального календаря, у якому черниці з абатства святого квірина в нойсі записували дати смерті своїх сестер від 1421 року аж до xvii століття.
#апокаліпсис #біси
талісман шарлеманя — це 160 грамів золота, скла, сапфірів і дрібнішого коштовного каміння з іх століття; подейкують, що його знайшли, коли відкрили усипальню карла великого в 1166 році (тому й назва така).
та це не лише прикраса, а й релікварій, тобто скринька для мощей. звісно, у королівському релікварії і реліквії мали бути неабиякі, не просто кісточки локальних святих абощо (як на мене, дурнувате упередження, бо ми ж знаємо, якими фантастичними бувають локальні святі). за легендою, спершу в талісмані зберігалася волосина божої мами, але їй довелося поступитися місцем, коли карл роздобув трісочки зі святого хреста, на якому розіпнули ісуса, — власне, їх можна розгледіти й зараз.
що сталося з волосиною, ніде не пишуть, і це якось прикро.
#дрібкасвятості
та це не лише прикраса, а й релікварій, тобто скринька для мощей. звісно, у королівському релікварії і реліквії мали бути неабиякі, не просто кісточки локальних святих абощо (як на мене, дурнувате упередження, бо ми ж знаємо, якими фантастичними бувають локальні святі). за легендою, спершу в талісмані зберігалася волосина божої мами, але їй довелося поступитися місцем, коли карл роздобув трісочки зі святого хреста, на якому розіпнули ісуса, — власне, їх можна розгледіти й зараз.
що сталося з волосиною, ніде не пишуть, і це якось прикро.
#дрібкасвятості
перевернутий світ на маргінесі фламандського молитовника початку xiv століття (f. 118v) — бо трохи гумору навіть молитві не завадить.
(хоча хтось із власників, вочевидь, вирішив, що таки завадить, і спробував стерти мініатюру. добре, що йому не вистачило наполегливості).
#голілюди #стерте #маргіналії
(хоча хтось із власників, вочевидь, вирішив, що таки завадить, і спробував стерти мініатюру. добре, що йому не вистачило наполегливості).
#голілюди #стерте #маргіналії
мавпи з маастрихтського часослова початку xiv століття вдають людей — і в них навіть непогано виходить.
#маргіналії
#маргіналії
цариця савська, жести якої натякають, що не варто її зачіпати, іде до трону соломона, оточеного, еммм, величними левами.
мініатюра з бельгійського «дзерцала людського спасіння» 1461 року.
#бестіарії #старозавітне #свояатмосфера
мініатюра з бельгійського «дзерцала людського спасіння» 1461 року.
#бестіарії #старозавітне #свояатмосфера
щоб убезпечитись від крадіжок, середньовічні власники книжок іноді застосовували прокляття. але був трохи м’якший спосіб захисту, особливо актуальний для бібліотек: вимагати урочистої клятви повернути манускрипт на місце.
на останній сторінці природничого трактату, написаного народною нідерландською, є зразок такої клятви: позичальник клянеться на хресті, зображеному для зручності одразу тут поруч, що поверне цю книжку або помре. точніше, позичальниця клянеться, бо під фразою трошки іншим почерком додана мінімальна інформація про одну людину, що користувалася рукописом: «abstetrix heifmoeder», тобто повитуха. сумніваюся, що ця книжка додала щось суттєве до її практичних акушерських знань — але, може, це було читання не так для освіти, як для розваги.
#силаслова
на останній сторінці природничого трактату, написаного народною нідерландською, є зразок такої клятви: позичальник клянеться на хресті, зображеному для зручності одразу тут поруч, що поверне цю книжку або помре. точніше, позичальниця клянеться, бо під фразою трошки іншим почерком додана мінімальна інформація про одну людину, що користувалася рукописом: «abstetrix heifmoeder», тобто повитуха. сумніваюся, що ця книжка додала щось суттєве до її практичних акушерських знань — але, може, це було читання не так для освіти, як для розваги.
#силаслова
просто божа мама в червоних черевичках і янголи, які цілковито схвалюють її стилістичний вибір.
мініатюра з французького часослова 1510-х років.
#гарнеякбожамама
мініатюра з французького часослова 1510-х років.
#гарнеякбожамама
у календарі з цистерціанського псалтиря 1260-х років телець і скорпіон (саме так, ця черепаха — то скорпіон) під'їдають сонце, а риби — одна одну.
#зодіаки
#зодіаки