святий егідій (він же жиль / джайлз) рятує оленятко від мисливців, поки поруч божа мама намагається нагодувати вертлявого ісусика.

цією мініатюрою розпочинається монастирський устав кларисок, переписаний у 1480-х роках, і — рідкісна річ — ми трохи знаємо про черницю, яка його оздобила: звали її сибілла фон бондорф, і було їй на час створення рукопису приблизно 30 років. у ще кількох манускриптах (зокрема, у щедро проілюстрованому житії святого франциска) її руку легко впізнати за рум'яними щічками й золотистими кучериками персонажів.

#гарнеякбожамама #добребутисвятим

святий петро зустрічає душі на вході до райського санпропусника.

ілюстрація з французького рукопису 1390-х років.

#голілюди #свояатмосфера

повна пазуха бородатих дядьків дітей: адам і його нащадки у вигадливому (аж настільки, що й не одразу ясно, яка це літера) ініціалі з французької біблії хіі століття.

#гарнібукви

нетипове благовіщення: янгол застає (майбутню) божу маму не під час молитви / читання, як на більшості середньовічних мініатюр, а за ткацьким верстатом.

імовірно, натхненням для цієї ілюстрації стали апокрифи про дитинство марії, у яких сказано, що, перш ніж вийти заміж за йосифа, вона жила в єрусалимському храмі й виткала храмову завісу (ту саму, яка потім розірвалася в мить ісусової смерті). у кожному разі, до індустріалізації ткання було звичним домашнім клопотом, тож цілковито логічно уявити, що й божа мама за нього не раз бралася.

#робочібудні #гарнеякбожамама

вередлива читачка, закочувальниця очей і шпетильниця перекладів, я зустріла рідну душу в анонімному нідерландському ченці, який не просто зітхав над текстами, а й виправляв помилки прямо в манускриптах, лишаючи на маргінесах критичні коментарі. скажімо, «ось як це має бути нідерландською» (dus soudic dat dietschen) або — в іншій книжці — «це євангеліє погано перекладене; перекладач не дуже розумів, про що в ньому йдеться» (dese evangelien sijn alte matelec gedietscht, diet dede verstont se qualec).

про ченця-буркотуна пише ерік кваккель у «книжках до друкарства»; мініатюра з євангелістом матеєм, якого наполегливо відволікає від писання лев (мабуть, вигулюватися хоче), походить із німецької біблії хіі століття.

#куточокбібліофіла

песик ловить котика, який ловить мишей. такий собі «дім, який збудував джек» у мініатюрі, а мініатюра — з коментаря до книги іова, переписаного в хіі столітті.

#песики #котики #гарнібукви

рибини мрії: ліворуч — картина марії примаченко зі збірки національного музею імені андрея шептицького, праворуч — мініатюра з єврейського манускрипту межі хііі—xiv століть.

ми з журналом @tyktor вирішили, що відтепер і довіку жовтень буде місяцем українського модернізму, то запрошуємо долучатися: читати модерністів (щоб було веселіше, ми вигадали книжковий челендж), дивитися модерністів, думати про модерністів, писати про модерністів, одне слово, жити з мистецтвом, яке всілякі покидьки уже понад століття намагаються винищити — і не можуть (бо, схоже, у нього в серці таки є те, що не вмирає).

#примаченконамінімалках #рими #місяцьукраїнськогомодернізму