Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»:
https://barabaka.org/
📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст.
📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році.
📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»:
📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші.
#татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

✍️«Потроху змінили віру та прізвища і серед людського роду згасли ті згадки про іноземного воїна, котрий переслідуваний долею, мусив перекувати меч на рало… Не залишилось у нас більше осад Татарських як в Литві…». Тадеуш Чацький, «О татарах» (1810).

Коли мова заходить про дослідників історії татар липків, Тадеуша Чацького (1765-1813) згадують лише зрідка. Це не справедливо, адже відомий волинський шляхтич та просвітник був одним з перших, хто почав осмислювати історію татар Волині у глобальному контексті – від Балтії до Степового кордону. У одній з праць про національні громади Волині (татар, євреїв, ромів, караїмів, німців) він спробував виклав роздуми про походження волинських (і загалом литовських) татар, їх релігію та службу в війську, а також зробив «екскурс» у історію ісламського права, Велику Ясу Чингісхана та перші контакти Литви з кочівниками.

Тадеуш Чацький наводить цікаву історію про те, як одного разу татар звинуватили у чаклунстві й поклонінні дияволу через… «східні» монети, які на думку однієї християнської громади містили "диявольські написи" та "блюзнірство на Бога". Монети звісно у татар були, адже вони підтримували зв'язки з Кримом і Османською імперією (торгували, їздили в паломництво, дипломатичні місії чи до родичів).

Дослідник цитує писаря з татарським прізвищем Азулевич, який іронічно відповів на звинувачення: «Самі носите з Азії Музульбаси і ченчини, а татарам срібних і золотих грошей носити не можна?». Нажаль так і не знайшов, що таке «Музульбаси» і «ченчини» (судячи з контексту – це головний убір, прикраси чи елементи одягу), але писар точно був з гумором🙃.
#текст #татари_липки #Україна #Литва #Польща #Волинь #чаклунство