⚡"Дві дівчини під час сильного вітру", від Сузукі Харунобу. Японія, 1767 рік.
#Японія #мистецтво #Харунобу #актуальна_погода
#Японія #мистецтво #Харунобу #актуальна_погода
⚡Ілюстрація до вже традиційного п'ятничого настрою:
🖌️"Дванадцятий місяць", від Ісікави Тойомаса. Японія, 1767 рік.
#Японія #мистецтво #актуальне
🖌️"Дванадцятий місяць", від Ісікави Тойомаса. Японія, 1767 рік.
#Японія #мистецтво #актуальне
⚡ Японський «прапор удачі» часів Другої світової - експонат з виставки «Світло сонця, що сходить» у Львівському історичному музеї.
📌 «Прапор удачі» («yosegaki hinomaru») – традиційний подарунок для військових у Японській імперії, пік популярності якого припадає на кампанії Другої світової.
Зазвичай, це був національний прапор, який друзі і рідні розписували короткими побажаннями й цитатами з побажаннями удачі й перемоги в бою. Вони мали надихати військового та нагадувати, за що він воює.
📌 «Прапори удачі» японські вояки носили з собою навіть у бій, що зробило їх одним з атрибутів знаменитих «банзай атак» "в штикову"🇯🇵.
📌 Часто, ці прапори ставали трофеями американських та радянських військових. Припускаємо, що саме таким чином прапор потрапив у Львівський музей.
👉П.с. На виставці у Львові представлені й інші цікаві експонати: зразки холодної зброї, прапори, елементи самурайських обладунків та уніформи🗾
#експонат #Львів #виставка #Україна #Японія #прапор_удачі
📌 «Прапор удачі» («yosegaki hinomaru») – традиційний подарунок для військових у Японській імперії, пік популярності якого припадає на кампанії Другої світової.
Зазвичай, це був національний прапор, який друзі і рідні розписували короткими побажаннями й цитатами з побажаннями удачі й перемоги в бою. Вони мали надихати військового та нагадувати, за що він воює.
📌 «Прапори удачі» японські вояки носили з собою навіть у бій, що зробило їх одним з атрибутів знаменитих «банзай атак» "в штикову"🇯🇵.
📌 Часто, ці прапори ставали трофеями американських та радянських військових. Припускаємо, що саме таким чином прапор потрапив у Львівський музей.
👉П.с. На виставці у Львові представлені й інші цікаві експонати: зразки холодної зброї, прапори, елементи самурайських обладунків та уніформи🗾
#експонат #Львів #виставка #Україна #Японія #прапор_удачі
⚡ Орієнталізм і архітектура
📌 Східні споруди у знаменитому посібнику з архітектури Йоганна Бернхарда Фішера фон Ерлаха. Відень, 1721 рік.
✍️Трохи детальніше нижче👇
📌 Східні споруди у знаменитому посібнику з архітектури Йоганна Бернхарда Фішера фон Ерлаха. Відень, 1721 рік.
✍️Трохи детальніше нижче👇
⚡ Орієнталізм і архітектура
📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи.
📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських.
📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах.
#ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер
📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи.
📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських.
📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах.
#ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер
✍️"Колоніальність переживе колоніалізм тому, що залишиться в книгах, академічних критеріях, культурних патернах, в здоровому глузді і людському самосприйнятті. В надіях людей, їх чаяннях та інших аспектах сучасного життя...".
📌Роздуми доктора Мадіни Тлостанової, професорки Університету Лінчопінга, про "деколоніальний поворот" в осмисленні минулого, відмінність постколоніалізму і деколоніалізму в науці, та культурний спадок колоніальноих структур👇 :
https://theoryandpractice.ru/posts/8258-madina-tlostanova-o-dekolonialnom-povorote
#інтервю #постколоніалізм #деколоніалізм #погляд
📌Роздуми доктора Мадіни Тлостанової, професорки Університету Лінчопінга, про "деколоніальний поворот" в осмисленні минулого, відмінність постколоніалізму і деколоніалізму в науці, та культурний спадок колоніальноих структур👇 :
https://theoryandpractice.ru/posts/8258-madina-tlostanova-o-dekolonialnom-povorote
#інтервю #постколоніалізм #деколоніалізм #погляд
✍️Футляр для писемного приладдя. Індія, Деккан (можливо Бурханпур). Середина 17 століття.
📌Скринька виготовлена з фарбованого дерева. Покрита позолоченими й мідними листами зі срібними бляшками. Оздоблена рослинними мотивами.
#фото #Індія #експонат #писемність #писар #homo_scriptor #людина_яка_пише
📌Скринька виготовлена з фарбованого дерева. Покрита позолоченими й мідними листами зі срібними бляшками. Оздоблена рослинними мотивами.
#фото #Індія #експонат #писемність #писар #homo_scriptor #людина_яка_пише