📕Історія зустрічі в турецькому Трабзоні «земляків» зі Звенигородки на Київщині: Лева Биковського (1895-1992), історика та журналіста, який у 1916-1918 рр. служив інженером-техніком на російсько-османському фронті, а також Агатангела Кримського (1871-1942), сходознавця, який був у цей час в складі «Трапезундської науково-історичної комісії» російської АН:
✍«В осени 1916 р. приїхав у Трапезунд проф. А.Ю. Кимський, відомий український письменник і науковець-сходознавець. Він, хоч народжений в одному з найстаріших міст на Волині – Володимирі-Волинському, був ближче звязаний зі Звенигородкою, на Київщині. Тут його батько мав дім, а я впродовж 1905-12 рр. вчився в Звенигородській Комерційній Школі (сам Биковський народився у сусідньому с. Вільховець – авт.)... Проф. А. Кимський був членом науково-історичної комісії, що її вислала у Трапезунд Російська Академія Наук в науково-дослідних цілях. Професор А. Кримський як сходознавець, зокрема турколог, брав участь у всіх працях комісії, але чомусь не був з того задоволений. Він мешкав у якомусь пенсіонаті в французькій дільниці міста, а обідав в офіцерському зібранні. Довідавшись про приїзд професора я відшукав його і ми сердечно, як «земляки», відновили своє знайомство. Зовнішньо проф. А. Кимський мало що змінився від останньої з ним зустрічі, лише нервові рухи його плечей та руки (смикання) стали дещо різкіші й частіші. Професор був вельми зайнятий своєю працею в комісії і тому спочатку ми рідко зустрічались. Наші взаємовідносини пожвавішали й затіснились щойно пізніше у квітні-травні 1917 року, напередодні й з настанням революції…».
#текст #Трабзон #Туреччина #Україна

⚡Як в Гетьманщині готували кадри для «східної» дипломатії? Або з досвіду вивчення кримськотатарської мови полковником Іваном Нечаєм:
✍В "Актах АЮЗР" зафіксовано цікавий епізод з біографії козацького полковника Івана Нечая, молодшого брата знаменитого й популярного серед козаків Данила Нечая, полковника брацлавського. У 1654 р. російські воєводи повідомляли про те, що Іван Нечай повернувся з Криму, де провів останні 4 роки. З його ж слів відомо, що відправив його туди старший брат для вивчення кримськотатарської мови й перекладу. В 1654 р. Іван Нечай був відкликаний з Криму й отримав важливу посаду «білоруського полковника» на Стародубщині. Він також одружився на Степаніді, одній з доньок Богдана Хмельницького, увійшовши до найближчого кола козацької еліти. В документі повідомляється, що спочатку його не хотіли відпускати з Криму на це «підвищення», щоб не втрачати такий цінний кадровий актив під рукою у хана: «…його бусурманили й хотіли його у себе в Криму затримати навічно, але нині він з Криму пішов…».
Зв’язки з Кримським ханатом для Гетьманщини були одними з пріоритетних напрямків. Але їх підтримка потребувала кадрового складу на різних рівнях, які знали не лише мову, а й інший дипломатичний етикет, спосіб життя, етику, культуру. Ну і звісно - могли орієнтуватись в «змінах настрою» при ханському/султанському дворі, мати там «друзів», ділові контакти, інформаторів. Іноді цю нішу займали «нації професійного спрямування»: польсько-литовські татари (липки), вірмени, греки, для яких подібна робота часто була спадковою. Але готували й нових «фахівців» (писарів, дипломатів), яких потребувало як гетьманське оточення в Чигирині, так і при полковнику, в даному випадку брацлавськму, Данилі Нечаю – полк якого безпосередньо межував з ханськими володіннями.
#Україна #Крим #кримські_татари #Гетьманщина #дипломатія

📷У рік дракона – чудова статуетка китайського божества Гуань-ді, одяг якого оздоблений зображенням цього благородного створіння. Статуетку привіз український епідеміолог Данило Заболотний з протичумної експедиції до Монголії та Китаю (Вейчан, у Маньчжурії) в 1898 р., разом з трьома іншими фігуками буддійських божеств та бодґісатв. Колекція #НМІУ.
#фото #музей #Україна #Китай #Монголія

✍Гуань-ді є одним з найпопулярніших божеств та міфічних героїв Китаю. Його історичним прототипом був Гуань Юй (160–219) – полководець епохи Трьох царств, який ще за життя став символом мужності, відваги та вірності. Після смерті полководця канонізували, а релігійний синкретизм китайської культури сприяв утвердженню його культу одночасно у буддійській, даоській та конфуціанській традиціях як покровителя різних верств та професій. У буддійській традиції Гуань-ді вшановують як вартового буддійського вчення та храмів, бога війни, врожаю, удачі, літератури, добробуту, зцілення та комерційного успіху. З часом, маньчжури почали вшановувати Гуань-ді, як одного зі своїх легендарних предків та покровителя правлячої династії Цинь. Серед монголів, бурятів та калмиків він асоціювався з епічним героєм, небесним вершником та захисником стад Гесер-ханом. А на Тибеті - із грізним божеством Джамсараном.
🐉У легендах про Гуань-ді згадується і дракон (Луна), зображення якого разом з «перлиною погоди» прикрашає верхній одяг статуетки. В середньовічному романі «Трицарство» Ло Гуаньчжуна, Чорним драконом називають знамениту алебарду полководця Гуань Юя.
📌Статуетка збеігається в колекції НМІУ. Більше про маршрут експедиції київських лікарів Д. Заболотного та його учня В. Таранухіна можна почитати у моїй статті (в співавторстві): Савченко О., Мионенко Т. Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д.К.Заболотному: походження та атрибуція.
#Китай #Монголія #Україна #орієнталізм_медицина #музей #текст #стаття

💡Кілька разів підписники наполегливо рекомендували створити інстаграм для "Нотаток орієнталіста". Нарешті знайшов час це зробити😊. На цій платформі трохи більше можливостей розміщувати якісні ілюстрації і короткі відео, а також відмічати установи чи людей. Хто частіше користується цією платформою - запрошую приєднатись за посиланням:
🖼П.С. Картинка для привернення уваги: Дівчина та кіт, від Парк Хан-Рюля (нар. 1950), сучасного корейського поета та художника.
https://www.instagram.com/orientalistnotes?igsh=MThiajlkdmRrYWEwaA%3D%3D&utm_source=qr

Трохи обідньої кави:
🖼«На терасі» в Алжирі, від французького орієнталіста Жоржа Ланделя (1860-1898).
✍Вочевидь, любов до образів «таємничого Сходу» сформувалась у Жоржа Ланделя завдяки батьку – відомому й дуже продуктивному жанровому художнику Шарлю Ланделю (1821-1908), який багато подорожував Африкою – в тому числі у складі експедиції єгиптолога Огюста-Едуарда Марієтта. На картині зображений кавовий посуд: мідні кавники "ібрик" (іноді їх використовували, як глечики для води) та філіжанки в підстаканниках "зарф".
#кава #мистецтво #Алжир

Трохи вечірніх орієнталізмів:
🖼️«Ювілейна хода в корнвольському селищі» (1897), від Джорджа Шервуда Хантера (1846-1919), британського художника шотландського походження.
✍️На картині зображена процесія святково вбраних жінок та дівчат, які несуть китайські ліхтарики з зображенням квітів, драконів та змій. Ця хода відбувається на півдні Англії (с. Ньюлін, Корнволл) у 1897 р., з нагоди "діамантового ювілею" - 60-ліття правління королеви Вікторії. Святкові заходи організували пишно по всій Бртанській імперії: в Англії та колоніях оголосили вихідний, проводили виставки, паради з частуваннями, відкривали пам'ятники та демонстрували світові успіхи британської могутності, що вплинули на різні аспекти життя не лише великих міст, але й провінційних селищ.
#мистецтво #орієнталізм #вечір