✍️«У станції Бухара пасажири обов’язково виходять з вагону на платформу. Тут перш за все вражає незвичністю різноманітність народу. Кого лише тут немає! Тут і узбеки, тут і киргизи і каракалпаки, тут і таджики, і аравійці, і перси, і цигани… А костюми? А строкатість цих костюмів! Халати різних кольорів: золотистого, шоколадного, малинового, коричневого, синього, білого з чорним, жовтого з блакитним… бешмети, каптани, тюрбани, тюбетейки, широченні кушаки, різнокольорові шаровари… Але все ж найцікавіші шапки…».

📕«Путеводителе по Средней Азии от Баку до Ташкента…» (Ташкент, 1893), від українського дослідника козацтва Дмитра Яворницького. Це видання було результатом майже дворічного перебування у відрядженні до Середньої Азії, куди автора відправили в якості молодшого чиновника з особливих доручень при туркестанському генерал-губернаторстві.

📌Активна російська колонізація Середньої Азії наприкінці ХІХ ст. супроводжувалась численними експедиціями для дослідження, осмислення й репрезентації природи, а також історичної та культурної спадщини цього регіону. З 1892 по 1894 роки Д. Яворницький подорожував, збирав артефакти та відомості про минуле цього краю, а також долучився до створення музею старожитностей у Самарканді (відкрився у 1896 р.). Цей «путівник-тревелог» став підсумком мандрівки, під час якої український вчений поєднав відомості про «сиву давнину» з суб’єктивними враженнями від культури й повсякденного життя місцевих мешканців. Часто у цих враженнях виринають паралелі з Україною: козаками, безкраїм степом, кам’яними бабами й одягом. За це видання Яворницький отримав відзнаки: Ордени Станіслава (ІІІ ступеня) та Бухарської Золотої Зірки (ІІІ ступеня).

У цей же час Д. Яворницький паралельно писав 2 том «Історії запорізьких козаків» (1895), а також працю про Івана Сірка (1894). Цікаво, скільки типажів з його мандрівки Середньою Азією подумки «перекочували» в інший куточок Великого Степу, вплинувши на сприйняття Яворницьким українського козацтва? Питання досить риторичне🤔
#текст #тревелог #Україна #Азербайджан #Казахстан #Узбекистан #роздуми #книга

🖼️Час обіду. «Пекарня», від Нізара Селіма (1925-1982), відомого іракського митця, дипломата й діяча культури.
#мистецтво #їжа #Ірак

✍️"Концепція «глобального Півдня»... є одним із елементів геополітичного аналізу, котрим, наче фіговим листком, прикривають ту його частину, про яку всі здогадуються, але не знають, як назвати прямо. Вона настільки розмита, що важко встановити, хто ж був її автором. За деякими даними, їй понад 70 років, але досі чи не кожен політик, вживаючи цей термін, має на увазі щось своє. Глобальний Південь — це чи то постколоніальні країни, чи ті, що розвиваються, чи ті, що не приєдналися, яких чи то 77, чи 130..."
📌Стаття від Сергія Корсунського, посла України в Японії, про т.з. "Глобальний Південь", українську стратегію і очікування від найближчих самітів "сімки" і "двадцятки", які проходитимуть у Південно-Східній Азії.
#новини #стаття