Ібн_Фадлан_1939.pdf
4.9 MB
Те саме видання Ібн-Фадлана, про яке йшла мова: "Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу". Перевод и комментарий под ред. академика И.Ю. Крачковского. Издательство АН СССР, 1939.
#книга #Ібн_Фадлан
#книга #Ібн_Фадлан
❤3
☕️Яку кримськотатарську каву ви п’єте сьогодні?:
📌«хошкельді к'авесі» - «привітальна кава» з теплою розмовою, якою зустрічають дорогих гостей;
📌«саба к’авесі» - ранкова кава в родинному колі, яка збирає за столом кілька поколінь для планування справ на день;
📌«байрам к'авесі» - кава, яку п’ють на великі релігійні свята Курбан і Ораза байрам. У ці дні, молодь приходить до старшого покоління з привітаннями та побажаннями здоров’я;
📌«келін к’авесі» - «кава від нареченої», яку заварює дівчина після весілля своїм гостям, але вже у статусі молодої господині-ханум;
📌«коз’айдин к’авесі» - «кава з приводу радісної звістки», під час якої прийнято ділитись хорошими новинами й родинними успіхами з близькими;
✍️Нагадую, що на нашій виставці «MIRAS. Спадщина» в Скарбниці #МІКУ кримськотатарській кавовій традиції присвячений цілий блок.
📷На фото: срібні «зарфи» - підставки для кавових горняток «фільджане», а також «ібрик» - кавник.
#кава #кримські_татари #музей #MIRAS #виставка
📌«хошкельді к'авесі» - «привітальна кава» з теплою розмовою, якою зустрічають дорогих гостей;
📌«саба к’авесі» - ранкова кава в родинному колі, яка збирає за столом кілька поколінь для планування справ на день;
📌«байрам к'авесі» - кава, яку п’ють на великі релігійні свята Курбан і Ораза байрам. У ці дні, молодь приходить до старшого покоління з привітаннями та побажаннями здоров’я;
📌«келін к’авесі» - «кава від нареченої», яку заварює дівчина після весілля своїм гостям, але вже у статусі молодої господині-ханум;
📌«коз’айдин к’авесі» - «кава з приводу радісної звістки», під час якої прийнято ділитись хорошими новинами й родинними успіхами з близькими;
✍️Нагадую, що на нашій виставці «MIRAS. Спадщина» в Скарбниці #МІКУ кримськотатарській кавовій традиції присвячений цілий блок.
📷На фото: срібні «зарфи» - підставки для кавових горняток «фільджане», а також «ібрик» - кавник.
#кава #кримські_татари #музей #MIRAS #виставка
✍«Преріями та джунглями Біробіджану» (Харків-Одеса, 1931), Івана Багмута (1903-1975). Фрагмент з літературного репортажу про подорожі українського письменника на Далекий Схід, а також спроби радянської колонізації майбутньої «Єврейської автономної області» на кордоні з Китаєм:
📝«Їх було 16. З болот Білорусії, з колоній і містечок України позбирались вони в школу. Якраз почалася колонізація Біробіджану. Вирішили їхати гуртом і закласти там зразкову сільсько-господарську комуну. Хлопці палали ентузіязмом, мали сільсько-господарське знання, мали практику. Приїхали разом з першими піонерами в Біробіджан 1928 року, заснували комуну. Привезли з собою 11 корів, двоє поросят. Незабаром хліб виріс під руки. Корови ходили повні, нагулюючи жир… Раділи хлопці, і з більшим завзяттям брались до праці. На кредит купили трактора, розкорчували під посів кілька гектарів лісу… Мошка не давала жити – забивалась в ніс, в очі… Та хліб ріс, корови прибавляли молока, завоювання дикої природи надавало нових сил…».
Іван Багмут писав атмосферні й талановиті тексти, сповнені глибиною, подорожньою романтикою та почуттям гумору. Біографія письменника, як і його творчість - це злети й падіння. З 1927 по 1935 роки він випустив 5 книжок про подорожі до Середньої Азії, Далекого Сходу, Карелії та Кольського п-ова. За звинуваченнями у антирадянській діяльності відбув 6 років таборів на півночі Комі. У Другу світову втратив ногу в боях за Харків 1943 р. Після війни знову пише, зосередившись на творах для/і про дітей. Повертається до мандрівок, під час яких відвідує Японію, Індію, Кубу, Середземномор'я...
📚«Преріями та джунглями Біробіджану» (1931) має риси тревелогу. Колоніальної літератури, з допомогою якої радянська влада формувала потрібний образ Далекого Сходу - «дикого краю» (орієнтальної категорії) з численними викликами, який існує лише для того, щоб буди приборканим. Нові поселенці на кордоні цивілізованого світу терплять незручності, а захват і надії часто змінюються у зневіру та безсилля. І так із року в рік, у безкінечних гойдалках… Але для тих сміливців, яким пощастить окультурити це місце, дістанеться достойна винагорода - «край меду й молока», де «випадково кинуте насіння перетворюється за тиждень у буйну рослину (с).
#текст #колоніалізм #репортаж #Україна #Далекий_Схід
📝«Їх було 16. З болот Білорусії, з колоній і містечок України позбирались вони в школу. Якраз почалася колонізація Біробіджану. Вирішили їхати гуртом і закласти там зразкову сільсько-господарську комуну. Хлопці палали ентузіязмом, мали сільсько-господарське знання, мали практику. Приїхали разом з першими піонерами в Біробіджан 1928 року, заснували комуну. Привезли з собою 11 корів, двоє поросят. Незабаром хліб виріс під руки. Корови ходили повні, нагулюючи жир… Раділи хлопці, і з більшим завзяттям брались до праці. На кредит купили трактора, розкорчували під посів кілька гектарів лісу… Мошка не давала жити – забивалась в ніс, в очі… Та хліб ріс, корови прибавляли молока, завоювання дикої природи надавало нових сил…».
Іван Багмут писав атмосферні й талановиті тексти, сповнені глибиною, подорожньою романтикою та почуттям гумору. Біографія письменника, як і його творчість - це злети й падіння. З 1927 по 1935 роки він випустив 5 книжок про подорожі до Середньої Азії, Далекого Сходу, Карелії та Кольського п-ова. За звинуваченнями у антирадянській діяльності відбув 6 років таборів на півночі Комі. У Другу світову втратив ногу в боях за Харків 1943 р. Після війни знову пише, зосередившись на творах для/і про дітей. Повертається до мандрівок, під час яких відвідує Японію, Індію, Кубу, Середземномор'я...
📚«Преріями та джунглями Біробіджану» (1931) має риси тревелогу. Колоніальної літератури, з допомогою якої радянська влада формувала потрібний образ Далекого Сходу - «дикого краю» (орієнтальної категорії) з численними викликами, який існує лише для того, щоб буди приборканим. Нові поселенці на кордоні цивілізованого світу терплять незручності, а захват і надії часто змінюються у зневіру та безсилля. І так із року в рік, у безкінечних гойдалках… Але для тих сміливців, яким пощастить окультурити це місце, дістанеться достойна винагорода - «край меду й молока», де «випадково кинуте насіння перетворюється за тиждень у буйну рослину (с).
#текст #колоніалізм #репортаж #Україна #Далекий_Схід
📷Ці фотографії були зроблені у 1935 та 1937 роках в Алушті. На них Сайде Халілєва (1917–2011) сфотографувалась в оксамитовій весільній сукні своєї матері. На голові в неї один і той самий "фес", який через два роки вже залишився без монет. Їх довелось здати в «Торгзін» (або «торгівля з іноземцями») в Криму - однин з радянських магазинів для вимінювання сімейних цінностей та валюти на товари першої необхідності й дефіциту за значно завищеними цінами. Історію світлини розповіла онука Сайде Халілєвої, художниця Едіє Мустафаєва. У родині зберігається легенда, що в «Торгзін» спочатку здали монетки з фесу, а потім – марама (жіноче покривало для голови), ель к’апи (манжети жіночого плаття) та к’ушак (пояс) в обмін на кукурудзяне борошно та пару парусинових туфель.
📌У кого сьогодні вільний день, запрошую в Скарбницю #НМІУ на екскурсію по виставці «MIRAS. Спадщина», о 13:00. Серед іншого, на виставці представлені фотографії з сімейних архівів, які розповідають особисті історії різних поколінь кримських татар.
📌У кого сьогодні вільний день, запрошую в Скарбницю #НМІУ на екскурсію по виставці «MIRAS. Спадщина», о 13:00. Серед іншого, на виставці представлені фотографії з сімейних архівів, які розповідають особисті історії різних поколінь кримських татар.
❤2💔1
Хроніки колоніальної війни та культурна спадщина:
✍️«Російські війська викрали десятки тисяч різних музейних предметів, у тому числі авангардні картини і скіфське золото. Експерти кажуть, що це найбільше пограбування витворів мистецтва та історичних цінностей з часів нацистів під час Другої світової війни, яке має на меті позбавити Україну її культурної спадщини»:
#новини #спадщина #музей
https://www.nytimes.com/2023/01/14/world/asia/ukraine-art-russia-steal.html?fbclid=IwAR3GzmIiUmky3XBEaV1fJXPkjGnCS5fyfjKEecNm1QktVepZ5QPYr9BXXBA
✍️«Російські війська викрали десятки тисяч різних музейних предметів, у тому числі авангардні картини і скіфське золото. Експерти кажуть, що це найбільше пограбування витворів мистецтва та історичних цінностей з часів нацистів під час Другої світової війни, яке має на меті позбавити Україну її культурної спадщини»:
#новини #спадщина #музей
https://www.nytimes.com/2023/01/14/world/asia/ukraine-art-russia-steal.html?fbclid=IwAR3GzmIiUmky3XBEaV1fJXPkjGnCS5fyfjKEecNm1QktVepZ5QPYr9BXXBA
NY Times
As Russians Steal Ukraine’s Art, They Attack Its Identity, Too
Russian forces have looted tens of thousands of pieces, including avant-garde oil paintings and Scythian gold. Experts say it is the biggest art heist since the Nazis in World War II, intended to strip Ukraine of its cultural heritage.
✍️«Я купую роботи у студентів і доставляю їх до Японії. В Японії організовую виставки, на яких всі охочі можуть підтримати молодих художників. Адже багато українських студентів потрапили в скрутне становище».
📌Інтерв’ю з японським волонтером з міста Фукуока, який з квітня 2022 року живе в Україні та керує проєктом підтримки українських студентів-митців.
#текст #Україна #Японія
https://thepage.ua/ua/experts/yak-yaponec-pereyihav-v-ukrayinu-pid-chas-vijni-vchit-ukrayinsku-ta-volonterit?fbclid=IwAR14aNYRGFW6_cfUU0TQ7Y9ycuZyH9eIhUaulsfWL8z6uj2Z9pvony1utZc
📌Інтерв’ю з японським волонтером з міста Фукуока, який з квітня 2022 року живе в Україні та керує проєктом підтримки українських студентів-митців.
#текст #Україна #Японія
https://thepage.ua/ua/experts/yak-yaponec-pereyihav-v-ukrayinu-pid-chas-vijni-vchit-ukrayinsku-ta-volonterit?fbclid=IwAR14aNYRGFW6_cfUU0TQ7Y9ycuZyH9eIhUaulsfWL8z6uj2Z9pvony1utZc
📷«Листоноша», або ж «Обід у ресторані Невшехір». Каппадокія, Туреччина. 1969. Фото від Білла Рея (1933-2020), відомого американського фотожурналіста. У 60-х роках він працював в Азії для журналу Life (у В’єтнамі, Туреччині та на Тибеті), знімаючи «гарячі точки планети»(с). Також, був автором десятка культових фото.
#фото #Туреччина #обід
#фото #Туреччина #обід
🖼«Лист» (1928), від Окади Сабуросуке (1869-1939). Ще одна чудова робота від японського художника у т.з. «західному стилі» живопису, популярному в еру Мейдзі і Тайсьо.
#мистецтво #Японія
#мистецтво #Японія
У Стамбулі після реставрації відкрилась одна з найбільших публічних бібліотек. Її створили на базі історичних артилерійських казарм Рамі, збудованих султаном Мустафою ІІІ у 1770х рр. в районі Еюп (європейська частина міста). Масштаби площі вражають.
#Туреччина #Стамбул #бібліотека
#Туреччина #Стамбул #бібліотека
На нашій виставці «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці НМІУ можна побачити кілька світлин із родинного архіву Мурвет Аметової. Фотографії зроблено наприкінці 1920-х – у 1930-х роках. Незабаром родина Мурвет пережила депортацію і змогла на чужині зберегти рідну мову та традиції. В 1990-х родина повернулася з Таджикистану на півострів та оселилася в Севастополі. Мурвет розповіла історію своїх світлин, зокрема, про дивовижну «ката» – бабусю Есму, яка все життя, навіть у засланні на Уралі, розмовляла лише кримськотатарською мовою. Детальніше про історію цих фото - у нашому музейному блозі:
https://nmiu.org/bloh/item/83-yak-deportovani-krymski-tatary-zberihaly-svoi-tradytsii-istoriia-rodyny-ametovykh
#музей #текст #виставка #MIRAS #кримські_татари
https://nmiu.org/bloh/item/83-yak-deportovani-krymski-tatary-zberihaly-svoi-tradytsii-istoriia-rodyny-ametovykh
#музей #текст #виставка #MIRAS #кримські_татари
nmiu.org
Як депортовані кримські татари зберігали свої традиції: історія родини Аметових
На виставці «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України можна побачити кілька світлин із архіву Мурвет Аметової. Фотографії зроблено наприкінці 1920-х – у 1930-х роках. Незабаром...
⚡️Цієї неділі запрошую на кураторську екскурсію. Маєте змогу побачити яскраву колекцію кримськотатарських артефактів 19-поч. 20 ст., та дізнатись більше про традиційну культуру корінного народу України.
#Крим #кримські_татари #анонс #MIRAS
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/546491247426265/
#Крим #кримські_татари #анонс #MIRAS
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/546491247426265/