Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.74K subscribers
3.43K photos
12 videos
6 files
621 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
Бедуїни, пустеля та гареми: як культовий фільм змушував американців шаленіти по «таємничому
Сходу». І до чого тут, у кінці-кінців, фініки?

🎥«Шейх» (1921) - американське німе кіно від режисера Джорджа Мелфорда, зняте за любовним романом британської письменниці Едіт Голл. Головну роль «шейха» у стрічці зіграв Рудольф Валентино (1895-1926) - американський секс-символ 1920-х., на прізвисько «Латинський коханець».

📝Сюжет типовий для свого жанру: молода британка Діана бунтує проти свого брата й тікає від заміжжя по-розрахунку, щоб у пошуках особистої свободи подорожувати північноафриканською пустелею. В неї закохується багатий і вродливий шейх Ахмед Бен Хасан (Рудольф Валентино), який викрадає дівчину й насильно переховує у своїй оазі, плекаючи надію, що вона з часом покохає його. Кілька невдалих спроб героїні втекти призводять до нового полону, але цього разу не в "чарівній оазі" шейха, а в фортеці жорстоких розбійників. Фінал теж очікуваний – шейх ціною тяжкого поранення перемагає бандитів та проявляє щирість почуттів. Діана закохується у нього та дізнається про його таємницю – «шейх» насправді європеєць, якого в дитинстві виховали сувора пустеля й бедуїни (насправді бербери, але кого обходили такі деталі🤔).

Американська публіка сприйняла кіно з великим ентузіазмом, а стрічка пережила продовження та численні ремейки, пародії й відсилки у масовій культурі («Шейх» навіть є талісманом однієї зі шкіл Лос-Анджелесу). Яскравий світ «безкраїх диких пустель, східних базарів, таємничих але підступних жінок та жорстких чоловіків з м’яким серцем» заполонив масову культуру. Кожне американське казино, курорт, готель, ресторан тепер просто мусили мати орієнтальний антураж, «східних танцівниць», офіціантів в чалмах чи «бедуїнське шатро», в якому «фараони-бармени» розливали напої. Обслуговувати ці костюмовані заходи часто підряджали корінних американців чи мексиканців, щоб додати подіям трохи екзотики. Більше того, біля пустелі в Арізоні та Каліфорнії (де знімали стрічку «Шейх») виростали елітні котеджі в «східному стилі», у яких любили проводити колоритні вікенди заможні американці.

Був ще один несподіваний наслідок популярності фільму «Шейх», тепер вже для господарства США. Попит на екзотичні фрукти стимулював фермерів вирощувати цитрусові - апельсини, лайми, грейпфрути, тангерини, а також фініки. Так, саме фініки… Уявіть собі, що численні ферм у Каліфорнії 1920-х років почали спеціалізуватись на фініках через популярність кіно. Цьому сприяли теплий клімат та пустельні ґрунти Каліфорнії. Тому, коли оглядатимете карту цього штату, зверніть увагу на десятки містечок, що мають назви «Оазис» (їх лише в Каліфорнії я нарахував близько 5-и), «Мекка», «Медина», «Аравія», «Багдад», «Дамаск», тощо.
#текст #кіно #орієнталізм #мистецтво #фініки #гастрономія #США
🖼Вечірні орієнталізми, від американського імпресіоніста Вільяма Мерріта Чейза (1849-1919).
#мистецтво #настрій #орієнталізм
🖼️ «Прибирання після снігопаду», від японського художника й майстра деревориту Кавасе Хасуї (1883-1957). Атмосферний пейзаж від одного з найкращих митців у стилі «син ханга» (нова гравюра).
#Японія #мистецтво #погода
🖌Трохи османської "писарської естетики" для чергового робочого понеділка:
"Рейс Ефенді", або ж "Головний писар" (начальник канцеляріїї) в уряді Османської імперії. 1718 р. Робота Жана-Батиста ван Мура (1671-1737) – фламандського художника, який близько 30 років прожив в Стамбулі та чудово знався на палацових протоколах та ієрархії.
#мистецтво #писар #Османська_імперія
Думаю у кожного орієнталіста є свій пам’ятний сувенір, до якого ми маємо особливе сентиментальне ставлення. Вочевидь, американському імпресіоністу Вільяму Пекстону (1869-1941) дуже подобалась ця статуетка.
🖼️Картини автора: «Нове намисто» (1910) та «Статуетка» (1921).
#орієнталізм #мистецтво
"Людські зоопарки", про які ми вже говорили вчора, приїжджали і до українських міст.

Фото 1: таміли та сингали з острова Цейлон у Львові, 1891 р. Їх на 12 днів привіз Джон Гагенбек - брат Карла Гагенбека, який першим здогадався показувати людей у своєму гамбурзькому зоопарку (ми про нього розповідали у відео).

Зображення 2: реклама цього ж "шоу" у львівській газеті. Вказано адресу, де працював "зоопарк" - вулиця Зиґмунтовська, нині Гоголя. Після Львова "караван" Гагенбека вирушив до Одеси.

Фото 3: мешканці долини Нілу у Львові, 1893.

Джерело: Джерело: Етнографічний музей у Кракові, проект Staged Otherness. Дякуємо підписнику за посилання!
🕰️Fukushima Watch Co. Японський годинник, 20% з продажу якого йде на відбудову України:
"У 2011 році префектура Фукусіма, яка постраждала від ядерної аварії, отримала велику підтримку з боку України, яка також пережила ядерну аварію у 1986 році. У районі Одака, місті Мінамісома, де було неможливо жити до 2016 року, співпраця з українцями триває й досі...".
#Японія #новини #Україна
https://fukushima-watch.shop/items/63720df2c92c5d7f2f552903
🖼️Трохи «безсмертної класики», від німецького гравера й зброяра Даніеля Гопфера (1470-1536): «Solimanvs Imperator Tvrcharvm» (1526):
📌«Сулейман та його кортеж», «Три османські сурмачі», «Знать» (османська), «Араби».
#мистецтво #гравюра #Османська_імперія
📚«Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському», від археолога Павла Нечитайла - книга для тих, кого цікавить матеріальний вимір кавової традиції українських земель у XVII ст.
З 2016 р. археологи досліджували османську кав’ярню на Польському ринку м. Кам’янець-Подільський. Це одна з 10 османських кав’ярень, що існували в адміністративному центрі Камянецького еялету протягом 1672-1699 рр. І скоріштза все - найпівнічніша кав’ярня Pax Ottomanica. Китайська, турецька й перська порцеляна з клеймами, люльки та інші зразки кераміки дають змогу краще уявити світ речей, якими користувались поціновувачі кави й тютюну 350 років тому.
Кава в Османській імперії та Кримському ханаті - напій соціальний, який був ще й частиною палацового й дипломатичного етикету, атрибутом цивілізованості міст, символом гостинності та інших сфер повсякденної культури. У назві книги зазначено, що це "Том І". Тож, чекаємо від автора продовження.
#книга #археологія #кава #Османська_імперія #Україна #Камянець_Подільський