📷Петро Щуровський (1850-1908), український піаніст та диригент родом з Полтави, автор опери "Богдан Хмельницький", а також музики до гімну династії Чакрі, королівської родини Сіаму.
✍️У кінці 19 століття король-модернізатор Рама V Чулолонгкорн оголосив конкурс на створення гімну, який би міг стати для Сіаму "національним". У 1898 році, під час подорожі в Європу, у цьому конкурсі взяв участь український композитор Петро Щуровський. Він написав ноти для гімну, які передав листом до Бангкоку через посла Сіаму в Парижі. Варіант Щуровського найбільше сподобався Рамі V, який у 1902 році виділив переможцю цінні подарунки, серед яких була коштовна табакерка. Мелодія цього гімну використовувалась на офіційних заходах до початку Сіамської революції 1932 року.
П.С. У Сіамі Петро Щуровський ніколи не був.
#Сіам #Тайланд #Україна #музика
✍️У кінці 19 століття король-модернізатор Рама V Чулолонгкорн оголосив конкурс на створення гімну, який би міг стати для Сіаму "національним". У 1898 році, під час подорожі в Європу, у цьому конкурсі взяв участь український композитор Петро Щуровський. Він написав ноти для гімну, які передав листом до Бангкоку через посла Сіаму в Парижі. Варіант Щуровського найбільше сподобався Рамі V, який у 1902 році виділив переможцю цінні подарунки, серед яких була коштовна табакерка. Мелодія цього гімну використовувалась на офіційних заходах до початку Сіамської революції 1932 року.
П.С. У Сіамі Петро Щуровський ніколи не був.
#Сіам #Тайланд #Україна #музика
🎙️Якось пропустив, що у подкасті Дмитра Сімонова про історію їжі був випуск, присвячений кримськотатарській кухні. Цікава розмова з Оленою Соболєвою, авторкою книг "Кримськотатарське весілля" та "Кримськотатарська кухня", яка має багатий досвід дослідницьких експедицій у Крим. Вона зібрала багато живих історій про значення і роль їжі в обрядовості кримських татар, які можуть бути цікавими для вас.
#кримські_татари #кухня #Крим #подкаст
#кримські_татари #кухня #Крим #подкаст
YouTube
Кухня кримських татар – на повсякдень і у свято | #12 Їли колись
Яким було традиційне кримськотатарське весілля? З погляду українських традицій тут багато незвичного. Наприклад, роль нареченої у цьому дійстві була вкрай пасивною. А різні гості святкували подію в різних місцях і в різні дні.
Окрема тема – обрядові страви…
Окрема тема – обрядові страви…
✍️"У перший місяць вторгнення, коли ми говорили, як воно вплине на Африку, на нас дивилися незрозумілими очима.
Оскільки товарообіг між Україною та ПАР за 2021 рік становив усього 117,3 млн дол., африканці думали, що імпорт агропродуктів з України навряд чи матиме вплив на них. Можливо, ці товари йшли через треті країни. І вже на другий місяць, коли ціни пішли вгору, це стало дуже актуальним у ПАР...".
📌Кілька слів про актуальний стан справ, специфіку роботи та найближчі цілі України у Африці розповіла в інтерв'ю Любов Абравітова, посол України в Південно Африканській Республіці.
#інтервю #Африка #Україна
Оскільки товарообіг між Україною та ПАР за 2021 рік становив усього 117,3 млн дол., африканці думали, що імпорт агропродуктів з України навряд чи матиме вплив на них. Можливо, ці товари йшли через треті країни. І вже на другий місяць, коли ціни пішли вгору, це стало дуже актуальним у ПАР...".
📌Кілька слів про актуальний стан справ, специфіку роботи та найближчі цілі України у Африці розповіла в інтерв'ю Любов Абравітова, посол України в Південно Африканській Республіці.
#інтервю #Африка #Україна
🎙️Інтерв'ю з українським тюркологом Олександром Галенко, у якому він висвітлює свої погляди на те, як варто сприймати тюркську спадщину України, сусідство зі степом та його колонізацію.
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
YouTube
Українці — ВОЇНИ, а не лише землероби! Олександр Галенко про кордони Сходу й опанування степу
Олександр Галенко — історик-тюрколог про опанування степу українцями і теорію Великого кордону в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
📷До Києва прибув президент Індонезії Джоко Відодо. Його візит окреслюється як "миротворчий", але найбільш вірогідною причиною його приїзду є обговорення проблеми "продовольчої кризи", викликаної російським вторгненням.
#Індонезія #Україна #новини
#Індонезія #Україна #новини
📷На День Конституції у Скарбниці Національного музею історії України відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». Окрім іншого, з колегами підготували для вас кілька вітрин, присвячених Кримському ханату та Османській імперії, як важливій частині європейського дипломатичного простору цієї епохи.
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ.
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
🖼️Трохи п'ятничного декадансу. "Дівчина в кімоно» (1894), серія робіт від художника-імпрессіоніста та фотографа Георга Хендріка Брейтнера (1857-1923), які вважаються вершиною голландського японізму.
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія