#Стамбул #персоналії #Ая_Софія #архітектура #мистецтво
⚡Мечеть Ая-Софія у роботах швейцарського архітектора Гаспара Фоссаті, середина 19 століття.
📌Брати Фоссаті, Гаспар і Джузеппе, тривалий час працювали Османській імперії доби Танзімату, виконавши за цей час близько 50-и архітектурних приватних і урядових проєктів.
📌Їх найвідомішою роботою була капітальна реставрація у 1849 році за дорученням султана Абдула Меджида собору св. Софії (мечеті Ая-Софія) в Стамбулі, яка фактично врятувала грандіозну пам’ятку від занепаду і руйнування.
🖌️Гаспар Фоссаті також представив у 1849 році колекцію замальовок цієї мечеті, включно з її фресками та мозаїками, а також підготував у 1853 році альбом «Ая Софія», з її мальовничими видами🖼️.
⚡Мечеть Ая-Софія у роботах швейцарського архітектора Гаспара Фоссаті, середина 19 століття.
📌Брати Фоссаті, Гаспар і Джузеппе, тривалий час працювали Османській імперії доби Танзімату, виконавши за цей час близько 50-и архітектурних приватних і урядових проєктів.
📌Їх найвідомішою роботою була капітальна реставрація у 1849 році за дорученням султана Абдула Меджида собору св. Софії (мечеті Ая-Софія) в Стамбулі, яка фактично врятувала грандіозну пам’ятку від занепаду і руйнування.
🖌️Гаспар Фоссаті також представив у 1849 році колекцію замальовок цієї мечеті, включно з її фресками та мозаїками, а також підготував у 1853 році альбом «Ая Софія», з її мальовничими видами🖼️.
⚡ Орієнталізм і архітектура
📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи.
📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських.
📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах.
#ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер
📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи.
📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських.
📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах.
#ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер
🖼️Вигляд мечеті Ая-Софія, з французького альбому "Costumes turcs de la Coer et dela ville de Constantinopole", 1720 рік.
#мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #Ая_Софія #архітектура
#мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #Ая_Софія #архітектура
🖼️Кілька робіт Хірацукі Юнічі (1895-1997) - японського митця, художника, гравера та одного з найкращих майстрів по дереву своєї епохи. І, що традиційно для Японії, вже не в першому покоління: його батько був відомим храмовим теслею, а дідусь - архітектором дерев'яних конструкцій.
📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі.
#мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення
📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі.
#мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення
🖼Мечеть Сулейманіє, роботи Мельхіора Лорка (1526-1583). На момент перебування датського художника й гравера при дворі Сулеймана І, Сінан-паша ще був головним архітектором Стамбулу, а знаменита мечеть тільки-но стала окрасою султанської столиці.
#мистецтво #архітектура #Стамбул #Османська_імперія
#мистецтво #архітектура #Стамбул #Османська_імперія
📷«Чотири сторони світу»: Алегоричні образи Африки, Азії, Європи та Америки. Скульптури на фасаді знаменитого готелю «Жорж» у Льовові, архітектурної пам’ятки ХІХ – поч. ХХ ст. Виконані скульпторами Леонардом Марконі та Антоном Попелем. Відлиті ймовірно у майстерні Роберта Гебеля.
#мистецтво #Україна #архітектура #Львів #скульптура
#мистецтво #Україна #архітектура #Львів #скульптура
✍Чи може архітектура бути де\колоніальною? Так, адже архітектура – це в тому числі суб’єктивна концепція, яка відображає погляд людини на природу, культуру, навколишній світ та національну спадщину.
📝У 40-70-х роках ХХ ст., коли десятки країн Афо-Азійського регіону здобули незалежність, архітектура стала одним зі способів провести межу між колоніальним минулим (з його впізнаваним візуальним стилем) і «новим майбутнім, яке будує вільний народ» (с). Для самих себе, і що важливо - власними руками. Незалежність для багатьох цих країн почалась з масштабних будівельних проектів, які творили промислову базу чи житловий фонд, або ж змінювали стару економічну логістику й господарське призначення регіонів.
Архітектура допомагала формувати візуальний образ нового світу, і модернізм відіграв у цьому процесі важливу роль. З допомогою мистецьких рішень архітекторів світ дізнавався, що Азія – це не лише палаци й культові споруди давнини, але й новітні проєкти. Ну і найголовніше – місцеві талановиті майстри стали користуватись попитом. Їм дали свободу творчості й державну підтримку. Молодь з хорошою освітою була мотивована повертатись на батьківщину, щоб створювати її новий візуальний стиль.
📌«Після колоніалізму вони хотіли нового світу. Його збудували архітектори» - стаття про виставку у Музеї сучасного мистецтва (Нью-Йорк), яка розповідає про модерністську архітектуру в Індії, Пакистані, Бангладеші та Шрі-Ланці. Вона частково торкається теми моїх сьогоднішніх роздумів.
https://www.washingtonpost.com/arts-entertainment/2022/05/17/moma-exhibit-architecture-south-asia/
#текст #мистецтво #постколоніалізм #деколоніалізм #текст #архітектура
📝У 40-70-х роках ХХ ст., коли десятки країн Афо-Азійського регіону здобули незалежність, архітектура стала одним зі способів провести межу між колоніальним минулим (з його впізнаваним візуальним стилем) і «новим майбутнім, яке будує вільний народ» (с). Для самих себе, і що важливо - власними руками. Незалежність для багатьох цих країн почалась з масштабних будівельних проектів, які творили промислову базу чи житловий фонд, або ж змінювали стару економічну логістику й господарське призначення регіонів.
Архітектура допомагала формувати візуальний образ нового світу, і модернізм відіграв у цьому процесі важливу роль. З допомогою мистецьких рішень архітекторів світ дізнавався, що Азія – це не лише палаци й культові споруди давнини, але й новітні проєкти. Ну і найголовніше – місцеві талановиті майстри стали користуватись попитом. Їм дали свободу творчості й державну підтримку. Молодь з хорошою освітою була мотивована повертатись на батьківщину, щоб створювати її новий візуальний стиль.
📌«Після колоніалізму вони хотіли нового світу. Його збудували архітектори» - стаття про виставку у Музеї сучасного мистецтва (Нью-Йорк), яка розповідає про модерністську архітектуру в Індії, Пакистані, Бангладеші та Шрі-Ланці. Вона частково торкається теми моїх сьогоднішніх роздумів.
https://www.washingtonpost.com/arts-entertainment/2022/05/17/moma-exhibit-architecture-south-asia/
#текст #мистецтво #постколоніалізм #деколоніалізм #текст #архітектура
📗«Подорож на Схід» («Le Voyage d'Orient»), від Шарля Едуарда Ле Корбюзьє (1887-1956), одного з найвпливовіших архітекторів-модерністів, дизайнерів та філософів архітектури.
✍У 1911 р. Ле Корбюзьє здійснив вояж через Італію, Балкани та Туреччину, створивши сотні замальовок споруд і міських планувань. У цій мандрівці його найбільше зачарував Стамбул, з неповторними пам’ятками й атмосферою, яке він назвав чарівним партнерством між людиною і природою (с). Осмислення цих подорожніх замальовок постали у «Подорож на Схід» (1911) – своєрідномий архітектурний тревелог, який став фактично першою книгою молодого митця.
Те, що ідеї та роботи Ле Корбюзьє з інтересом вивчають сьогодні – це не новина. Цікаво, що у сучасній Туреччині з їх допомогою переосмислюють власну спадщину, адже геніальний архітектор черпав своє натхнення з тих речей, які для них буденні... Що ж, погляд зі сторони іноді змушує замислитись про цінність власної культури.
#текст #архітектура #Стамбул
✍У 1911 р. Ле Корбюзьє здійснив вояж через Італію, Балкани та Туреччину, створивши сотні замальовок споруд і міських планувань. У цій мандрівці його найбільше зачарував Стамбул, з неповторними пам’ятками й атмосферою, яке він назвав чарівним партнерством між людиною і природою (с). Осмислення цих подорожніх замальовок постали у «Подорож на Схід» (1911) – своєрідномий архітектурний тревелог, який став фактично першою книгою молодого митця.
Те, що ідеї та роботи Ле Корбюзьє з інтересом вивчають сьогодні – це не новина. Цікаво, що у сучасній Туреччині з їх допомогою переосмислюють власну спадщину, адже геніальний архітектор черпав своє натхнення з тих речей, які для них буденні... Що ж, погляд зі сторони іноді змушує замислитись про цінність власної культури.
#текст #архітектура #Стамбул
📷Турецька архітектурна спадщина – це не лише силуети стамбульських мечетей і палаців, але й інші прекрасні, хоча й менш відомі пам’ятки. Під час поїздки на схід Туреччини кілька років тому, якось особливо запам’ятав візит до «Медресе з двома мінаретами» (Çifte Minareli Medrese) в Ерзурумі. Це чудова пам’ятка доби Сельджуків, збудована у другій пол. 13 століття. Одразу привертає увагу її вишуканий портал. Рослинні композиції у вигляді «дерева життя» з фінікового листя, над якими зображений двоголовий орел – дуалістичний символ влади сельджукських султанів. Під рослинною композицією розміщено дві змії (іноді «читаються» як голови драконів) – ще один популярний символ-оберег у анатолійському мистецтві 13 ст., який зображували біля входу до палаців, мечетей, медресе чи карвасарів (має давні індо-перські корені).
В середині медресе дуже затишний дворик. Кілька приміщень відведені під вистав рукописів, санджаків 17-18 ст., а також механічних годинників.
#архітектура #Туреччина #Ерзурум #фото
В середині медресе дуже затишний дворик. Кілька приміщень відведені під вистав рукописів, санджаків 17-18 ст., а також механічних годинників.
#архітектура #Туреччина #Ерзурум #фото
🖼Замальовки кримськотатарських кав’ярень у Карасубазарі та Євпаторії (1927), від архітектора Павла Голландського (1861-1939), відомого ще як «архітектор родини Терещенків».
✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї.
#Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура
✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї.
#Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура