Візуальна репрезентація кочівників у російській імперській та ранній радянській фотографії:
✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре.
⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається.
📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато.
📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору.
⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням:
https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii
#погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан
✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре.
⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається.
📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато.
📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору.
⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням:
https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii
#погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан
syg.ma
Дарья Сапрынская, Иван Соколовский. Воображаемые номады: конструирование образа кочевника в имперской и раннесоветской фотографии
Дарья Сапрынская и Иван Соколовский анализируют визуальную репрезентацию кочевников в дореволюционной и послереволюционной фотографии
У додаток до теми візуального осмислення, як засобу колонізації надбаної території.
🖼️«The Indian Amateurs' Photographic Album» - серія альбомів, що була втілена «Бомбейським товариством фотографії» з 1856 по 1858 років.
📌 Майже хрестоматійний зразок репрезентації екзотичного світу, яка демонструвала колоніальні успіхи Британської Ост-Індійської кампанії.
📌За Едваром Саїдом, такий образ Сходу можна поділити на три категорії: «діти природи», «кровожерливі варвари», або ж «таємничі інші». Зазвичай, у таких альбомах можна впізнати одразу кілька таких типажів.
⚡Більше ілюстрацій з альбому за посиланням:
https://www.jamesarsenault.com/pages/books/5440/johnson-william-henderson-illiam-j/the-indian-amateur-s-photographic-album-published-monthly-under-the-patronage-of-the-bombay?soldItem=true?utm_referrer=https://syg.ma
#фото #погляд #візуальне_осмислення #Індія #Британія #колоніалізм #деколоніалізм
🖼️«The Indian Amateurs' Photographic Album» - серія альбомів, що була втілена «Бомбейським товариством фотографії» з 1856 по 1858 років.
📌 Майже хрестоматійний зразок репрезентації екзотичного світу, яка демонструвала колоніальні успіхи Британської Ост-Індійської кампанії.
📌За Едваром Саїдом, такий образ Сходу можна поділити на три категорії: «діти природи», «кровожерливі варвари», або ж «таємничі інші». Зазвичай, у таких альбомах можна впізнати одразу кілька таких типажів.
⚡Більше ілюстрацій з альбому за посиланням:
https://www.jamesarsenault.com/pages/books/5440/johnson-william-henderson-illiam-j/the-indian-amateur-s-photographic-album-published-monthly-under-the-patronage-of-the-bombay?soldItem=true?utm_referrer=https://syg.ma
#фото #погляд #візуальне_осмислення #Індія #Британія #колоніалізм #деколоніалізм
🖼️Кілька робіт Хірацукі Юнічі (1895-1997) - японського митця, художника, гравера та одного з найкращих майстрів по дереву своєї епохи. І, що традиційно для Японії, вже не в першому покоління: його батько був відомим храмовим теслею, а дідусь - архітектором дерев'яних конструкцій.
📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі.
#мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення
📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі.
#мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення
🖼️Середня Азія у роботах Сергія Світославського (1857-1931), українського майстра поетичного пейзажу.
📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку.
Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти):
📌Гірський пейзаж, 1910-1911;
📌Отара в горах, 1910-1911;
📌Східний двір. Етюд, 1910-1911;
📌Базар в Самарканді;
#мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку.
Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти):
📌Гірський пейзаж, 1910-1911;
📌Отара в горах, 1910-1911;
📌Східний двір. Етюд, 1910-1911;
📌Базар в Самарканді;
#мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
У продовження:
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
✍️Протягом 1909-1931 років Альберт Канн відправляв своїх кореспондентів у більш ніж 50 країн світу, з завданням задокументувати культуру людства у найрізноманітніших її проявах: ахрхітектурі, техніці, обличчах. Результатом цього проєкту стали 72 тисячі фотографій (більшою мірою кольорових) та майже 100 годин відео, завдяки яким сьогодні можна уявляти, візуалізовувати і осмислювати образи з різних куточків світу. І особливо зі "Сходу".
🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.
📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення
🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.
📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення
📷"Малознаний Афганістан" у об'єктиві Фредеріка Гадмера.
✍️Гадмер відвідав цю країну у 1928 році, в рамках проєкту Альберта Канна "Архів планети" (про цей проєкт писали раніше), через 9 років після здбуття Афганістаном незалежності.
📝Фото цікаві тим, що зафіксували стан "перехідної епохи", "увіковічнивши" частину пам'яток колоніальної доби та перших десятиліть незалежності. Багато цих місць зазнали пошкоджень, були знищені чи перебудовані в продовж наступних років:
📌Мавзолей Ахмеда-Шаха Дуррані (1747-1772). Кандагар;
📌Палац "Дар уль-Аман". Кабул;
📌Сад "Пагман", зведений Амануллою Ханом на поч. 20 ст.;
📌Європейські діти в саду "Пагман";
📌Фонтани в саду "Пагман";
📌Дослідники у Цитаделі Александра Македонського. Фарах;
📌Тріумфальна арка "Такія Зафар", збудована в пам'ять про жертв війни за незалежність у 1919 році;
#фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Кабул #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер
✍️Гадмер відвідав цю країну у 1928 році, в рамках проєкту Альберта Канна "Архів планети" (про цей проєкт писали раніше), через 9 років після здбуття Афганістаном незалежності.
📝Фото цікаві тим, що зафіксували стан "перехідної епохи", "увіковічнивши" частину пам'яток колоніальної доби та перших десятиліть незалежності. Багато цих місць зазнали пошкоджень, були знищені чи перебудовані в продовж наступних років:
📌Мавзолей Ахмеда-Шаха Дуррані (1747-1772). Кандагар;
📌Палац "Дар уль-Аман". Кабул;
📌Сад "Пагман", зведений Амануллою Ханом на поч. 20 ст.;
📌Європейські діти в саду "Пагман";
📌Фонтани в саду "Пагман";
📌Дослідники у Цитаделі Александра Македонського. Фарах;
📌Тріумфальна арка "Такія Зафар", збудована в пам'ять про жертв війни за незалежність у 1919 році;
#фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Кабул #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер
#1. Крим і Османська імперія.
📝У 1851 році Феліче Беато придбав фотооб’єктив та відправився підкорювати Константинополь. Він приєднався до Джеймса Робертсона (гравера на Османському монетному дворі), з яким заснував фірму "Robertson & Beato". Успішні зйомки Середземномор’я, Палестини та Стамбулу спонукали їх до ризику.
📌У 1855 році, в самий розпал «Східної війни», вони відправились у Балаклаву, де відзняли наслідки бойових дій. На відміну від Роберта Фентона (першого фотографа «Кримської війни» та одного з перших фотографів-баталістів у світі), партнери зобразили інший бік війни. Відзнявши більше 60 фото під час взяття Севастополя (осінь 1855 р.), вони реалістично передали атмосферу руйнування і смерті, змінивши стиль висвітлення бойових сцен з героїчного, на реалістичний.
📷Результатом поїздки став альбом «Фотографії Криму та Константинополя, 1855», який дав поштовх до нових пригод Феліче Беато у епіцентрі колоніальних війн.
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Крим #Османська_імперія #Стамбул
📝У 1851 році Феліче Беато придбав фотооб’єктив та відправився підкорювати Константинополь. Він приєднався до Джеймса Робертсона (гравера на Османському монетному дворі), з яким заснував фірму "Robertson & Beato". Успішні зйомки Середземномор’я, Палестини та Стамбулу спонукали їх до ризику.
📌У 1855 році, в самий розпал «Східної війни», вони відправились у Балаклаву, де відзняли наслідки бойових дій. На відміну від Роберта Фентона (першого фотографа «Кримської війни» та одного з перших фотографів-баталістів у світі), партнери зобразили інший бік війни. Відзнявши більше 60 фото під час взяття Севастополя (осінь 1855 р.), вони реалістично передали атмосферу руйнування і смерті, змінивши стиль висвітлення бойових сцен з героїчного, на реалістичний.
📷Результатом поїздки став альбом «Фотографії Криму та Константинополя, 1855», який дав поштовх до нових пригод Феліче Беато у епіцентрі колоніальних війн.
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Крим #Османська_імперія #Стамбул
#2. Індія, 1858-1860.
📝Після «Кримської війни» Фелічі Беато прибув до Калькутти, щоб пройтись по «гарячих слідах» Індійського національного повстання 1857 р. Його хід детально висвітлювали у «західній» пресі, тому на Індію (історії, фото, артефакти) був великий попит. Тут Беато традиційно намагався відтворити послідовність боїв, атмосферу розрухи та наслідки повстання у Делі, Каунпорі, Мееруті й Лахорі.
⚡Провівши в Індії трохи більше 2 років, Фелічі Беато випустив кілька альбомів з видами Індії та портретами її жителів (переважно колоніальних чиновників, офіцерів, лікарів та «колоритних» місцевих). Поїздка в Індію дала йому досвід тривалих зйомок у польових умовах. А також можливість зняти десятки захоплюючих панорам індійських міст.
📌Індія відкрила фотографу шлях на Південну й Східну Азію. Пізніше, саме робота в цьому регіоні зробить його одним з найвідоміших професійних фотографів-орієнталістів.
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія
📝Після «Кримської війни» Фелічі Беато прибув до Калькутти, щоб пройтись по «гарячих слідах» Індійського національного повстання 1857 р. Його хід детально висвітлювали у «західній» пресі, тому на Індію (історії, фото, артефакти) був великий попит. Тут Беато традиційно намагався відтворити послідовність боїв, атмосферу розрухи та наслідки повстання у Делі, Каунпорі, Мееруті й Лахорі.
⚡Провівши в Індії трохи більше 2 років, Фелічі Беато випустив кілька альбомів з видами Індії та портретами її жителів (переважно колоніальних чиновників, офіцерів, лікарів та «колоритних» місцевих). Поїздка в Індію дала йому досвід тривалих зйомок у польових умовах. А також можливість зняти десятки захоплюючих панорам індійських міст.
📌Індія відкрила фотографу шлях на Південну й Східну Азію. Пізніше, саме робота в цьому регіоні зробить його одним з найвідоміших професійних фотографів-орієнталістів.
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія
📷Палац Сікандар-Баг у Лакхнау на фоні понівечених тіл та скелетів. Ця фотографія стала однією з найвідоміших робіт Фелічі Беато.
📝Є припущення, що це одне з перших фото трупів в історії фотожурналістики. І скоріше за все, воно постановочне. Адже залишки тіл фотограф перекладав так, щоб атмосфера композиції виглядала драматичніше.
📌Більше фото з альбому «Lucknow, Cawnpore, Benares & Agra, 1858-1862», за посиланням:
https://www.getty.edu/art/collection/objects/32600/felice-beato-henry-hering-lucknow-cawnpore-benares-agra-cover-title-british-1858-1862/
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія
📝Є припущення, що це одне з перших фото трупів в історії фотожурналістики. І скоріше за все, воно постановочне. Адже залишки тіл фотограф перекладав так, щоб атмосфера композиції виглядала драматичніше.
📌Більше фото з альбому «Lucknow, Cawnpore, Benares & Agra, 1858-1862», за посиланням:
https://www.getty.edu/art/collection/objects/32600/felice-beato-henry-hering-lucknow-cawnpore-benares-agra-cover-title-british-1858-1862/
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія