📕27 квітня 1886 р. в Луцьку народилась Катерина Десницька, майбутня дружина сіамського принца Чакрабонґсе. Історія кохання пари відома завдяки їх онучці Наріс Чакрабонґсе та її книги «Катя і принц Сіаму». З листа Чакрабонґсе до Івана (брата Катерини) дінаємось, що вінчання відбувалось таємно у Стамбулі, в церкві Святої Трійці (суч. район Бейоглу):
✍️«Шлюб відбувся у грецькій церві Святої Трійці на вулиці Пера цілком звичайно без помпезності. Перед тим я пішов на зустріч зі священником і дуже довго з ним говорив. Було важко організувати усе в цілковитій таємності… бо де це чувано, щоб сіамський принц, син єдиного буддистського монарха світу, одружувався у християнській церкві. Тому, я попросив священника, щоб він нікому про це не розповідав, і якщо хтось намагатиметься про це дізнатись, він не повинен показувати жоден документ з церковного реєстру… Ця таємність була дуже важливою для мене, я б не зміг спати вночі… Бо, як ти знаєш, Іване Івановичу, розвідка дуже гарно працює на Сході!».
#Сіам #Україна #Стамбул

П’ятничне:
🎵«Оскільки знатним турецьким дамам не прийнято виходити з дому або зустрічатися з незнайомими людьми, вони запрошують одна одну до себе додому і розважаються танцями, комедіями та подібними формами розваг».
🖼️Текст з підпису до картини «Сцена в турецькому гаремі» (1654), роботи Франца Германа, Ґанса Ґеммінгера, Валентина Мюллера. Колекція Музею Пера у Стамбулі.
✍️У 1628 р. до Константинополя прибуло посольство від імператора Фердинанда ІІ, яке очолював Ганс Людвіг вон Кюфштейн (1582-1656). У складі його делегації були і художники, автори цієї картини, які супроводжували посла на аудієнціях до султана Мурада IV та османських посадовців і вельмож. На основі побаченого і почутого у Стамбулі, вони створили серію полотен зі сценами повсякденного життя й традицій палацу, сповнених яскравими деталями. На картині жінки танцюють під бубон, ребаб та сантур.
#Османська_імперія #Стамбул #музика #мистецтво

Недільні клопоти:
🖼️Підбірка видів Стамбулу, від Жермена Фабія Бреста (1823-1900), французького художника орієнталіста. У 1855 році він відправився в навчальну поїздку до Османської імперії, де 4 роки шукав натхнення й працював над ескізами. Хоча Брест активно вивчав повсякденне життя та звичаї мешканців столиці, все ж – «головним героєм» його картин безперечно залишається архітектура.
#мистецтво #орієнталізм #Стамбул

✍️«Відкрита в Ефіопії як чарівний плід і потрапивши на османську землю через Ємен у 15 столітті, незабаром кава зайняла своє місце престижного напою як в султанському палаці, так і в багатьох оселях. Кава з часом породила не лише власні ритуали та церемонії, але й відіграла важливу роль у розвитку суспільного життя…».
📝Якщо хочете на вихідних поринути у яскравий світ кавової культури Османської імперії, рекомендую познайомитись з чудовим тематичним блоком на Google arts & culture, який створив знаменитий «Музей Пера», у Стамбулі. Блок присвячений історії турецької кавової культури з власними повсякденними традиціям, ритуалам, етикетом та іншими соціальними й культурними контекстами, які за століття сформувались навколо цього улюбленого напою. Ілюструються тематичні блоки шикарною порцеляною з м. Кютаг’я, а також гравюрами й фото з колекції Suna and İnan Kıraç Foundation (фундаторів Музею Пера).
https://artsandculture.google.com/preview/story/WwUR1edPh8jaJg
#кава #музей #Османська_імперія #Стамбул #google_arts

🖼️Як випити каву на висоті у 28 метрів? Розповідає одна з мініатюр у «Surname-i Vehbi», створена Левіні (Абдулджелілом Челебі, 1680-1732), знаменитим палацовим художником «Доби тюльпанів» в Османській імперії.
✍️У 1720 р. султан Ахмед ІІІ організував пишні святкування сюннету (обрізання) власних синів, яке тривало протягом 15 днів. Воно супроводжувалось музикою, частуваннями, парадами й іншими веселощами.
На 4 день виступали канатоходці й фокусники. Головний герой цієї мініатюри – Гаджі Шагін, на очах у глядачів був зв’язаний та закритий у великий кошик, який підняли над здивованим натовпом на висоту у 28 метрів. На вершині щогли Гаджі Шагін дивовижним чином вивільнився від мотузок та вистрибнув з закритого кошика, тримаючи в руках кавник (ібрик), наповнений запашною й гарячою кавою. Демонструючи спокій, він двічі налив собі цей напій, викинувши вниз кавову гущу під радісні вигуки, демонструючи таким чином, що кава все ще гаряча…
#мистецтво #Османська_імперія #кава #Стамбул #свято

📷Стамбул у об’єктиві Отмара Пферші (1898-1984), австрійського фотографа, який багато років відкривав туристичну привабливість Туреччини для світу.
✍️Отмар Пферші народився в австрійському місті Грац. Фотографією захопився в 1920-х роках, після повернення з «італійського фронту» Першої світової. У 1926 р. він сів на знаменитий «Східний експрес», який відвіз його з Відня до Стамбулу. Ця подія змінила життя молодого фотографа, адже у місті він натрапив на вакансію помічника у відомій студії «Foto Français» Жана Вайнберга (1887-1942). Наступні 40 років Пферші знімав Туреччину, пройшовши шлях стрімких злетів і падінь: від комерційного успіху й визнання, до вимушеного виїзду з цієї країни. У 1936 р. була надрукована «Туреччина в фотографіях» - одна з найвідоміших серій Отмара Пферші. У ній фотограф спробував відобразити не лише багату історичну спадщину Стамбулу, але й показати світу історію глобальних перетворень молодої Турецької Республіки, яка стала на шлях модернізації.
#фото #мистецтво #Туреччина #Стамбул