Записки на драконячій лусці
279 subscribers
336 photos
19 videos
5 files
170 links
Це такий собі склад особистих нотаток одного задрота про все-все-все, що стосується "конфуціанського світу" - і в першу чергу про Китай та Корею.
Це я: @Quellerusco
Download Telegram
#china #japan #korea #culture #history

У 3 ст. до н.е. війська Олександра Македонського відвоювали у Ахеменідської держави давню та родючу область Середньої Азії - Бактрію. Після смерті Олександра та довгого з'ясування відносин між його епігонами, на території Бактрії виникло еліністичне Греко-Бактрійське царство.
Саме там еліни познайомились з буддизмом та згодом схрестили його зі своєю культурою та релігією. Так виник греко-буддизм. Йому ми завдячуємо, крім всього іншого, традицією антропоморфного зображення Будди (до цього його зображали через символи).

Треба відзначити, що на той час у елінів був досить сильним культ Геракла. І якось слово за слово, образ Геракла акуратно переповз на образ бодхісаттви Ваджрапані, захисника Будди.
І вже у вигляді кремезного дядечка з величезним дубцем цей образ разом з буддизмом Махаяни дійшов...

...до Китаю, де адаптувався, роздвоївся, і став називатись Zhíjīngāng shén - двоє гнівних божеств, що охороняли входи до багатьох храмів. Ця назва в цілому поширилась і на інші країни під китайським впливом.
...до Японії - з Китаю, тобто вже роздвоєним. Тут його (їх) називали Shukongōshin.
...до Кореї, з назвою Geumgangsa.

А в даосизмі та китайській народній міфології вони перетворились на генералів династії Шан - Heng та Ha.
Взагалі такі статуї охоронців входу до храмів стали називати загальною назвою Nio.

От така історія про вплив культур. Так що, можна сказати, що культ Геракла не зник, а трансформувався.
15👍2
#china #japan #korea #culture #history

1. Іконографічна еволюція:
Геракл (музей Лувр) => Геракл на монеті греко-бактрійського царя Деметрія I => Ваджрапані як захисник Будди у греко-буддійському мистецтві регіону Гандхара => Сюконгосін, буддійський монастир Сенсо-дзі, Токіо.

2. Генерали Хен та Ха, храм Ерван, провінція Сичуань, Китай.

3. Статуя з печер провінції Ганьсу, Китай (ці печери створювали в часи династії Сун).

4. Hwaeomsa, храм в Південній Кореї.

5. Дерев'яна скульптура 12 ст. Нара, Японія.
12👍3
#china #culture

А тим часом сьогодні у Китаї, на Тайвані, та і взагалі китайські громади у всьому світі святкують Zhōngqiū Jié (Чжунцзю Цзе) - Свято середині осені. 15 день восьмого місяця за місячним календарем.
Це одне з найважливіших свят у китайському календарі - що взагалі притаманно у світі святам, пов'язаним із врожаєм. І, як всі такі свята, це дуже давнє - ймовірно, його святкували ще за династії Шан, тобто за півтори тисячі - тисячу років до нашої ери.
Це свято символізує, крім сбору врожаю, ще й воз'єднання сім'ї (і не можна забувати, що у конфуціанських культурах поняття сім'я набагато ширше від звичної сучасному європейцю формулі "батьки та їх діти").

Легенда пов'язує це свято з богинею Місяця Чан'є. Вона була дружиною лучника Хоу Ї - того самого, що врятував людство, вбивши дев'ять сонць, - і зберігала подарований йому еліксир безсмертя. Проте, коли Хоу Ї пішов на полювання, його учень спробував відібрати у Чан'є еліксир - і жінка випила його, щоб не віддавати зловмиснику. Після цього, ставши безсмертною, вона поселилась на Місяці.
Втім, старіша версія легенди каже, що Чан'є сама вкрала еліксир безсмертя у свого чоловіка - бо він, отримавши після свого подвига владу, став тираном, і Чан'є не хотіла, щоб така людина отримала безсмертя.

Зараз це свято відмічається з розмахом. І одним з найвідоміших його атрибутів є місячні тістечка, які готують, купують, дарують та їдять.
А ще, що теж дуже характерно для свята врожаю у багатьох культурах, на Свято середини осені часто укладали шлюби.

Аналогічне свято в інших азійських країнах називається Chuseok (Корея), Tsukimi (Японія), Tết Trung Thu (В'єтнам).
👍74
#korea #culture

Бачу цікавий пост - тягну до себе цікавий пост )

Гора Пектусан - стратовулкан з Небесним озером у кальдері, - є одним із символів корейського народу.
На жаль, вона знаходиться на території КНДР (і частково на території Китаю).
Гора висотою 2744 метри є діючим вулканом. Десь раз на сто років відбуваються сильні виверження, останнє було 1903 року.
11
#china #culture

Поки у мене немає сил, часу та світла, щоб писати нові пости — принесу вам прекрасне.
#china #culture #NirvanaInFire

І ще один цікавий невеличкий тред — про китайську міфічну істоту ціліня.

Читати у твітері

До речі, схожі міфологічні істоти є у Японії, Кореї, Таїланді та В'єтнамі.
А у самому Китаї десь із часів династії Мін (XIV-XVII ст.) ціліня асоціюють із жирафом.
👍123
#china #history #culture

Зачіска часів династії Тан під назвою "впала з коня".
Така зачіска підкреслювала, що жінка веде активний спосіб життя, їздить верхи та грає в поло.

(дяка @blackpomegranate, постачальнику прекрасної давньокитайської моди в нашому буремному житті)
Звідси

Друга ілюстрація - статуетки вершниць, що грають в поло. Теракота, династія Тан.
Звідси.
👍23
#china #culture #history

Яке цікаве дослідження!
#japan #culture

Цікавий тред про те, як у Японії називають різну форму очей — замість поширеного у авторів художньої літератури виразу "мигдалевидні очі".

З ілюстраціями. Мова — англійська.

Читати тут

(дяка за посилання @b9sten)
👍72
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#china #culture #video

Ісінська глина видобувається в місцевості Ісін в провінції Дзянсу, Китай.
Традиція виготовлення особливого типу керамічного посуду (цей тип ще називається zisha) з цієї глини бере свій початок ще за династії Сун (960 - 1279 рр.н.е.).

Ось гарне відео про виготовлення чайничку з ісінської глини.
🔥19
#japan #culture

Чудовий докладний тред про те, який чай п'ють в Японії — і як саме п'ють.
Я сам не дуже цікавлюсь Японією, тож дізнався багато нового.

Читати в Twitter
17
#korea #culture

Знайшов не нову, але досить ґрунтовну та дуже цікаву статтю про явище халлю ("корейської хвилі").

Почитайте, як Південна Корея використовує культуру для збільшення свого впливу та зростання економіки.

https://chytay-ua.com/view.php?id=1190
(зазначу окремо, що це переклад українською англомовної статті)
14👍2🥰1
#korea #culture

Я поганенько сприймаю подкасти і взагалі аудіо-інформацію — але ото обов'язково послухаю!
#china #history #culture

Пробую новий формат — публікацію довгочитів (для яких телеграм не надто добре підходить) на платформі Друкарня.

Отже, трохи про історію поширення чаю в Китаї та походження слів на позначення чаю у різних мовах світу.

https://drukarnia.com.ua/articles/chai-istoriya-poshirennya-v-kitayi-ta-etimologiya-nazvi-HZ7MJ
22
#history #china #culture

Дивіться, як зміючка вхарактерна!
#culture

Так, чисто нагадати, якщо що: рік Зеленого Дракона за китайським календарем наступає не ось через годину, а 10 лютого.

А так - із прийдешнім вас новим лаовайським 2024 роком.
Однією з цілей на нього ставлю собі частіше та змістовніше писати в цей канал.

Перемоги нам!
🔥3312
Мені сказали, що класний був канал, і добре було б його оживити.
Що ж, чергова спроба (фіговий із мене блогер)

#china #culture

Читаючи статтю про батька художника Ай Вейвея — Ай Дзіна (Дзян Дженханя, Дзян Хайчена) — наткнувся на прекрасний момент щодо його псевдоніма.
Це, на мій погляд, дуже про синкретичний підхід до мистецтва.

In 1933, while being tortured and imprisoned by the Kuomintang and writing his book Dayan River — My Nanny, he went to write his surname (Jiang, 蒋), but stopped at the first component "艹" due to his bitterness towards KMT leader Chiang Kai-shek. He resented sharing the same surname (Jiang/Chiang) and simply crossed out the rest of the character with an "X". This happens to be the Chinese character ài (艾), and since the rest of his name, Hǎi Chéng meant the limpidity of the sea, it implied the color of limpid water qīng (青, turquoise, blue, or green), so he adopted the pen name Ai Qing.

Звідси
23👍1