Вітаю, пиріжечки!👀

Усі популярні тайтли уже перекладають, а про ваш улюблений і, здається, не менш відомий, забули? Не хвилюйтесь! Вас запрошує на гарячу випічку команда "Паляниця house"!🌾

У нас ви знайдете не лише переклади романів, маньхуа та манхв, а й безліч коміксів і неймовірно цікавих статей про культуру Китаю та Кореї😏. Також наш колектив залюбки ділиться різними закадровими смішинками, що часом додають легкості у робочу атмосферу😆.

А для поціновувачів роману "Залишки бруду" у нас є особлива пропозиція — аудіокнига!

#china #culture #history #wear

А поки я ностальгую за іграми, маленький цікавий факт про давньокитайські головні убори (дяка @blackpomegranate).

Чорна чиновницька шапка футоу (futou) під час династії Північна Сун (960–1127 рр.н.е) отримала величезні, жорсткі "крила". Далі ці вкрай незручні "крила" скорочувались, або зовсім зникали, з'являлись знову, перекочували в Корею у трохи видозміненому вигляді...
Але найцікавіше - причина їх появи.
Їх звелів ввести як обов'язкові для придворних чиновників засновник династії Сун, імператор Тайцзу - щоб вони не перешіптувались між собою на офіційних заходах.
Ну, логічно. Пліткувати та перешіптуватись непомітно для навколишніх (і особливо для імператора) з такими чудовими штуками дійсно якось незручно.

Коли я хочу подивитись якусь дораму — то першим ділом шукаю, чи перекладали її BambooUA.
І вам рекомендую )))

#china #history

Цей пост я колись вже писав в іншому каналі російською мовою, тепер вирішив запостити ще й тут.

Отже, почув у Бушвокера чудову історію.
Давньоримський імператор Марк Аврелій Антонін (161-180 рр.н.е.) був данником ханьского Китаю.

Пишуть про це китайці у літописи "Хоухань Ханьшу": так і так, прибуло посольство від Ань Туня, імператора Дациня (так в стародавньому Китаї називали спочатку Римську імперію, а потім і Візантію, справедливо не дуже їх розрізняючи). Принесли данину, все як водиться. Взамін отримали шовк - теж як водиться. Данина, правда, була така собі - мабуть, розкрали дорогою, але то справа звична. Було це у 166 р.н.е.

Правда, у давньоримських джерелах про це ні гу-гу - так що, скоріше за все, імператор Марк Аврелій Антонін був взагалі не в курсі про такий цікавий геополітичний поворот.

Як же так вийшло?
У Китаї за часів династії Хань так велась зовнішня політика. Продажу шовку номінально не існувало - отримати його іноземцям можна було лише у дар від імператора. А дарував його імператор, власне, за визнання васалітету. Тож на карті та на паперах данниками імперії Хань була маса навколишніх та навіть досить далеких держав - але, звісно, суто формально.
У Давньому Римі шовк знали, і коштував він абсолютно нереальних грошей. Але прямих контактів з Китаєм у Риму не було - в основному через те, що рівненько посеред ними стояла Парфянська імперія, постійний суперник римлян. Тож шовк потрапляв до Риму через десяті руки, через Близький Схід.

Що до курйозу з васалітетом римлян - то вчені схиляються до версії, що це були особливо продумані купці, можливо сирійські, які вирішили таким хитрим чином намутити собі шовк для подальшого перепродажу. Цей варіант підтверджує і те, що данина, яку "посольство" привезло в Китай, була досить бідна та без якихось специфічних римських товарів.

#c_drama #trailer #TheLongestPromise

https://youtu.be/_r96odMS9NM

А тим часом нам обіцяють скоро випустити дораму The Longest Promise - і нарешті можна буде знову побачити Сяо Чжаня у костюмованій дорамі.
Трейлер непоганий, але, як часто буває з китайськими дорамами, поки не вийде - буде незрозуміло, чи варто її дивитись. Сюжетно дорама частково пов'язана з Mirror: A Tale of Twin Cities — яку від фейлу не врятував навіть чудовий каст. Я, якщо чесно, далі другої серії просто не зміг її дивитись.
Втім, режисери та сценаристи у дорам різні, тож можна сподіватись на краще.

Дати релізу традиційно немає - але те, що з'явився повноцінний трейлер, є для китайського дорамопрому гарною прикметою.

(десь тут я звично поплачу, що немає ніяких новин про другий сезон Joy of Life, де у Сяо Чжаня другорядна, але дуже класна роль).

#WordOfHonor #arts

So hot )))
@Esquel, вірю і сподіваюсь, що таки гра в якийсь момент станеться, і я таки зможу зіграти Вень Кесіна.

(арт принесла Рогнеда, дякую друзі, що б я без вас робив))))

#Erha #arts

Вчитель Чу Ваньнін як мама-качка зі своїми каченятками.
Гарного вам раночку )

Звідси

У цей канал прийшло дуже багато нових людей - привіт, дуже вдячний вам за цікавість!
Мабуть, варто сказати пару слів про себе, щоб читачі могли приблизно уявляти, з ким мають справу )

Я Руско (не від "русский"; це "лис" ельфійською мовою квенья). He / him, бігендер.
Недоісторик, колишній журналіст-новинар, колишній медіа-менеджер та комунікаційник, колишній коваль та зварювальник, нині айтішник. Трошки музикант. Вже дуже багато років граю в живі рольові ігри, ненабагато менше років ці ігри роблю.
Живу в Києві зі своєю коханою дівчиною та котом-агресором Атілою. З самого початку війни, тобто з 14 року, займаюсь волонтеркою - іноді в режимі 24/7, потім вигораю і просто допомагаю, потім знову в активному режимі, потім знову вигораю, повторити до повної перемоги.
Рідна мова - запорізький варіант українського суржику. Багато років був російськомовним, зараз активно відновлюю свою українську як основну мову спілкування.
Азією цікавився і раніше, але упав у це всім собою десь півтора роки тому, коли новела "Засновник темного шляху", а потім і дорама Untamed дуже допомогли мені в терапевтичному плані.
Ходяча вікіпедія, люблю дізнаватись нове та ділитись ним з іншими. За характером... кхм, Вей Усянь, хіба що трошки повільніший.

Ну от приблизно так )
А у коментах до цього посту мене можна спитати про щось, що вам цікаво ))))

#даоська_шмаль

— От якби кіт у нас з'явився, коли ми вже впали в китаєфандом, то його б звали Вень Жрохань.
— Або Вей Кусянь.
— ...І ще десять імен та прізвиськ, як і ведеться у летючих китайців...

#Erha #video

...рано чи пізно це мало статись — відео на тему китаєфандома на пісню Zwyntar 😂

#Mo_Ran #Taxian_Jun #Chu_Wanning #tiktok

#china #culture

Цікавий факт, який не зовсім очевидний для людей, що тільки нещодавно познайомились з китайськими дорамами - більшість з них переозвучені. Тобто так, ми чуємо не реальні голоси акторів, а голоси акторів дубляжу.
На це у китайської дорамоіндустрії є цілий ряд причин.

Причина перша - мова. Точніше, мови.
Те, що нам відомо як "китайська мова", то насправді путунхуа - стандартизована, офіційна мова КНР, яка базується на пекінському діалекті мандарину. А мандарин (вірніше, вісім його великих діалектів) розповсюджений на півночі КНР. На півдні свої діалекти, деякі з них настільки відрізняються від путунхуа, що фактично є окремими мовами - наприклад, кантонський діалект, він же мова юе. І це ще не кажучи про діалекти інших частин Китаю.
Основна проблема в тому, що ці мови та діалекти можуть відрізнятись настільки сильно, що носії різних діалектів не розуміють один одного в усному мовленні.
До речі, це також є причиною прокляття всіх інтернет-піратів - "китайські саби, жорсткі, не вимикаються". Ну вибачайте, китайці субтитрують просто все.
Бо письмова мова у всіх цих діалектів, власне, однакова - це ієрогліфи (про різницю між традиційними та спрощеними ієрогліфами я розкажу якось іншим разом).

Причина друга. Стандарти та цензура.
Власне за стандартами китайського телебачення у кадрі має звучати саме путунхуа. Але актори можуть бути родом з різних провінцій Китаю, з Тайваню, з інших країн. Навіть якщо вони вільно розмовляють путунхуа, у них може бути помітний акцент.
Звичайно, в цьому є і дуже серйозний політичний момент. Китай, як велика колоніальна імперія (під прикриттям комуністичної ідеології, так) дуже любить стандартизувати, а не підтримувати різноманітність.

Причина третя. Недостатня кваліфікація акторів.
Китайська телеіндустрія працює з дуже великим навантаженням, і зараз все частіше з'являються актори, які не вчились гарно говорити. Вони можуть добре грати, рухатись в кадрі, достовірно вживатись в ролі - але з вимовою в них може бути не дуже добре.

Причина четверта. Фоновий шум.
Як я сказав вище, навантаження китайської телеіндустрії настільки велике, що на одному і тому ж великому знімальному майданчику можуть знімати щось костюмне - та дораму про японо-китайську війну. Плюс багато таких майданчиків відкриті для екскурсій, що додає зайвого шуму.

На завершення - знайшов для вас невеличке відео, де носії різних китайських мов та діалектів говорять одні і ті ж слова та фрази.

https://youtu.be/rwA7IBTYnHQ