Слово володар за чинною класифікацією належить до м'якої групи другої відміни, тому в родовому відмінку матиме закінчення «-я».

У формах множини іменника перстень (а він, до речі, походить від застарілого слова перст — палець) відбувається спрощення, тобто «випадання» незручного для вимови звука, воно відбивається і на письмі: персні, перснів.

До речі!
Жіночі персні часто називають каблучками, а ті, що їх наречені вдягають одне одному, — обручками. Хай у вас і думка не виникає називати це (обручальними) кільцями.

#грамотність, #слс, #словоформи.

​​#в_єдності_в_розмаїтті

Коб (коби) — застаріле слово, трапляється у носіїв різних говорів.

Лучче (лучше) — споріднене з влучати, влучний. Характерне північному, південно-східному наріччям та подільському говору південно-західного.

Вун — форма займенника він, яка утворилася внаслідок «укання» в новозакритому складі, яке у наголошеній позиції властиве західноволинським та надсянським говорам, марморським та ужанським говіркам Закарпаття, меншою мірою поліським.

Стил — форма іменника стіл, утворена иканням на місці етимологічого *о, що характерне смузі від Луцька до Сум, тобто півдню поліських говорів, півночі волинського, наддніпрянського і слобожанського.

Столі͡е — сучасною літературою українською столі. Така форма утворилася через збереження дифтонгованості звука, що позначали буквою ѣ (ять). Ця риса є лише на Поліссі.

Загубиться — форма інфінітива на «-ть», що властива північному та південно-східному наріччю.

Зняток Граматики Слов'янської XVII століття за авторством Івана Ужевича.

#історичні_джерела #письмо

#слс #грамотність #письмо

Здавалося б, натхненний походить від надихати, дихати, а оглушення українській мові загалом не властиве, ба більше, у винятках його не передають на письмі. Але річ у тім, що словоформа натхнення потрапила до нас як запозичення з польської. Польській мові властиве уподібнення дзвінких до парних їм глухих перед глухими, а запис українською зумовлений польським впливом.

#усмішка

У справжнього мовознавця є тільки один, два, три, декілька і багато. Саме тому у філологів проблеми з математикою.

Зняли з уст @cailleach_oiche.

#цікавинка #етимологія #походження

Дієслово цілувати утворилося від прикметника цілий. Походження пов'язане із традицією торкатися губами лоба, щік, губ або рук іншої людини, вітаючись і бажаючи бути здоровим, цілим та неушкодженим.

Гаплологія

Це історико-фонетичне явище, яке полягає у скороченні двох однакових чи подібних за звучанням складів в один. Зазвичай воно відбувається на межі морфем.

Мінерал + о + логія → мінералологія → мінералогія.
Корн + о + носий → курноносий → курносий.
Трагік + о + комедія → трагікокомедія → трагікомедія.
Морфо + фоно + логія → морфофонологія → морфонологія.

Що цікаво, у самій назві цього явища не відбулося гаплології. Якби відбулася, воно називалося б гаплогія.

#історія_мови #фонологія

#пізнавальне #в_єдності_в_розмаїтті

УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ: ВСТУП | Що це, звідки воно взялося і нащо воно треба

Молодці!

Протягом 15-21 століть науковці висловлювали чимало припущень про розвиток різних мов. І ми знаємо, що зараз малі мови стрімко зникають. Які ж прогнози щодо нашої рідної мови? Чи залишиться українська на мовній карті світу, чи зникне років за 100? Слухайте.

Метатеза

Так називають явище переставлення звуків чи складів. Найбільше воно властиве запозиченим словам, бо вони не мають аналогічних спільнокореневих, і складним словам, але може відбуватися і в інших. Метатеза викликана прагненням милозвучності та спрощення вимови.
Ось які її приклади є в українській мові:
Нім. Teller → укр. тарілка.
Нім. Futteral → укр. футляр.
Флор → Фрол (ім'я).
Монисто → намисто.
Боднар («той, хто робить бодні») → бондар.
Голінка → гонілка → гомілка.
Медвідь (мед + їд) → ведмідь.

#історія_мови, #фонологія