Маруські студії
1.05K subscribers
348 photos
1 file
60 links
Про руську (українську) й інші мови від Марусі. Філологічні факти і жарти.

@maria_vlokh — філоложка.

Особистий блог: @molodenjka

Підтримати: https://t.iss.one/linguistics_study/606
Download Telegram
#цікавинка #етимологія #походження

Слово «ахінея» найімовірніше прийшло з жаргону семінаристів і пов'язане з назвою міста Афіни, котру слов'яни часто вимовляли як «Ахіни». Відома за часів Античності афінська («ахінейська») філософія багатьом здавалась надто заплутаною і темною, отже, нісенітною.
Також з семінаристського мовлення походить і застаріле ярунда, рос. ерунда («нісенітниця», «ахінея») — від лат. gerundium «герундій».
#цікавинка, #етимологія
Про неждані слова спільного #походження.

Початок і кінець.
Здавалося б, антоніми, але походять зі спільного кореня *-kn-, що у процесі історичного розвитку мови зазнав багато змін (зокрема чергування к-ч).

Музей і музика.
Вони обидва пов'язані з грецьким словом μοũσα — «муза», що є загальним означенням дев'яти богинь-покровительок мистецтва.

Зоря і жар.
Ці два слова походять від «горіти». Люди гадали: так само, як жевріє багаття, десь далеко палають і зорі, випромінюючи світло.
#цікавинка #пізнавальне

У слова «кіт», окрім кличного відмінка, є так звана “відлякувальна” форма — «кóтá». Це вигук, яким проганяють котів.
#цікавинка #етимологія #походження

Дієслово цілувати утворилося від прикметника цілий. Походження пов'язане із традицією торкатися губами лоба, щік, губ або рук іншої людини, вітаючись і бажаючи бути здоровим, цілим та неушкодженим.
#цікавинка #етимологія #походження

Прикметник здоровий споріднений з іменником дерево. Вони обидва походять від праслов'янського кореня dorv- (derv-). Варіативність пояснюють чергуванням голосних. Воно відбулося також у словах, наприклад, везти — возити. Припускають, первісне значення — з доброго дерева або міцний, як добре дерево.

Лицарі ордену мовознавства
#цікавинка #етимологія #походження #іноземне

Англійське модальне дієслово will споріднене з українськими воля, воліти. Воно виражає не лише майбутній час узагалі, а й бажання, особисту волю мовця. Натомість дієслово shall має відтінок примусу або впливу зовнішніх обставин.

Лицарі ордену мовознавства