#цікавинка #етимологія #походження

Слово «ахінея» найімовірніше прийшло з жаргону семінаристів і пов'язане з назвою міста Афіни, котру слов'яни часто вимовляли як «Ахіни». Відома за часів Античності афінська («ахінейська») філософія багатьом здавалась надто заплутаною і темною, отже, нісенітною.
Також з семінаристського мовлення походить і застаріле ярунда, рос. ерунда («нісенітниця», «ахінея») — від лат. gerundium «герундій».

#цікавинка, #етимологія
Про неждані слова спільного #походження.

Початок і кінець.
Здавалося б, антоніми, але походять зі спільного кореня *-kn-, що у процесі історичного розвитку мови зазнав багато змін (зокрема чергування к-ч).

Музей і музика.
Вони обидва пов'язані з грецьким словом μοũσα — «муза», що є загальним означенням дев'яти богинь-покровительок мистецтва.

Зоря і жар.
Ці два слова походять від «горіти». Люди гадали: так само, як жевріє багаття, десь далеко палають і зорі, випромінюючи світло.

#цікавинка #етимологія #походження

Дієслово цілувати утворилося від прикметника цілий. Походження пов'язане із традицією торкатися губами лоба, щік, губ або рук іншої людини, вітаючись і бажаючи бути здоровим, цілим та неушкодженим.

#цікавинка #етимологія #походження

Прикметник здоровий споріднений з іменником дерево. Вони обидва походять від праслов'янського кореня dorv- (derv-). Варіативність пояснюють чергуванням голосних. Воно відбулося також у словах, наприклад, везти — возити. Припускають, первісне значення — з доброго дерева або міцний, як добре дерево.

Лицарі ордену мовознавства

#Походження деяких слів
#словозбір

Мабуть — ма (має) буть. Слово прийшло в літературну, імовірно, з наддніпрянського говору. Подібні форми дієслів теперішнього часу третьої особи однини є у Шевченка: «Сердитий вітер завива».

Вірогідно — точно, без сумнівів. Про відомості, які гідні віри. Те саме, що достовірно (достойно віри).

Певно — запозичення з польської мови, споріднене з українським уповати — сподіватися, надіятися. Первісне значення слова певний — твердий, міцний.

Що цікаво, слово напевно може означати як точно, безсумнівно, так і можливо, мабуть. Усе залежить від інтонації та розділових знаків: якщо пауз і ком нема, то слово виражає впевненість, а якщо є, то невпевненість.

Слово без «не»... вживається?
Творення деяких слів, що пишемо разом із часткою «не».
#словотвір #походження #письмо #словозбір

Ненавидіти. Утворене від навидіти — охоче дивитися. Походить від видіти (бачити). У деяких діалектах розвинулося значення любити, поважати (з ним і пов'язане ненавидіти) та зауважувати.

Нехтувати. Пов'язане з хотіти, хтіти.

Нездара — той, хто не має дару.

Непритомний. Притомний — той, хто був «при тому», тобто присутній. Значення розвинулося до який не втратив свідомості.

Нежить. Утворене від жити, тобто це те, що не гоїться, не лікується. Порівняйте із творенням слова зажити (загоїтися).

Немовля — дитина, яка ще не мовить (говорить).

Нехлюй (нечепура, недбала людина) — запозичення з польської. Дієслово chludzić означає чистити, наводити порядок.

#цікавинка #етимологія #походження #іноземне

Англійське модальне дієслово will споріднене з українськими воля, воліти. Воно виражає не лише майбутній час узагалі, а й бажання, особисту волю мовця. Натомість дієслово shall має відтінок примусу або впливу зовнішніх обставин.

Лицарі ордену мовознавства

Про назви національностей
#походження #етимологія

Німець. Пов'язане з німий — «який говорить невиразно, незрозуміло, не говорить узагалі; який не володіє слов'янською мовою».

Жид. Запозичене з італ. giudeo — «єврей», що походить від лат. Jūdaeus — «іудей, єврей». Така форма вживана у слов'янських мовах ще з дописемних часів і первісно негативного стилістичного забарвлення не має.

Угорець. Жодним чином не стосується слова гора. Пов’язане з лат. Ungari, Ungri, Hungari, де початкове h- пояснюється впливом етноніма Hunni — «гунни».

Румун. Походить від лат. rōmānus — «римський», утвореного від назви міста Rōma — «Рим». Пояснюють тим, що Румунія входила до складу земель, завойованих давньоримськими легіонерами.

Слова «жінка» і «queen» (королева) споріднені
#етимологія #походження

Вони походять від праіндоєвропейського кореня *gwen, який праслов'янській розвинувся у *genā → *žena, звідки укр. жона. У давньоанглійській цей корінь зазнав розвитку в cwen (правителька держави; жінка; дружина), а в середньоанглійській потрактувався як quene (шляхтичка; дружина короля).

​​Вересень
#походження #в_єдності_в_розмаїтті

Назва прийшла з Полісся, бо там росте рослина верес (див. фото нижче). Українська — не єдина слов'янська мова, де так називають цей місяць: пол. wrzesień, білор. верасень, чеською vřesen.

Раніше на більшості територій України вересень іменували жовтнем. За словником Бориса Грінченка, традиція називати дев'ятий місяць вереснем поширилася з Галичини.

Монета
#походження

Слово походить із латинської назви Юнони — Jūnō Monēta. Ім’я Monēta пов’язують з готським словом menoþ — «місяць» (тоді Jūnō Monēta nepвісно – «богиня Місяця») або з латинським moneo «нагадую, віщую, надихаю, наставляю, раджу» (тоді Юнона — богиня-порадниця або богиня-натхненниця).
Назва пов'язана з тим, що у Римській імперії монетні двори були при храмах Юнони.

Соціологія
#походження #етимологія

Дивне слово з погляду коренів. Socio, sociеtās «суспільство, товариство» з латини, а λογία, λόγος «слово; розум» — з грецької. Саме тому видається штучним. Цей термін у 1839 році запропонував Оґюст Конт.

«Кращий»

#походження #морфеміка #словотвір

Цей ступінь порівняння утворився від прикметника красий, до якого додали наросток -ш-. Раніше (у «желехівці», «кулішівці» та ін.) так і писали: красший. Це стали вимовляти кращий, тому зараз так і пишуть.

Спільнокореневими є слова краса, красний, красити, прикрашати, зáкрас (фарба), крáся (веселка), крашанка.

Слова «травити», «труїти» і «тратити» споріднені.
#походження #етимологія #споріднені

Вони всі пов'язані з праслов'янським *trava (перв. те, що поїдають), дієсловами *truti і *traviti (поїдати; отруювати; тратити). Вони розвинутися у три значення:
• травити — засвоювати їжу, перетравлювати;
• труїти — вбивати отрутою;
• тратити — позбуватися чогось, віддавати щось.

Московське «ребенок» споріднене з «раб».
#походження #етимологія #московська

Вони походять із кореня *роб, цебто робити, працювати. Імовірно, коли сироту приймали до себе неблизькі родичі або сусіди, бідолаха виконував багато хатньої роботи. Згодом ця назва розвинулася на дітей узагалі.

Сільпо
#етимологія #походження

Назва мережі магазинів походить від радянського скорочення сельпо — сельськое потребительское общество. Українською вживали скорочення від сільське споживче товариство — сільст, сст або кальку з московської — сільпо.

У польській мові форми прізвищ на -icz («-іч») замість первісно властивих польській -ic («іц») запозичені з української і/або білоруської у XV-XVI столітті.
Тобто за властивослями польської фонетики прізвище мали би звучати Міцкевіц (Mickiewic), а не Міцкевич (Mickiewicz).

#польська #білоруська #походження #вплив

#походження #споріднені

Слово «два» в різних мовах світу.

Індик
#походження #етимологія

Походить від лат. indicus, що від фрази pāvō indicus «індійський павич». Індиків привезли в Європу в XVI ст. з Америки, або так званої Вест-Індії.

Гречка — назва рослини, що походить від національності грек. Імовірно, рослина прийшла до східних слов'ян через цей народ.
Спільнокореневі: гречáнка / гречáниця (гречана солома), гречýх (вид комах).

Жінок із Греції радять називати грекинями.

#походження #етимологія