#добірка #лексика #словозбір

5 слів, які зроблять ваше мовлення яскравішим.

Напрочуд
Прислівник, означає «дуже; надзвичайно, навдивовижу». Його вживали Леся Українка, Іван Франко, Микола Лукаш, Павло Грабовський, Євген Гуцало.

Навзаєм
Ще словник Грінченка його фіксує, означає воно «взаємно; на заміну, натомість».
“Беруть у неї Маврине молоко, привозять навзаєм міського хліба чи торта” (В. Яворівський)
“Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки” (П. Загребельний).

Словом
Се можна вживати як синонім до «коротше кажучи» або для підбивання підсумків.
“Я втомилася тобі пояснювати. Словом, роби що хочеш.”

Отакої
Якщо тільки й кажете «нічого собі», спробуйте урізноманітнити своє мовлення словом «отакої». Це вигук, шо вживається для вираження здивування і/або незадоволення.
— Куди ж писати?
— Отакої! Не знає куди!.. Адреса відома.
(Олесь Гончар)

Наопак
Прислівник зі значенням «навпаки», «у протилежний бік; у протилежний спосіб». Це слово знав Борис Грінченко, а вживали його Ніна Бічуя, Юрій Мушкетик.

P. S. Ми не стверджуємо, що «навзаєм» краще за «взаємно» або «наопак» краще за «навпаки», лише пропонуємо вам уникати частих повторень, збагатити й урізноманітнити свою мову за допомогою синонімів, які навели вище.

#слововжиток

Часто у статтях, на телебаченні, у сучасній літературі бачимо, що автори вважають слова "усмішка" та "посмішка" повними синонімами. Але чи правильно це? Дізнайтеся з цього відео - https://www.youtube.com/watch?v=qDLvoxIr4CM

#цікавинка #етимологія #походження

Слово «ахінея» найімовірніше прийшло з жаргону семінаристів і пов'язане з назвою міста Афіни, котру слов'яни часто вимовляли як «Ахіни». Відома за часів Античності афінська («ахінейська») філософія багатьом здавалась надто заплутаною і темною, отже, нісенітною.
Також з семінаристського мовлення походить і застаріле ярунда, рос. ерунда («нісенітниця», «ахінея») — від лат. gerundium «герундій».

На жаль, навіть найкращі видання іноді публікують свої матеріали з помилками. Одним з прикладів є вживання слова «закордон». Слово «закордон» – витвір радянського російського новоязу, в українській мові йому взагалі не місце. Дивіться про це: https://www.youtube.com/watch?v=JYwPb4mZceQ

#слововжиток

З Днем Незалежности, Україно!

#грамотність #слововжиток #слс

✅ відкрити

✅ одкрити

Префікс «від-» утворився з префікса «од-» через додавання протези (так само слово «огонь» стало «вогонь», «острий» стало «гострий», «мла» стало «імла») та ікавізм.

Одчинила – чумачило-кремез перед нею стоїть (М. Вовчок).
Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати (П. Мирний).
Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (М. Коцюбинський). 
Ще скажуть, що я вас отруїв та прикмнуть пеню, що й копою не одбудеш (Г. Квітка-Основ'яненко).
За кров і пожари пеклом гайдамаки ляхам оддадуть (Т. Шевченко).

«Дума» Івана Мазепи — ще одне чудове джерело староукраїнської мови. Якщо на знятку добре не видно, можете почитати у статті.

#історичні_джерела #письмо

#слововжиток #грамотність #НеСтріляйУсвоїх

Вилка чи виделка?

Слово «виделка» запозичене з польської та утворене від «widły» (укр. вила). Так можна називати лише столовий прибор.
Слово «вилка» утворилося безпосередньо від «вила». Воно має значення столового приладдя, деталі з роздвоєним кінцем, типу двох прицілів, положення в шаховій грі. Його вживали: Богдан Лепкий, Володимир Сосюра, Марко Кропивницький, Володимир Винниченко, Улас Самчук, Іван Франко, Панас Мирний, Юрій Федькович та інші.

Отже, слово «виделка» запозичене і його вживання обмежене одним значенням, а слово «вилка» дарма вважають росіянізмом, бо воно українського походження, має широкий ужиток і трапляється у класиків.

«Портрет Доріана Гріючи», або сумна повість про машинний переклад.

#мова

#розмаїття #словозбір
Як висловити смуток українською.

Бентега, безнадія, банність, відчай, гніт, гризота, грижа, досада, довада, жур, жура, журба, журбинка, журбота, журжалість, жальок, жалощі, журливість, жаль, зажура, засмученість, маркота, нуда, нудота, нудьга, осмута, прикрота, пригнічення, присмуток, печаль, розпука, розпач, сум, скорб, скорбота, скрута, скруха, смуток, сумота, смута, тривога, туга, туск, фрасунок, хандра, юдоль.

#цікавинка, #етимологія
Про неждані слова спільного #походження.

Початок і кінець.
Здавалося б, антоніми, але походять зі спільного кореня *-kn-, що у процесі історичного розвитку мови зазнав багато змін (зокрема чергування к-ч).

Музей і музика.
Вони обидва пов'язані з грецьким словом μοũσα — «муза», що є загальним означенням дев'яти богинь-покровительок мистецтва.

Зоря і жар.
Ці два слова походять від «горіти». Люди гадали: так само, як жевріє багаття, десь далеко палають і зорі, випромінюючи світло.

#фонетика, #грамотність

Голосні звуки, які не творять окремого складу.

[ў], або нескладотворчий “у”, — звук, який вимовляють на місці букви «в» у кінці слова або перед приголосним: [во́ўк], [любо́ў], [коўбаса́]. Звучить він коротко, як щось середнє між [у] та [в]. Оглушена вимова звука [в] до [ф] українській не властива. Про це казав навіть Олександр Авраменко.

Існує ще один нескладотворчий голосний — [ĭ]. Він читається за місці букви «й» так само у кінці слова і перед приголосним: [англ'í ĭс'киĭ], [га́рниĭ], [заĭме́н:ик]. Вимовляти його треба, як щось коротке і середнє між [і] та [й].

#цікавинка #пізнавальне

У слова «кіт», окрім кличного відмінка, є так звана “відлякувальна” форма — «кóтá». Це вигук, яким проганяють котів.

#історія_мови #фонетика #в_єдності_в_розмаїтті

Існує явище уподібнення [о] до [а] перед наголошеним [а]. Так богáтий стало багáтий, хозя́їн* → хазя́їн, холя́ва → халя́ва, горя́чий → гаря́чий, кочáн → качáн, колáч → калáч, кожáн → кажáн.
*за одною з версій, сама лексема «хазяїн» запозичена через російську з тюркських мов.

Це уподібнення відбулося всюди, окрім Галичини та Закарпаття, і відбилося на письмі у чинному правописі.

#Мова_на_часі

Для когось ранок почався із готувань до параду. Хтось тільки прокинувся, бо сьогодні ж вихідний. Хтось уже навідправляв купу привітань, а хтось уже ними завалений. Хтось просто спокійно проживає свій день так само, як інші. Але одна людина вже нічого цього зробити не зможе.

Сьогодні на Покрови у віці 84 років, не доживши 3 дні до свого 85 дня народження пішов із життя видатний українській мовознавець, доктор наук, професор Олександр Данилович Пономарів.

Три місяці тому чоловік зламав хребет. Ймовірно, це й почало низку злощасних подій, що призвела до таких сумних наслідків.

Завжди прикро втрачати важливих для нас людей. Та життя триває. Сьогодні День Захисника України! І її варто боронити й на мовному фронті! А тому незалежно від статі це день кожного з нас.

✊ Шануйтеся! Любіть українську мову! Та гордо продовжуйте справу Олександра Пономарева!

#НеСтріляйУсвоїх

Лучше (лучче)

Насправді є кілька припущень щодо походження цього слова:
1) найімовірніше — споріднене з «лучити», «влучний»;
2) зіставляється з «лу́чай» (випадок) у первісному значенні «такий, що трапився, випав на долю»;
3) менш імовірно — від «рачити» (любити, бажати).

Це слово є у численних дорадянських словниках.

Його вживали: Іван Котляревський, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький, Григорій Квітка-Основ'яненко, Пантелеймон Куліш, Петро Гулак-Артемовський, Ольга Кобилянська, Леонід Глібов.

#фонетика
Африкат — складний нерозривний приголосний звук, утворений злиттям зімкненого (проривного) і щілинного (фрикативного). В українській мові їх є шість: [д͡з], [д͡з'], [ц], [ц'], [д͡ж], [ч].

[д͡з] утворився злиттям [д] і [з];
[д͡з'] — [з'] і [д'];
[ц] — [т] і [c];
[ц'] — [т'] і [с'];
[д͡ж] — [д] і [ж];
[ч] — [т] і [ш].