#слс #грамотність #письмо

Здавалося б, натхненний походить від надихати, дихати, а оглушення українській мові загалом не властиве, ба більше, у винятках його не передають на письмі. Але річ у тім, що словоформа натхнення потрапила до нас як запозичення з польської. Польській мові властиве уподібнення дзвінких до парних їм глухих перед глухими, а запис українською зумовлений польським впливом.

#усмішка

У справжнього мовознавця є тільки один, два, три, декілька і багато. Саме тому у філологів проблеми з математикою.

Зняли з уст @cailleach_oiche.

#цікавинка #етимологія #походження

Дієслово цілувати утворилося від прикметника цілий. Походження пов'язане із традицією торкатися губами лоба, щік, губ або рук іншої людини, вітаючись і бажаючи бути здоровим, цілим та неушкодженим.

Гаплологія

Це історико-фонетичне явище, яке полягає у скороченні двох однакових чи подібних за звучанням складів в один. Зазвичай воно відбувається на межі морфем.

Мінерал + о + логія → мінералологія → мінералогія.
Корн + о + носий → курноносий → курносий.
Трагік + о + комедія → трагікокомедія → трагікомедія.
Морфо + фоно + логія → морфофонологія → морфонологія.

Що цікаво, у самій назві цього явища не відбулося гаплології. Якби відбулася, воно називалося б гаплогія.

#історія_мови #фонологія

#пізнавальне #в_єдності_в_розмаїтті

УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ: ВСТУП | Що це, звідки воно взялося і нащо воно треба

Молодці!

Протягом 15-21 століть науковці висловлювали чимало припущень про розвиток різних мов. І ми знаємо, що зараз малі мови стрімко зникають. Які ж прогнози щодо нашої рідної мови? Чи залишиться українська на мовній карті світу, чи зникне років за 100? Слухайте.

Метатеза

Так називають явище переставлення звуків чи складів. Найбільше воно властиве запозиченим словам, бо вони не мають аналогічних спільнокореневих, і складним словам, але може відбуватися і в інших. Метатеза викликана прагненням милозвучності та спрощення вимови.
Ось які її приклади є в українській мові:
Нім. Teller → укр. тарілка.
Нім. Futteral → укр. футляр.
Флор → Фрол (ім'я).
Монисто → намисто.
Боднар («той, хто робить бодні») → бондар.
Голінка → гонілка → гомілка.
Медвідь (мед + їд) → ведмідь.

#історія_мови, #фонологія

За основу взяте мовлення Ніни Власівни Полухіної з села Вільного на Донбасі.

#в_єдності_в_розмаїтті

Підступні прийменники...

Одна з найцікавіших частин нашої мови — це, безперечно, прийменники. Інтерес вони викликають уже на рівні визначення. У сучасному українському мовознавстві переважає думка, що це окремі слова з послабленим лексичним значенням. Проте існує погляд, що прийменники — особливі морфеми, наче суфікси або закінчення, що вживаються в деяких відмінках.

До речі, «відмінкові» суфікси українська зберегла в словах на кшталт небо — небеса, теля — теляти, але про них іншим разом.

На доведення думки, що прийменники не є окремими словами та не мають жодного лексичного значення, наводять такі аргументи:
• прийменники не бувають у називному значенні;
• у мовному потоці вони нерозривні зі словом, до якого належать. Тому деякі діти, що тільки навчилися грамоти, пишуть прийменники разом із сусіднім словом. Не дарма їх класифікують як проклітик — ненаголошених слів, фонетично нерозривних із наступним словом;
• вони не мають смислового наголосу (окрім випадків протиставлення).

Особливістю прийменників є можливість дистантної позиції з іменниками: до нового дому, у червоній книжці. Зрештою, це ставить під сумнів їхню морфологічну нерозривність із цими частинами мови. Проте можна стверджувати напевне, що разом з прикметниками, дієсловами та прислівниками прийменники стають префіксами: беззахисний, увійти, угорі.

#морфологія, #правопис, #морфеміка.

​​Віднедавна адміністратори каналів можуть проглядати статистику своїх ресурсів, зокрема ознайомитися з даними про відсоткове співвідношення встановлених у телеграмі мов своїх читачів. Це надихнуло мене зібрати кілька українських і не лише перекладів інтерфейсу телеграма й продемонструвати вам. Можливо, хтось знайде собі щось до душі.

На зображенні — відсоткова статистика встановлених у телеграмі мов читачів цього каналу.

1. Офіційний український переклад.
Бесіда для обговорення: @translation_uk.

2. Чистомовний український переклад.
Тут намагаються уникати запозичень і замінювати їх питомо українськими словами.
Бесіда: @translation_ukrpurelang.

3. Карпаторусинський переклад.
Бесіда: @translation_rusyn.

4. Київський переклад.
Здійснений на київський діалект.
Бесіда: @translation_kyivan

5. Галицький переклад.
Здійснений розмовним варіантом галицького діалекту.
Бесіда: @translation_galician_rue

6. Гуцульський переклад.
Бесіда: @translation_hutsul

7. Лемківський переклад.
Бесіда: @translation_lemkovyna_rue

8. Західноукраїнський літературний переклад.
Руська (західноукраїнська) літературна мова, нормована Євгеном Желехівським, Степаном Смаль-Стоцьким та іншими.
Бесіда: @translation_ukrainianruthenian

9. Переклад за правописом Максимовича
Здійснений «максимовичівкою».
Бесіда: @translation_maximovich

10. Давньоруський переклад.
Цей переклад ще не закінчений. Якщо хочете долучитися до його створення або маєте зауваження, звертайтеся у бесіду @translation_oldruth.

11. Треш-переклад.
Жартівливий; містить орфографічні помилки й нецензурну лексику.
Бесіда: @translation_ukrainiatrashgram

12. Ласкавий телеграм.
Милий переклад зі зменшено-пестливими формами та епітетами.
Бесіда: @translation_miloooooo

Додатково.

Переклад кримськотатарською.
Бесіда: @translation_crimeantatar

Переклад білоруською.
Бесіда: @translation_be

Список може доповнюватися. Більше перекладів на @mova_tg.