#грамотність #слововжиток #слс

✅ відкрити

✅ одкрити

Префікс «від-» утворився з префікса «од-» через додавання протези (так само слово «огонь» стало «вогонь», «острий» стало «гострий», «мла» стало «імла») та ікавізм.

Одчинила – чумачило-кремез перед нею стоїть (М. Вовчок).
Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати (П. Мирний).
Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (М. Коцюбинський). 
Ще скажуть, що я вас отруїв та прикмнуть пеню, що й копою не одбудеш (Г. Квітка-Основ'яненко).
За кров і пожари пеклом гайдамаки ляхам оддадуть (Т. Шевченко).

#слововжиток #грамотність #НеСтріляйУсвоїх

Вилка чи виделка?

Слово «виделка» запозичене з польської та утворене від «widły» (укр. вила). Так можна називати лише столовий прибор.
Слово «вилка» утворилося безпосередньо від «вила». Воно має значення столового приладдя, деталі з роздвоєним кінцем, типу двох прицілів, положення в шаховій грі. Його вживали: Богдан Лепкий, Володимир Сосюра, Марко Кропивницький, Володимир Винниченко, Улас Самчук, Іван Франко, Панас Мирний, Юрій Федькович та інші.

Отже, слово «виделка» запозичене і його вживання обмежене одним значенням, а слово «вилка» дарма вважають росіянізмом, бо воно українського походження, має широкий ужиток і трапляється у класиків.

#фонетика, #грамотність

Голосні звуки, які не творять окремого складу.

[ў], або нескладотворчий “у”, — звук, який вимовляють на місці букви «в» у кінці слова або перед приголосним: [во́ўк], [любо́ў], [коўбаса́]. Звучить він коротко, як щось середнє між [у] та [в]. Оглушена вимова звука [в] до [ф] українській не властива. Про це казав навіть Олександр Авраменко.

Існує ще один нескладотворчий голосний — [ĭ]. Він читається за місці букви «й» так само у кінці слова і перед приголосним: [англ'í ĭс'киĭ], [га́рниĭ], [заĭме́н:ик]. Вимовляти його треба, як щось коротке і середнє між [і] та [й].

#грамотність #слс #словозбір

Радимо поряд зі словом «дякую» вживати прислівники дуже, вельми, красно, щиро сердечно, уклінно, ґречно, а не прикметник велике.

Дякувати — це дієслово (що робити?), а не іменник (хто? що?). Дієслова узгоджуються з прислівниками (як?), а не з прикметниками (який?).

#грамотність, #слс, #в_єдності_в_розмаїтті

Нерідко на Заході України можна почути словосполучення «моє день народження». Це явище пов'язане з тим, що у сполуці день народження головним словом вважають народження, а слово день не відмінюють або узагалі опускають: мого (день) народження, до (день) народження, на (день) народжені, вітаю з (день) народженням, у нього було (день) народження тощо.
А в сучасному літературному стандарті української мови головним словом є день, тому з ним узгоджуються залежні слова: мого дня народження, до дня народження, на дні народження, вітаю з днем народження, у нього був день народження.

Рослинна олія... Чи ні?

Сьогодні поговоримо про жирні продукти. Не без впливу російської мови їхні назви часто плутають. Нехай словник допоможе нам розібратися.

Олія — рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин. Це слово — дуже давнє запозичення з грецької або латинської.

Масло — харчовий продукт, який виробляють збиванням вершків або сметани. Етимологія пов'язана зі словами мастити, мазати, масний.

Мастило — жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин. Зазвичай воно подібної до масла текстури: не рідке, але м'яке.

Слово олива має кілька значень. Нас цікавить третє: те саме, що мастило. Але переважно оливою називають рідкі види мастил.

Отже, чи нормативне словосполучення «рослинна олія»? Ні. Як ми з'ясували вище, олія не буває тваринна. У російській мові слово «масло» може означати жири як тваринного походження, так і рослинного. В українській слово «олія» у значенні харчових жирів стосується лише жиру, який добувають із рослин, тому додаткове уточнення про її рослинне походження не має сенсу і лише утруднює мову.

#слс, #грамотність, #слововжиток.

Слово володар за чинною класифікацією належить до м'якої групи другої відміни, тому в родовому відмінку матиме закінчення «-я».

У формах множини іменника перстень (а він, до речі, походить від застарілого слова перст — палець) відбувається спрощення, тобто «випадання» незручного для вимови звука, воно відбивається і на письмі: персні, перснів.

До речі!
Жіночі персні часто називають каблучками, а ті, що їх наречені вдягають одне одному, — обручками. Хай у вас і думка не виникає називати це (обручальними) кільцями.

#грамотність, #слс, #словоформи.

#слс #грамотність #письмо

Здавалося б, натхненний походить від надихати, дихати, а оглушення українській мові загалом не властиве, ба більше, у винятках його не передають на письмі. Але річ у тім, що словоформа натхнення потрапила до нас як запозичення з польської. Польській мові властиве уподібнення дзвінких до парних їм глухих перед глухими, а запис українською зумовлений польським впливом.