В період Едо була висока смертність серед дітей. Через це уявлення про те, що відбувається з душами дітей після смерті ставали все більш і більш детальними.

За гріх смерті раніше своїх батьків та спричинення їм болі діти мали будувати вежі із маленького каміння біля річки Сай-но кавара (三途の川 – річка Сандзу), яку перепливають душі при переході до іншого світу. При цьому, коли вежа досягає певної висоти, демони-оні (鬼) руйнують вежу до фундаменту, та дитина починає знову. Рятує дітей та проводжає їх до наступного переродження бодгісатва Джідзо (地蔵様).

На фото – приклади подібних веж на берегу річки та статуї бодгісатв Джідзо з Ґіо-джі, Кіото.

#буддизм #джідзо_сама #едо

Японські храми-прихистки (日本駆け込み寺) виникли приблизно в період Едо як місця, де жінка може сховатись від насилля чоловіка та спокійно жити в храмі стільки, скільки потрібно. Такі жінки не вважалися черницями, в храмі не було жорстких правил по виконанню релігійних обов’язків.

Такі храми є і в великих містах сучасної Японії, тільки зараз прийти до храму-прихистку може кожен. Часто в таких храмах живуть жертви якуза, іноді приходять і самі якуза, люди, які не мають житла або жертви насилля.

На фото - давні та сучасні храми-прихистки.

#буддизм #сучасна_релігійність #едо

Сторінки з популярної кібьо:ші (黄表紙 – «жовті сторінки» – жанр літератури періоду Едо, короткі манґа).

Сюжет розповідає про бога Шанді (天帝), який пускає мильні бульбашки. Коли бульбашка входять в тіло людини, вона стає духом оні (鬼), злим (悪) або добрим (善). Манґа розповідає про маленького сина торгівця та боротьбу між злим та добрим духом за його душу.

Створено Санто: Кьо:ден (山東京伝, 1761-1816), 1790 р.

#оні #камі #едо

Конфуціанський храм в школі періоду Едо. Префектура Окаяма. Зараз на місці школи знаходиться музей.

На відміну від більшості конфуціанських храмів, цей шкільний храм мав статую Конфуція. Зазвичай в конфуціанських храмах немає статуй. Почитається імʼя Конфуція. Зараз статую можна подивитися в музеї.

#едо #конфуцій #кіото_блог