Хто більш близький до просвітлення – куртизанка з кварталів Йошівара, або буддійський чинець?

Звичайно, куртизанка. Прийманні, саме так вважав Іккю Содзюн (一休宗純, 01.02.1394-12.12.1481) – японський чинець, поет, каліграф, автор своєї версії дзен-буддизму та позашлюбний син імператора Ґо-Комацу (後小松天皇, 01.07.1377-01.12.1433). А як на мене, один з найцікавіших героїв всієї історії японських релігій :)

🖋 В збірці «Кьоуншю» (狂雲集) є наступний твір:

«Арахт, що уникає світу
від краю Будди далекий.
Прийде до куртизанок
та знайде велику мудрість.
Я потішаюсь з Монджю,
що читає сутру «Рьоґон» -
Адже зникли вже насолоди
юнацькі»

📜 У цьому творі скрита алюзія на учня Будди – Ананду, який одного разу піддався плотським бажанням та зайшов до гетери. Однак бодхісатва мудрості Манчжушрі (Монджю) прочитав сутру «Сурангама» («Рьоґон») та звільнив юнака.

📜 Так Іккю протиставляє протиприродній спосіб життя ченців та повсякденність куртизанок, які живуть в гармонії зі своєю природою. Куртизанки та ченці вважалися людьми одного соціального статусу: і ті, і інші були «shukke» (出家, «той, хто пішов з дому») та мали право навчати мирян.

📜 Дослідник вчення Іккю, Дж. Ковел пише, що жінок Іккю називав «квітами пробудження» та вважав різни рівні спілкування з ними практикою, спрямованою на розвиток свого природнього єства. Є.С. Штейнер називає цю рису характеру Іккю цнотливістю – повнотою життя, яка поєднана з мудрістю.

#дзен #іккю #буддизм

Портрет Іккю від Бокусая (墨斎, 1412-1492). Зберігається в Токійському Національному Музеї

#іккю #дзен #буддизм

Відомий чинець, каліграф та поет Іккю Соджюн (一休宗純, 01.02.1394-12.12.1481) в збірці «Кьоуншю» (狂雲集) наступним чином описував сутність дзен:

"Шлях мудрості обходиться без знання.
Як довго зможе протягнути вчений?
Ні Шак'ямуні, ні Майтрейї нема в природі.
Замість десятків сутр - одна тільки пісня".

На думку Іккю, вільні мандри, насолода красою природи і пісні важливіші, та ретранслюють більше правильне розуміння дзен, ніж рецитація сутр і дотримання ритуалів.

#дзен #іккю

Каліграфія 👆 від Іккю Соджюна (一休宗純, 1394-1481) – відомого японського майстра дзен-буддизму. Матеріалом для дослідження його каліграфії є поетична збірка «Кьоун-шю» (狂雲集, «Антологія бентежної хмари»)

Стиль каліграфії, яким пише Іккю називали «дракон, що спочиває біля небесних ворот» або «пливучі хмари». Цей стиль вважається найбільш яскравим з каліграфічних стилів періоду Муромачі

Як і в усьому іншому, Іккю сміливо порушував канони правильного письма. Він не вписував ієрогліфи у квадрат, не рівнявся на «дев’ять полів» та по-своєму трактував принцип «урамоте» (裏表) – принцип руху кісточки, завдяки якому зберігається рівне розподілення туші в ієрогліфі. У Іккю таке розподілення нагадує хвилі

Перед вами два найбільш відомі сувої його каліграфії – перші дві строки відомої гатхи з «Повчання семи будд»: «Ніякого зла на роби» та «Всякому добру слідуй». Перший ієрогліф написано єдиним рваним рухом, який задає настрій іншим знакам. Далі три ієрогліфа написані одним рухом – вони більше нагадують траву, а не зрозуміли знаки. Останній ієрогліф написано вертикальної рискою вниз, і на ньому кисточка досягає найбільшої свободи. Напрям всієї композиції задається від центра рваними кінцями кисточки

Саме так, як вважав Іккю – вільно та не дотримуючись ніяких суспільних правил, повинен жити кожен майстер

#іккю #буддизм
#каліграфія

Ще одна статуя 👆 ченця Хоуші, про якого ми нещодавно розповідали. Все ж таки, чим Хоуші з Китаю епохи Лючао був відомий настільки, щоб користуватись популярністю в Японії епохи Хейан?

Приблизно в 465 р. в столиці Цзянькан (столиця імперії Східна Цзінь) став з’являтись старець приблизно 60-65ти років. Десь 5 років він спокійно жив коло столиці. Однак вже в 479 р. зі старцем стали відбуватись різні дива. Він ходив босоніж та з довгими волосами, а на палиці тепер було прикріплено дзеркало, шматок тканини та ножиці. Іноді він не їв та не пив по декілька днів або тижнів, а іноді пив тільки саке.

Під кінець 479 р. стали говорити, що він може робити пророцтва та глибоко розуміє людські серця. Чутки пішли після того, як Хоуші прочитав одному чоловіку вірш, а чоловік прийняв його за пророцтво. В місті стали вклонятись йому, ніби богу та приносити пожертви.

З цих пір воєнна влада визначила Хоуші як небезпечного злочинця та заключила у в’язницю. Але легенди про старця тільки збільшувались. Люди стали казати, що Хоуші бачили у декількох місцях водночас. Суха риба, яку він з’їдав поверталася до річок, пророцтва виконувалися, а коли в імперії декілька місяців не було дощу, саме Хоуші виявився спроможним його викликати.

Але більш за все інше людей дивувало рівне ставлення з боку Хоуші до кожного та абсолютне прохолодне відношення до норм соціальної поведінки.

Після смерті Хоуші його визнали бодгісатвою.

Ченці, які поводили себе як Хоуші, позначалися терміном 風狂 (фу:кьо:), де 風 - вітер та 狂 - божевільний. Це були ченці, які досягли просвітлення, але в житті поводили себе дивно. Вони могли порушати соціальні канони та взагалі походити більше не божевільців, ніж на послідовників буддизму.

Традиція 風狂 походить від китайської культурної течії "фен-лю" (風流) та в Японії знаходить своє продовження в постаті відомого ченця та поета Іккю Соджюна. І в легендах про Хоуші.

#буддизм #іккю

Каліграфічний запис вірша Іккю Соджюна з антології "Бентежної хмари"

Оригінал:
風狂狂客起狂風
来往婬坊酒肆中
具眼衲僧誰一拶
画南画北画西東

Сучасна японська:
風狂の狂客狂風を起こす
淫坊酒肆の中に来往す
具眼の衲僧誰か一拶
南を画し北を画し西東画す

Переклад:
Дикому вітру подібний бентежник, живучий шаленим життям.
Гуляє в веселих домах та серед крамниць з віном.
Хто з просвітлених зрівняється зі мною?
Я окреслюю північ, я окреслюю південь, я лечу на схід та на захід.

Цей вірш має назву "джіссан", тобто "самовихваляння". Такі вірші в деяких традиціях дзен-буддизму використовувалися як вітання між ченцями

#дзен #іккю #буддизм

Сьогодні радимо почитати класичну монографію неперевершеної Соні Артзен "Іккю Соджюн. Дзенський ченець та його час". Детальний аналіз життя та поезії Бентежної Хмари

#іккю #буддизм

ЗМІСТ

"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото

Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако

Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі

В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко

#мусубі

#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік

#ясукуні

З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво

Теоретичне:
#релігії
#посібник

#японістам

Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура

#фуджі_сан

Історичне:
#фото_історія
#мапи

#едо
#мейджі

#айну

#ама

Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія

#Ґенджі

Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін

Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю

#голодні_духи

Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні

Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог