Міська культура епохи Едо – час народження багатьох відомих зараз образів йокай та бакемоно. Такі місця, як театр ракуґо (落語), вистави йосе (寄席), та наприклад, міст Рьоґоку (両国) – головні сцени розповсюдження йокай.

Ось як описують цю культуру очевидці:

«Кіт, якого море викинуло на берег, рекламувався як чудесна риба-сонце, відомими були огидна «дівчина-демон», покритий хутром хлопчик-ведмідь», гіганти та карлики, «квітучий чоловік, якого захопив туман», хлопчина з відсутніми очами... – всі вони оживали у сутінковому сяйві Едо».

Відома цитата з творів Каджіма Манбея

На картинці – гравюра з «Енциклопедії йокай епохи Едо» (江戸妖怪大図)

#йокай #художнє_про_йокай #едо #хяккіяґьо

Легенди про уцуробуне (虚舟) – одна з найзагадковіших сторінок японського фольклору. Уцуробуне – невідомий об’єкт, який, за легендою, було випрошено в 1803 році на беріг міста Хітачі (日立市). Ряд письмових та ілюстрованих джерел розповідають про прекрасну жінку, яка вийшла на берег та розмовляла невідомою мовою. В руках жінка тримає чудову коробку.

Ілюстрація вище, так званий «Документ з Міто», зображує цю подію. Професор Танака Кадзуо, вивчаючий легенди про уцуробуне, бачить спільність між зображенням невідомої жінки та зображеннями божества Коресон із храму Шьофукуджі (聖福寺) префектури Ібаракі. Коресон пов’язано з виникненням шовківництва. Також в цій префектурі відома легенда про Золоту Принцесу (金色姫 – конджікі-хіме).

Легенда свідчить, що з країни Тенджіку (з Індії) в провінцію Хітачі море принесло круглий корабель, схожий на кокон шовкопряда, із Золотою принцесою. В якості подяки подружній парі, яка її прихистила, вона навчила їх шовководству. Після цього принцеса повертається на небо.

#едо #йокай #шінто

(продовження)

У знайдених 11 видах документів про уцуробуне одежі жінки відрізняються, і тільки в «Документі з Міто» вони сильно нагадують вбрання Конджкі-хіме.

Професор Танака Кадзуо вважає, що таким чином службовці храму Шьофукуджі використали легенду для збільшення популярності храму.

Легенди про уцуробуне - найвідоміший в японському фольклорі приклад історій, які пов'язують з НЛО.

#едо #йокай #шінто

Ворожіння цуджі-ура (辻占) – одна з популярних практик ворожіння в Японії. В тексті поетичної збірки «Ман’йошю» (万葉集) описується, що віщун повинен прийти на перехрестям доріг та стояти там, слухаючи, що кажуть люди. Перша фраза, яку він почує повністю, буде відповіддю на питання, задане при ворожінні.

Подібним видом ворожіння також можна назвати хаші-ура (橋占 – «ворожіння на мосту»). В традиційній культурі і мости і перехрестя доріг вважалися місцями зіткнення світу людей зі світом духів, тому біля віщуна могли проходити не тільки люди, але й боги. Принциповим також був час здійснення ворожіння – дійсним вважався ритуал, проведений в вечірніх сутінках. Тобто в час, коли межа меж світом людей та духів становиться зовсім тонкою.

В період Едо, в час розквіту міської культури, ворожіння цуджі-ура змінює свою форму – тепер відповіді записуються на листівках. Листівки загортались в рисове печиво сенбеі (煎餅). З часом практика вкладати в їжу листівки з відповідями на питання становится популярною і за межами Японії.

На світлині вище – ворожіння цуджі-ура в епоху Тайшьо (1912-1928)

#ворожіння #едо

👻 Так виглядає андон (行灯) – ліхтарик, який ставлять в кімнатах на ніч 100 історій про 100 демонів. Завтра на лекції поговоримо про них детальніше :)

#йокай #хяккіяґьо #едо #обон

Ця намазу-е (鯰絵) зображує сомів, які вибачаються перед Аматерасу за спричинені землетруси, 1885 р. Саме на цій гравюрі зображено сомів, які спричинили землетруси в місті Едо, та були спіймані Такеміказучі-оокамі (武甕槌大神). Після вибачень, соми ставлять печатку на документі та тим самим засвідчують, що більше таких землетрусів вони спричиняти не будуть. Соми пишуть своєю мовою, тому їх письмена досі не розшифровані. Такі картинки вважаються оберегами від землетрусів.

#едо #укійо_е #йокай_в_картинках

Автоматична каліграфія в період Едо. Зі сторінки Japan and Extra

#едо #каліграфія

"Дитя демона" (鬼の子, оні-но ко). Приклад експонатів місемоно (見世物) періоду Бакумацу. Зберігається в храмі Ракан-джі (羅漢寺).

#едо #йокай

Каппа з префектури Саґа. Мумія знайдена в склянці від саке. Приклад місемоно (見世物) періоду Бакумацу.

#йокай #каппа #едо

Мумія русалки (人魚), місто Кашівадзакі, префектура Наґано. Довжина мумії – 30 см.

#йокай #едо

ЗМІСТ

"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото

Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако

Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі

В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко

#мусубі

#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік

#ясукуні

З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво

Теоретичне:
#релігії
#посібник

#японістам

Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура

#фуджі_сан

Історичне:
#фото_історія
#мапи

#едо
#мейджі

#айну

#ама

Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія

#Ґенджі

Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін

Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю

#голодні_духи

Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні

Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог

Кітаґава Утамаро, «Оні практикує ненбуцу» (鬼の念仏), 1802-03.

Під Оні (鬼) приблизно з кінця періоду Хейан розуміли айну та інші групи не-японського населення островів. В період Едо, коли племена айну давно припинили бути серйозною загрозою Японії, Оні стали зображувати в комічному стилі.

Тому такий сюжет, де Оні практикує ненбуцу (念仏 – практика сканування ім’я будди) є одним з найбільш популярних у токійській культурі розваг.

#оні #буддизм #едо #укійо_е

Зображення Такада Фуджі (高田富士山) - однієї зі штучно створенних копій гори Фуджі. Такі копії робили в Японії періоду Едо для того, щоб у більшості людей була змога відвідати та милуватися горою, адже не всі могли собі дозволити далеку дорогу до столиці.

#едо #гори #паломництво #фуджі_сан

Бакемоно (化け物 - перевертні або "те, форма чого змінена) періоду Едо.

1. Некомата (різновид кішки-перевертня)
2. Ґотаймен (дух порушення порядку)
3. Ніґавараі ("гірка посмішка", дух негативних емоцій)
4. Мікоші ню:до: (чернець, можна зустріти на дорогах)
5. Отороші (живе зверху на торії)
6. Ісоґаші (бентежний дух, який захоплює людські серця)

#йокай #едо

👻 Хто вам здається найбільш цікавим?

Ама (海女) в Японії періоду Едо вважалися протилежністю ґейшя (芸者). Адже обидві професії були виключно жіночими, проте саме одягнута в багато кімоно ґейшя була символом жіночності. Ама працювали без одягу та вважалася символом сексуальної свободи, тоді як ґейшя були відомі протилежним стилем життя. Й ама й ґейшя були пов’язані із водним світом, проте якщо ама реально працювали в морі кожен день, ґейшя тільки символічно належали до мінливого світу текучих форм. Ама вважалися господарями своїх родин, та, на відміну від інших японських жінок, не залежали від чоловіків, проте як ґейшя були пов’язані зі своїми наставницями, клієнтами та патронами.

Тому ама в період Едо зображували по всім канонам зображення ґейшя, в тих самих позах та кольорах. Як на цій картині Кітаґава Утамаро (麿川歌喜多) від 1788-90, де ама зображені в дещо комічному стилі, напів-роздягнуті та фліртуючи з молодим хлопцем.

#ама #едо