страшно середньовічне
3.71K subscribers
2.32K photos
1.07K links
дрібнички із середніх віків.

чатик живе тут: @talking_medieval

особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Download Telegram
гарнюсінькі свійські тварини із «цвіту природи» якоба ван марланта (рукопис початку xiv століття). навіть одна химера у светрику на господарстві знайшлася.

#бестіарії
свята гільдегарда бінгенська радить:

якщо хтось, чоловік або жінка, вип'є чи з'їсть приворотне зілля, то нехай спершу поп'є соку подорожника, чистого або розведеного водою, а згодом зап'є це якимось міцним напоєм. тоді його нутрощі очистяться і йому полегшає.

на маргінесі з «роману про олександра» якийсь пан старанно спокушає панну, але вона превентивно наїлася подорожників і не ведеться.

#отівсялюбов #секретимедицини
#порадняіменігільдегарди
в «історії тіла в середньовіччі» жак ле гофф розповідає про флорентійський рукопис із хііі століття, у якому міститься опис бісівської рідні — такий собі прототип нинішнього переліку смертних гріхів.

диявол має дев’ять дочок, яких видає заміж: симонію — за світське духовенство; лицемірство — за монахів; грабунок — за лицарів; святотатство — за селян; фальш — за суддів; лихварство — за містян; розкіш — за матрон; а розпусту ні за кого не видає, зате всім підсовує як коханку. дев’ята дочка, яку в рукописі забули, — це шахрайство, заміжня за купцями.

уявляєте, що в диявола вдома коїться, коли вони всі в гості приїздять?

ілюстрація — із «книги любовних шахів» еврара де конті, диявол на якій, здається, не дуже тішиться із сімейних посиденьок.

#пекельце #страшнеяксмертнийгріх
фараоновому виночерпієві сниться тривожний сон (але для нього все закінчиться добре, на відміну від його сусіда-пекаря, якого фараон таки невдовзі стратить; шкода, що пекаревого сну ілюстратор не намалював).

мініатюра з чеського «дзерцала людського спасіння», 1420-ті роки.

#старозавітне
серед химер і бабевинів на маргінесах французького часослова з 1320-х років можна помітити одну напрочуд цивільну постать — жінку, у якої ні дзьоба не видно, ні хвоста, ні дивної штукенції в руках. фігурка, звісно, не просто так вибивається із загального карнавалу: це не оздоба, а портрет власниці рукопису (її, імовірно, звали маргаритою).

замовники середньовічних часословів часто просили вмістити себе десь поруч зі святими, і на цій сторінці не було б нічого вкрай цікавого, якби не песик біля жінки — перший домашній улюбленець, який мені трапився в такій молитовній сценці. мабуть, маргарита відмовилася позувати без нього.

#песики #маргіналії #дитятковяслах
єва і змія-спокусниця в несподіваному образі. здається, мініатюрист, який 1461 року робив це «дзерцало людського спасіння», вирішив, що з таким костюмом і яблук не треба.

(та й узагалі в «дзерцалах» сцени райської спокуси повні зненацької крутості).

#райськанасолода
на мініатюрі з алегоричного трактату рене анжуйського з ілюстраціями жана коломба місто від облоги захищають як хлопчики, так і дівчатка — навіть якщо жіночий одяг до цієї справи не ідеально пристосований.

#хібахочешмусиш
«мисливська книга» гастона феба розповідає читачам, хто-хто в рукавичці лісі живе.

#бестіарії
тут давно не було гарних прокльонів — а дарма. ось невеличкий із французького монастиря хііі століття.

нехай, уражені мечем святого духа, вони живими впадуть у пекло з датаном і абіроном і нехай потраплять до рук дияволу і його янголам, із якими в муках нехай будуть катовані без кінця та нищені цілу вічність. і як гасне ця лампада, нехай так їхнє світло погасне серед пітьми, і нехай будуть вони прокляті вічним вогнем, якщо не отямляться й не відшкодують скоєного божій церкві.

(Quatinus transverberati gladio Spiritus sancti descendant cum Dathan et Abiron vivi in infernum et tradantur diabolo et angelis ejus cum quibus cruciati torqueantur sine fine et in eternum pereant. Et sicut extinguntur lucerne iste, sic extinguantur lucerne eorum in mediis tenebris, et sint maledicti in ignem eternum nisi resipuerint et ecclesie Dei satisfecerint.)

у псалтирі хііі століття біси нагадують грішникам, що вічність — довга.

#силаслова #пекельце
божа мама крутить роги дияволові, який вирішив, що раз він тут повелитель пітьми й мешканець найглибшого на світі бункера, то можна нападати на безневинні душі.

урятована душа, безпечно примостившись в ангельських обіймах, ручками показує: «отак його, отак, і ще за горло, будь ласонька».

мініатюра з теймауського часослова середини xiv століття.

#гарнеякбожамама #захисницягрішників #біси
бог зі «світової хроніки» хііі століття нагадує морським почварам, що варто поводитися пристойно й не заважати жити іншим, бо ж він їх як створив, так і порозтворювати може.

судячи з того, що нині біологія таких риб не знає, на почварок боже попередження не вплинуло.

#райськанасолода #глибоківоди #перстгосподній
стімпанковий птахоравлик із латтреллівського псалтиря (із лінійкою для масштабу).

#маргіналії