У Міжнародний день корінних народів говоримо про Крим, колоніалізм та осмислення пост/колоніального спадку корінних народів. Про те, як колоніальна політика змінювала Крим та чому колоніальність досі живе в образах, ідеят, структуах і типажах, можна дізнатись у відео. Дякую команді «Пороблено» за дуже змістовний та цікавий ефір! Запрошую до перегляду:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0&t=1s
#інтервю #відео #Крим #кримські_татари #караїми

📚«Ґереї та Османи. Історія династії Кримського ханства в Османській імперії». Книжкова новинка від Хакана Киримли, відомого турецького дослідника кримськотатарського походження, проф. Ун-ту Бількент.
✍️Книга присвячена особливостям тривалих історичних та культурних взаємин між Османами та Ґереями. Багато нового документального матеріалу й фактажу, польових поїздок (у майже 200 населених пунктів), а також цінних узагальнень, концептуальних думок, що проливають світло на багатогранний і складний характер зав’язків між цими правлячими династіями. Значна частина книги присвячена Ґереям за межами Криму – зокрема на Північному Кавказі та Балканах: як до, так і після 1783 р. Їх діяльності у якості військових, політичних, суспільних діячів. Важливими і дуже цікавим для мене також є відомості про сучасних нащадків кримськотатарської правлячої династії в Туреччині, а також їх «спадщину», що залишилась у пам’ятках, місцях, похованнях, документах, тощо.
Сам дослідник в одному з інтерв’ю звертає увагу на те, що: «Ґереї – одна з найважливіших правлячих династій в ісламському світі. Її діяльність виходить значно далі за межі лише Криму… і одна з найбільших помилок полягає в тому, що Ґереїв часто сприймають лише як династію, в той час як цей розгалуджений рід складався з тисяч людей…».
#чтиво #текст #книга #Туреччина #Крим #Україна #кримські_татари #Кримський_ханат

⚡Цієї неділі запрошую на інтерактивну екскурсію, присвячену кримськотатарським ремеслам та майстрам. В просторі виставки "Miras.Спадщина" будемо говорити про "речі" та їх зв'язок з тими, хто ці речі створював і використовував.
📌25 серпня, о 13.00;
Скарбниця_НМІУ, на вул. Лаврська 9.
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BC-%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC/1191559665488633/
#музей #анонс #виставка #екскурсія #Крим #кримські_татари

У продовження теми нещодавньої лекції «Польсько-литовські татари в історії України» записали розмову про соціальний, мілітарний, культурний вплив польсько-литовських та кримських татар. Підняли багато цікавих тем:
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s

Минулого місяця, до Дня корінних народів (9 серпня), в #Скарбниця_НМІУ пройшов партнерський захід, присвячений різним аспектам дослідження, осмислення та репрезентації спадщини корінних народів України: кримських татар, караїмів та кримчаків. Говорили про історичний та правовий аспекти поняття «корінний народ» (Андрій Іванець); як матеріали про Голокост допомагають у дослідженні історії караїмів і кримчаків? (Юрій Радченко); чим унікальна Песахальна Агада кримчаків? (Бін’ямін Мініч).
Мій виступ стосувався спадщини корінних народів в музеях, де я ділився досвідом втілення виставки «Miras.Спадщина», присвяченій культурі кримських татар. Спробував проговорити такі категорії, як «есенціалізація», «дематеріалізація», «естетизація» при висвітлені спадщини кримських татар. А також - права на саморепрезентацію корінних спільнот. Детальніше про ці аспекти читайте у «конспекті» заходу, який підготували мої колеги:
#музей #Крим #кримські_татари #караїми #кримчаки
https://nmiu.org/posts/270

📚Орієнтальні образи бахчисарайських майстрів з твору "Під мінаретами", Михайла Коцюбинського. До 160 річниці з народження письменника:
✍️«...Коли ж Абібула дійшов до базау, його оглушив такий клекіт життя, що після тиші став нестерпучим… Вузьку покручену вулицю, глибоку й каменисту, як дно висохлої річки, тіснили крамниці, маленькі, темні, немов закопчені димом печери… Тут все робилось на вулиці. Гладкі «фурунджі» по пекарнях, в високих фезах, з закачаними по лікоть рукавами, місили прилюдно тісто, а у великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом. Низки червоних капців, як стигла перчиця, висіли на дверях, а постоли, мов свіжі пиріжки, сушились рядками вздовж тротуарів. Блищав мідний посуд, як золотий вівтар і тремтіли під молотом майстра нові мідниці. Прискав вогонь у горні й грала вогняна мідь…».
🖼️Бахчисарайська вулиця. Листівка поч. ХХ ст.
#Крим #кримські_татари #текст #Бахчисарай

⚡️Цікава лекція від колег цієї пʼятниці. Приєднуйтесь онлайн:

https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09

#анонс #лекція #онлайн #Крим #кримські_татари #Османська_імперія

Неймовірно радий, що нарешті, через кілька років роботи, ми можемо презентувати видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурно-історичним надбанням кримських татар. Видання є логічним продовженням виставки «MİRAS. СПАДЩИНА», яка експонується в Скарбниці НМІУ з жовтня 2022 року. Кілька слів про цю чудову подію, ідею видання, учасників проєкту і партнерів читайте на сайті музею за посиланням. Згодом будемо трохи детальніше говорити про концепцію видання, тож стежте за анонсами:
#Miras_спадщина #музей #Крим #кримські_татари #книга
https://nmiu.org/posts/286

🎙️Чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але щось набагато більше? Сьогоднішнє інтерв’ю на Радіо Культура, про видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурі кримських татар.
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q
#інтервю #радіо #Крим #кримські_татари #Miras_спадщина

🖼️"Гість" (2011), від Мамута Чурлу, сучасного кримськотатарського художника й дослідника традиційного орнаменту орьнек. Частина триптиху "Доля. 1916 рік".
#мистецтво #Крим #кримські_татари

✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…».
📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням:
#інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

21 листопада о 16.00 запрошуємо взяти участь у семінарі з історії гуманітаристики, присвяченому дослідженню та осмисленню спадщини кримських татар у музеї. В межах семінару відбудеться презентація видання «MİRAS. Спадщина. The Heritage», що демонструє світ живої спадщини корінного народу України.

Обговоримо цікаві питання:
🔹 що таке «Спадщина» та які сенси куратори й автори видання вкладають у поняття деколонізація;
🔹що таке нематеріальна культурна спадщина, та як вона пов’язана з ідентичністю носіїв культури корінного народу;
🔹чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але й щось набагато більше;
🔹 як через музейні артефакти можна говорити про людей та їхні долі?
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #кримські_татари
https://facebook.com/events/s/%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-/957807839548082/

⚡️Останнім часом мало дописів, але багато анонсів. Цієї неділі буде ще одна кураторська екскурсія виставкою. Приєднуйтесь!
#Крим #кримські_татари #анонс
https://facebook.com/events/s/%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E-miras-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4/956119479690490/

Останнім часом не було можливості писати на каналі. Але невеличкий позитив - за цей час поповнив свою колекцію ще кількома листівками початку 20 ст.
🖼️Кримськотатарські дівчата (заміжня жінка та дівчина), з популярної серії листівок «Types de Tartarie» («Татарські типи»). Орієнтальні типажі, від відомої шведської фірми Granbergs Konstindustri Aktiebolag (або ж «GKA»). Початок 20 ст. Одну листівку відправили з Криму до Дніпра (тогочасний Катеринослав), з супровідним текстом французькою мовою. Детальніше про листівки й тих, хто на них зображений, напишу трохи згодом.
Карл Густаав Гранберг (1865-1923) був одним з найбільших видавців листівок на рубежі 19 – початку 20 століть. Він друкував на картках відомі твори живопису, фотографії пейзажів, види європейських країн та міст. Згодом вийшов на американський та азійський ринки. Чимало листівок його фірма надрукувала з видами Російської імперії та орієнтальними сюжетами різних національних спільнот.
#Крим #кримські_татари #колекція #листівка #мистецтво

🖼Кримські татари у французькій праці про історію Османської імперії, авторства Ігнатія Мураджи д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807), відомого вірменського сходознавця, історика і дипломата, який прагнув написати комплексну історію Османської імперії. Автор народився у Стамбулі, в вірменській католицькій родині. Його батько служив при шведському посольстві у Османській імперії. Згодом, він привів туди власного сина, який завдяки знанню арабської та турецької мов збудував кар’єру на дипломатичній службі Швеції й Франції, отримав там дворянство, землю й низку високих державних нагород. Ігнатій д’Оссон (Тосунян) прагнув описати правління султана Селіма ІІ (сина Роксолани), але отримавши дозвіл працювати з османськими джерелами, в результаті зібрав матеріали на серію ілюстрованих видань «Tableau Général de l’Empire Othoman» про історію Османської імперії, які завершив та опублікував у Франції напередодні революції (у 1788 та 1789 роках).
#мистецтво #Османська_імперія #Стамбул #Крим #кримські_татари

У продовження теми нещодавньої лекції «Польсько-литовські татари в історії України» записали розмову про соціальний, мілітарний, культурний вплив польсько-литовських та кримських татар. Підняли багато цікавих тем:
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s