📚Орієнтальні образи бахчисарайських майстрів з твору "Під мінаретами", Михайла Коцюбинського. До 160 річниці з народження письменника:
✍️«...Коли ж Абібула дійшов до базау, його оглушив такий клекіт життя, що після тиші став нестерпучим… Вузьку покручену вулицю, глибоку й каменисту, як дно висохлої річки, тіснили крамниці, маленькі, темні, немов закопчені димом печери… Тут все робилось на вулиці. Гладкі «фурунджі» по пекарнях, в високих фезах, з закачаними по лікоть рукавами, місили прилюдно тісто, а у великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом. Низки червоних капців, як стигла перчиця, висіли на дверях, а постоли, мов свіжі пиріжки, сушились рядками вздовж тротуарів. Блищав мідний посуд, як золотий вівтар і тремтіли під молотом майстра нові мідниці. Прискав вогонь у горні й грала вогняна мідь…».
🖼️Бахчисарайська вулиця. Листівка поч. ХХ ст.
#Крим #кримські_татари #текст #Бахчисарай

Дістав у свою колекцію цікаву гравюру з орієнтальними образами Бахчисараю:
🖼️«Гробниці татарських ханів у Бахчисараї» (1867), від художника Андрія Лавеццарі (1815-1881). Трохи деталей про це зображення далі.
#мистецтво #Крим #Бахчисарай

Гравюру на основі рисунка створював Геман Людвіг Хойнберг, німецький художник та гравер. Зображення надруковане у ілюстрованому журналі «Die Gartenlaube» («Садовий павільйон», №26), дуже популярному німецькому просвітницькому виданні для сімейного читання. Ілюстрація супроводжується текстом Лавецарі, який у орієнтальній манері переповідає про подорож у «куточок Сходу», який зберігся в Криму:
✍️«У тіні Аллаха тут спочивають князі і вельможі татарського народу. Земні останки роду Ґераїв, які нарешті насолодилися радощами панування, знайшли своє місце в двох гробницях, де розташовані близько двадцяти трун, частково дерев'яних, частково мармурових. Набагато більша кількість з них вважає за краще лежати на свіжому повітрі для свого останнього і найдовшого сну... Крізь виноградні лози і зелене листя синє небо дивиться на заквітчані могили і відганяє всяке горе, бо час сліз тут скінчився, бо немає більше ханів, яких можна було б поховати…».
Звертаючи увагу на каліграфічні написи з надмогильних плит, автор цитує відомого мандрівника Кримом Йогана Георга Коля, який у 1840-х роках описав вигляд дюрбе та могил роду Ґераїв. Зокрема, епітафію з могили хана Девлет Ґерая, яка засвідчувала: «…він вважав небо настільки прекрасним і піднесеним, що постійно бажає бачити зі своєї труни лише Його, місце проживання Господа».
#Крим #мистецтво #Бахчисарай

📝Дуже цікаво відслідковувати (буквально по роках), як початок Східної (Кримської) війни (1853-1856) вплинув на масовий інтерес до Криму, його народів, простору, стародавньої й нової історії. На ці теми стали масово писати у багатьох європейських книгах, атласах, енциклопедіях та в популярній пресі. Розуміючи фрагментарність своїх знань про Крим, різноманітні автори почали шукати конкретні відповіді на практичні запитання: як виглядає півострів та його міста зараз? Який там ландшафт та шляхи сполучення? Хто там мешкає, або ж мешкав у сиву давнину? Чому, і яким чином, турки, французи, британці та італійці воюють в Криму проти Російської імперії? І як місцеві народи відносяться до росіян?

Популярний німецький журнал «Die Gartenlaube» описує для своїх читачів подорож Кримом у 1854 р. По дорозі кореспондент (“воєнкор”) змальовує театр бойових дій та побачені місця, роблячи “історичні” та “етнографічні” коментарі, які відповідають уявленням про тюркські народи в тогочасній Європі. Найчастіше ці коментарі взяті з різноманітних праць “попередників”, збагачені суб’єктивним досвідом та враженнями, метою яких є зацікавити й “просвітити” аудиторію. В одному з фрагментів автор описує кримськотатарське село на шляху до Бахчисараю, намагаючись пояснити, чому ж кримські татари не люблять росіян?:

✍️«Оскільки татари сповідують іслам, у кожному селі можна знайти невелику мечеть, з непримітного мінарету якої вірян закликають на молитву. Татари справді благочестиві та вірно виконують заповіді своєї віри, бо вони доброзичливі, гостинні та чесні. Оскільки прості форми ісламу особливо підходять для такого скотарського народу, як татари, усі спроби російських місіонерів навернути їх до християнства зазнали невдачі. Звичайно, це також можна пояснити глибокою ненавистю до росіян, у чому їх не зовсім можна звинувачувати, якщо згадати жорстокість, з якою Потьомкін та його спільники поводилися з бідними людьми…».

Трохи вражень кореспондента від міста Бахчисарай:

✍️«…Бахчи-Сарай був справді величним містом до завоювання. Росіяни ж чинили свавільне варварство, бо не лише грабували мешканців, а й руйнували могили, сподіваючись знайти в них скарби, і зносили цілі вулиці. Один із найвеличніших заміських маєтків хана, який, як казали, був справжнім дивом, повністю зник з лиця землі, немов передмістя, населене греками, з 600 будинками».
#текст #Кримська_війна_1853 #Крим #кримські_татари #Бахчисарай

На кілька тижнів занурився у написання нової науково-популярної статті, яка незабаром має вийти друком. Строки були стислі для моєї "амбітної" ідеї, тож майже не писав нічого на канал. Поки стаття не вийшла, тримайте цікавий епізод про те, як Богдан Хмельницький з сином Тимошем святкували Великдень у Бахчисараї у 1648 році:
✍️Весною 1648 р. Богдан Хмельницький разом з козацькою делегацією та сином Тимошем прибули в Крим, щоб переконати Іслама Ґерея надати їм військову й політичну підтримку. Козаків поселили неподалік Хансараю, в помешканні заможного бахчисарайського вірменина. Так сталось, що на ці дні припало ще й свято Великодня. Після тривалих аудієнцій у хана, в неділю козаки почали святкувати одразу дві події - Великдень та свої дипломатичні успіхи. Супроводжувалось це святкування гучними пострілами з козацьких самопалів у повітря. Іслам Ґерей почув цей шум навіть зі свого палацу, тож запитав з якого приводу цей галас? На що отримав відповідь, що у козаків своє свято - "Байрам Великий". Дізнавшись про причини такої радості, з поваги до християнського звичаю він надіслав козакам ще "три куффи вина, пять биковъ и пятнадцать баранов, що Хмельницкий одобравши, велел козакам своимъ пити, гуляти и частейше з мушкетовъ палити…". Подальщі події ви чудово знаєте - розпочалось козацьке повстання, яке згодом переросте у Козацьку революції.
Більше цікавих сюжетів буде після виходу статті😊
#текст #Крим #кримські_татари #Бахчисарай