📝Кілька тез про «внутрішню колонізацію» від Александра Еткінда:

📌Колонізація завжди пов’язана зі спробою освоїти чуже;
📌Це не завжди морські подорожі і зустріч з кардинально іншими суспільствами, а й повільне, повзуче просування суходолом. Не лише з «Заходу» на «Схід», а й в інших напрямах. І така колонізація є навіть більш розповсюдженою, ніж морська;
📌Колонізація буває іншою, ще й через відсутність екзотичних товарів та розвинутих маршрутів сполучення. В такому разі вона триваліша. Але, її метою також є засоби благополуччя – хутро, земля, зерно, ліс, люди;
📌Сухопутна імперія повна сірих зон, непізнаних внутрішніх просторів, які осмислювали, освоювали, вивчали, колонізували по кілька разів у різний час;
📌Військові й економічні сили сухопутних імперій зазвичай направлені на периферію. Для своїх сучасників, слово «колонізація» не мало негативного значення, і вживалось у контексті «поширення цивілізації» на «не цивілізовані народи»;
📌Таким чином, внутрішня колонізація є процесом встановлення вигідного політичного, військового, економічного і іншого порядку на певній території, який супроводжується інтеграцією цієї самої території в імперські структури та налагодженням процесу стягування з неї «благ» (податків, необхідних товарів чи ресурсу). Тобто – створенням структури;

🎥Лекцію Александра Еткінда (на основі книги Internal Colonization: Russia’s Imperial Experience. Cambridge: Polity Press, 2011) можна послухати за посиланням нижче:
https://www.youtube.com/watch?v=u27Pn9aCX2g&ab_channel=%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D0%B0

#лекція #текст #відео #колоніалізм #постколоніалізм #внутрішня_колонізація #Еткінд