🎬 Перше нелегальне фото імператора Мейджі, 1871 р. Зроблено бароном Раймундом фон Штільфрідом (1839-1911) через дірку в вітрилі. Невдовзі після публікації скандального фото, з’явилися офіційні світлини імператора.

#Роздуми #Цитата #Персоналії #Кіплінг #Кім #Індія #орієнталізм #крос_культура
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».

#Мистецтво #Японія
⚡"Садок сливовий коло хати...", або ж "Сливові дерева в Йошино", від Касамацу Широ. 1959 рік.

#Японія #відео #інтервю #світогляд #nike #ідентичність #роздуми

⚡Нещодавно, японське відділення фірми Nike запустило рекламний ролик, який одразу став темою жвавого обговорення, історичних дискусій та скандалу.

📌 За короткий час відео набрало майже 12 мільйонів переглядів, більше 94 тис. лайків та 71 тис. дизлайків.

📌 Викликало ажіотаж те, що в центрі його сюжету - реальні історії японців, народжених від змішаних шлюбів, а також проблеми, з якими вони стикаються у повсякденному житті в цій країні.

Посилання на ролик від Nike 👇

https://www.youtube.com/watch?v=G02u6sN_sRc&feature=youtu.be&ab_channel=NIKEJAPAN

📌 Японію майже завжди уявляють як гомогенну спільність - моноетнічну та об'єднану спільною мовою, культурою, релігією від Хокайдо до Окінави. Такий порядок склався як завдяки суб'єктивним стереотипам тих європейців і американців, що контактували з японцями у минулому (і позаминулому) столітті, так і культурною та національною політикою самої Японії.

🎤Про історію цих уявлень про етнічну історію Японії, а також те, як живуть у цій країні нащадки іноземців, діти від змішаних шлюбів та "японці, ззовні не схожі на типових японців", розповідає у інтерв'ю Karolina Bednarz, польська японістка та засновниця видавництва "Тайфуни".

🎤 Інтерв'ю польсько мовою можна прослухати у записі за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=o4Gpn_Q1GQc&t=2387s&ab_channel=DziałZagraniczny