⚡ Цікавий сюжет про поїздку російської імператриці Катерини ІІ півднем сучасної України, який залишив у своїх спогадах французький дипломат Луї-Філіп де Сегюр. Сюжет повертає нас до такого явища, як «екзотизація» та «самоекзотизація» культури колонізованих (за Едвардом Саїдом):
📌 У 1787 році імператриця Катерина ІІ в супроводі іноземних послів здійснила «турне» по своїх новонадбаних володіннях у Криму й Північному Причорномор’ї. Організовував це грандіозне дійство за великі гроші її колишній фаворит князь Потьомкін-Таврійський.
Коли імператорський кортеж з 13 позолочених карет і майже 200 возів минув Київ, розпочався справжній «орієнтальний перформанс». Численні «східні» делегації в екзотичних одежах відвідували царицю, завіряючи її у відданості: від донських казаків, татарської знаті з Поволжя й Криму, до грузинів, киргизів, черкесів, і «…диких калмиків, котрі виглядом нагадували гунів». В розпал цього дійства явився й сам Потьомкін «…подібно візиру в Константинополі, Багдаді чи Каїрі».
📌 У Причорноморських степах кілька тисяч калмиків і донських казаків влаштували «жартівливу битву» на потіху глядачів. А до гвардії імператриці долучились 1200 кримських татар та 1 000 «Геродотових амазонок» - дружин грецьких колоністів, які були вдягнені на античний манер у туніки, пір’я страуса й анатомічні кіраси.
📌У розмові з австрійським імператором Йосипом ІІ біля Перекопу, Луї-Філіп де Сегюр назвав побачене «…епізодом з Тисячі й однієї ночі», підкреслюючи орієнтальний дух цього дійства.
#Україна #Крим #екзотизація #колоніалізм #погляд #Російська_імперія
📌 У 1787 році імператриця Катерина ІІ в супроводі іноземних послів здійснила «турне» по своїх новонадбаних володіннях у Криму й Північному Причорномор’ї. Організовував це грандіозне дійство за великі гроші її колишній фаворит князь Потьомкін-Таврійський.
Коли імператорський кортеж з 13 позолочених карет і майже 200 возів минув Київ, розпочався справжній «орієнтальний перформанс». Численні «східні» делегації в екзотичних одежах відвідували царицю, завіряючи її у відданості: від донських казаків, татарської знаті з Поволжя й Криму, до грузинів, киргизів, черкесів, і «…диких калмиків, котрі виглядом нагадували гунів». В розпал цього дійства явився й сам Потьомкін «…подібно візиру в Константинополі, Багдаді чи Каїрі».
📌 У Причорноморських степах кілька тисяч калмиків і донських казаків влаштували «жартівливу битву» на потіху глядачів. А до гвардії імператриці долучились 1200 кримських татар та 1 000 «Геродотових амазонок» - дружин грецьких колоністів, які були вдягнені на античний манер у туніки, пір’я страуса й анатомічні кіраси.
📌У розмові з австрійським імператором Йосипом ІІ біля Перекопу, Луї-Філіп де Сегюр назвав побачене «…епізодом з Тисячі й однієї ночі», підкреслюючи орієнтальний дух цього дійства.
#Україна #Крим #екзотизація #колоніалізм #погляд #Російська_імперія
Німецький музей прагне повернути Нігерії "Бенінську бронзу", вивезену у кінці 19 століття.
⚡"Бенінська бронза" - це велика колекція предметів, що походять з Королівства Бенін у Західній Африці (тепер переважно територія Нігерії).
Їх вивезли у 1897 році британські військові, після каральної акціїї, причиною якої стало вбивство дослідника Джеймса Філіпса під час подорожі землями Королівства.
📌 Численні скарби Беніну осіли в європейських музеях та приватних колекціях. Кількість таких предметів може нараховуватись від 1 до 3 тисяч одиниць.
Серед них: статуетки, бивні, скульптури та вироби зі слонової кістки.
📌 Спроби повернути королівські скарби з різних музейних колекцій світу триває ще з 1970-х років. Як зазначив художник Віктор Ехіхаменор "Покоління африканців вже втратили численні історичні і культурні орієнтири через відсутність кращіх їх зразків, виготовлених на континенті..."
📌Наразі, Форум гумбольта (Берлінський музей неєвропейського мистецтва) вже відмовився експонувати ці колекції та обіцяє повернути їх до кінця 2022 року. Чи підтримають цю практику інші країни? Наразі сказати важко:
https://www.artnews.com/art-news/news/germany-returns-benin-bronzes-2022-declaration-1234591348/
#експонати #Німеччина #Африка #Нігерія #Бенін #деколонізація #колоніалізм
⚡"Бенінська бронза" - це велика колекція предметів, що походять з Королівства Бенін у Західній Африці (тепер переважно територія Нігерії).
Їх вивезли у 1897 році британські військові, після каральної акціїї, причиною якої стало вбивство дослідника Джеймса Філіпса під час подорожі землями Королівства.
📌 Численні скарби Беніну осіли в європейських музеях та приватних колекціях. Кількість таких предметів може нараховуватись від 1 до 3 тисяч одиниць.
Серед них: статуетки, бивні, скульптури та вироби зі слонової кістки.
📌 Спроби повернути королівські скарби з різних музейних колекцій світу триває ще з 1970-х років. Як зазначив художник Віктор Ехіхаменор "Покоління африканців вже втратили численні історичні і культурні орієнтири через відсутність кращіх їх зразків, виготовлених на континенті..."
📌Наразі, Форум гумбольта (Берлінський музей неєвропейського мистецтва) вже відмовився експонувати ці колекції та обіцяє повернути їх до кінця 2022 року. Чи підтримають цю практику інші країни? Наразі сказати важко:
https://www.artnews.com/art-news/news/germany-returns-benin-bronzes-2022-declaration-1234591348/
#експонати #Німеччина #Африка #Нігерія #Бенін #деколонізація #колоніалізм
ARTnews
Germany Commits to Returning Benin Bronzes Starting in 2022
Germany has committed to returning its Benin Bronzes starting in 2022, in a rare and unprecedented move.
📖«Histoire de l'art dans l'antiquité» - знаменита "Історія античного мистецтва" Ж. Перро та Ш. Шіп’є у колекції НМУ Вернадського (нажаль, з 10 томів лише 5):
https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/404/
📌Жорж Перро (1832-1914) - французький археолог, еллініст та історик. Він викладав у Сорбонні з 1875 р. Під час візиту у Малу Азію відкрив грецький переклад документа, відомого як «Політичний заповіт імператора Августа». Написав цікаві мемуари "Спогади про подорож до Малої Азії" (1863);
📌Шарль Шіп’є (1835-1901) - французький архітектор, єгиптолог, іранолог та дослідник архітектури стародавнього світу. Спільно з Ж. Перро написав декілька детальних описів архітектурних пам'яток Стародавнього Єгипету, Греції, Персії, Лідії, Лікії та Ассирії та розробив їх детальні креслення.
⚡В НБУ Вернадського насправді велика колекція унікальних видань по Сходу. Туди варто навідуватись по можливості😊
https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/404/
📌Жорж Перро (1832-1914) - французький археолог, еллініст та історик. Він викладав у Сорбонні з 1875 р. Під час візиту у Малу Азію відкрив грецький переклад документа, відомого як «Політичний заповіт імператора Августа». Написав цікаві мемуари "Спогади про подорож до Малої Азії" (1863);
📌Шарль Шіп’є (1835-1901) - французький архітектор, єгиптолог, іранолог та дослідник архітектури стародавнього світу. Спільно з Ж. Перро написав декілька детальних описів архітектурних пам'яток Стародавнього Єгипету, Греції, Персії, Лідії, Лікії та Ассирії та розробив їх детальні креслення.
⚡В НБУ Вернадського насправді велика колекція унікальних видань по Сходу. Туди варто навідуватись по можливості😊
Ярлики кримських ханів з колекції рукописів НБУ Вернадського, у Києві. Експонувались у Мистецькому арсеналі 2019 року.
📌Ярлик хана Хаджі Гірея, про звільнення від податків і повинностей Хаджі-бея, 1467 рік;
📌Ярлик хана Мухаммеда І Гірея, про підтвердження прав і звільнення від повинностей жителів фортеці Чуфут Кале (Кирк-Ор), 1515 рік.
#рукопис #документ #ярлик #НБ_Вернадського #Крим #Гіреї #Україна #кримські_татари
📌Ярлик хана Хаджі Гірея, про звільнення від податків і повинностей Хаджі-бея, 1467 рік;
📌Ярлик хана Мухаммеда І Гірея, про підтвердження прав і звільнення від повинностей жителів фортеці Чуфут Кале (Кирк-Ор), 1515 рік.
#рукопис #документ #ярлик #НБ_Вернадського #Крим #Гіреї #Україна #кримські_татари
Такі справи...😑
https://nv.ua/ukr/world/countries/v-indiji-stalin-peremig-na-regionalnih-viborah-ostanni-novini-50158118.html
#Індія #Сталін
https://nv.ua/ukr/world/countries/v-indiji-stalin-peremig-na-regionalnih-viborah-ostanni-novini-50158118.html
#Індія #Сталін
НВ
В Індії Сталін переміг на регіональних виборах
В Індії на регіональних виборах у штаті Тамілнад переміг політик Мутхувел Карунанідхі Сталін, відомий як М. К. Сталін. Тепер він стане головою місцевого уряду.
Минулорічна новина, але теж до теми...
📌А якщо без жартів, то імена теж можуть бути колоніальним спадком. Не менш значимим, ніж назви вулиць, населених пунктів і навіть країн.
#Африка #Намібія #Гітлер #такі_справи
https://www.bbc.com/ukrainian/news-55176350
📌А якщо без жартів, то імена теж можуть бути колоніальним спадком. Не менш значимим, ніж назви вулиць, населених пунктів і навіть країн.
#Африка #Намібія #Гітлер #такі_справи
https://www.bbc.com/ukrainian/news-55176350
BBC News Україна
Адольф Гітлер переміг на виборах у Намібії
Намібія колись була німецькою колонією, тому спадок Німеччини відчувається тут і досі.
Романтика китайських міжміських потягів.
⚡"Життя в «повільному потязі»: види на зникаючий Китай". Надзвичайно колоритний фоторепортаж Цяй Хайфена. Фотографа-документаліста, який багато років подорожує «зеленою залізницею» - лініями міжміських сполучень, збудованих ще за часів Мао Цзедуна.
Китай, що застиг у часі...
📌«Зелена залізниця» - це головна транспортна артерія, яка будувалась у 50-х роках ХХ століття. Її користувачами переважно були (і досі є) «сині комірці», поденні робітники, жителі приміських поселень, які своєї «працею руками» забезпечували промислові стрибки Китаю.
✍Сьогодні ця залізниця є метафорою життя таких людей. Занадто повільних, щоб пристосуватись. Але досі життєво необхідних для руху вперед…
📌Інша сторона, що залишається в тіні промислового стрибка. Дешева, мало комфортна, але невід’ємна частина повсякдення більшості китайців останніх 70-ти років.
І так подібна на українську міжміську електричку…
https://www.sixthtone.com/news/1006089/life-on-the-slow-train-views-of-a-vanishing-china
⚡"Життя в «повільному потязі»: види на зникаючий Китай". Надзвичайно колоритний фоторепортаж Цяй Хайфена. Фотографа-документаліста, який багато років подорожує «зеленою залізницею» - лініями міжміських сполучень, збудованих ще за часів Мао Цзедуна.
Китай, що застиг у часі...
📌«Зелена залізниця» - це головна транспортна артерія, яка будувалась у 50-х роках ХХ століття. Її користувачами переважно були (і досі є) «сині комірці», поденні робітники, жителі приміських поселень, які своєї «працею руками» забезпечували промислові стрибки Китаю.
✍Сьогодні ця залізниця є метафорою життя таких людей. Занадто повільних, щоб пристосуватись. Але досі життєво необхідних для руху вперед…
📌Інша сторона, що залишається в тіні промислового стрибка. Дешева, мало комфортна, але невід’ємна частина повсякдення більшості китайців останніх 70-ти років.
І так подібна на українську міжміську електричку…
https://www.sixthtone.com/news/1006089/life-on-the-slow-train-views-of-a-vanishing-china