Якщо ви зараз п'єте чай, це для вас:
🖼Традиційне мистецтво та досвід європейського імпресіонізму, у творчості в’єтнамсько-французького художника Май Трунґ Тху (1906-1980).
✍Май Трунґ Тху народився у заможній та шанованій родині з регіону Бак Нінь, на півночі В’єтнаму. Закінчив відому ханойську Школу витончених мистецтв, програма якої дозволила опанувати основи як традиційних технік (зокрема китайського живопису) так і "західні" мистецькі течії. В 1937 р. відбувся поворотний момент у житті художника – він відвідав Францію, де взяв участь у Міжнародній виставці мистецтв і технік в Парижі. Знайомство з європейським культурним середовищем захопило молодого в’єтнамського митця, який залишився жити й працювати у Франції. Тут він виробив свій неповторний стиль, який так подобався французькій публіці – емоційні, витончені й трохи мрійливі роботи, виконані на шовку з допомогою пензля і туші.
#мистецтво #Вєтнам #Індокитай #чай
🖼Традиційне мистецтво та досвід європейського імпресіонізму, у творчості в’єтнамсько-французького художника Май Трунґ Тху (1906-1980).
✍Май Трунґ Тху народився у заможній та шанованій родині з регіону Бак Нінь, на півночі В’єтнаму. Закінчив відому ханойську Школу витончених мистецтв, програма якої дозволила опанувати основи як традиційних технік (зокрема китайського живопису) так і "західні" мистецькі течії. В 1937 р. відбувся поворотний момент у житті художника – він відвідав Францію, де взяв участь у Міжнародній виставці мистецтв і технік в Парижі. Знайомство з європейським культурним середовищем захопило молодого в’єтнамського митця, який залишився жити й працювати у Франції. Тут він виробив свій неповторний стиль, який так подобався французькій публіці – емоційні, витончені й трохи мрійливі роботи, виконані на шовку з допомогою пензля і туші.
#мистецтво #Вєтнам #Індокитай #чай
❤29🔥9👍4
Той самий фрагмент з подорожі патріарха Антіохійського Макарія ІІІ Ібн аз-За’іма (бл. 1600-1672), у якому згадують каву, пахощі, мило та інші «східні» подарунки, які отримав Богдан Хмельницький у Богуславі на Київщині:
✍«…Потім ми принесли йому (Хмельницькому – авт.) подарунки на блюдах, вкритих хустками, по їх звичаю, а саме: шматок каменю з кров’ю Господа нашого Ісуса Христа зі святої Голгофи; посудина святого миру, коробку мускусного мила, ароматне мило; мило алепське; льодяники; ладан; фініки; абрикоси; дороговартісний килим; рис; посудину з кавовими бобами; тобто каву; кассію…».
📕«Подорож патріарха Макарія», описана його сином і архідияконом Павлом Алепським, є цінним зразком арабо-хистиянської літератури османської доби. Згадана серед подарунків «кассія» - рослина з родини лаврових, із кори якої виготовляють прянощі (їх часто використовують як замінник кориці). Різноманітні ароматичні речовини, а також пахощі (бахури) на масляній чи деревній основі (парфуми, трояндова вода, ладан, камфора, мускус) здавна цінуються на Близькому Сході. Їх використання чи дарунок пов’язані не лише з гігієною, але має також глибокий символічний, дипломатичний, релігійний і навіть політичний контекст, про що більш детальніше напишу згодом на прикладі Кримського ханату.
#текст #бахури #кава #Україна
✍«…Потім ми принесли йому (Хмельницькому – авт.) подарунки на блюдах, вкритих хустками, по їх звичаю, а саме: шматок каменю з кров’ю Господа нашого Ісуса Христа зі святої Голгофи; посудина святого миру, коробку мускусного мила, ароматне мило; мило алепське; льодяники; ладан; фініки; абрикоси; дороговартісний килим; рис; посудину з кавовими бобами; тобто каву; кассію…».
📕«Подорож патріарха Макарія», описана його сином і архідияконом Павлом Алепським, є цінним зразком арабо-хистиянської літератури османської доби. Згадана серед подарунків «кассія» - рослина з родини лаврових, із кори якої виготовляють прянощі (їх часто використовують як замінник кориці). Різноманітні ароматичні речовини, а також пахощі (бахури) на масляній чи деревній основі (парфуми, трояндова вода, ладан, камфора, мускус) здавна цінуються на Близькому Сході. Їх використання чи дарунок пов’язані не лише з гігієною, але має також глибокий символічний, дипломатичний, релігійний і навіть політичний контекст, про що більш детальніше напишу згодом на прикладі Кримського ханату.
#текст #бахури #кава #Україна
👍15❤6
🖼До тексту чудово пасує робота «Дари в Чигирині» (1844), від Тараса Шевченка.
#мистецтво #Україна #козацтво
#мистецтво #Україна #козацтво
👍26
🖼Повсякдення та звичаї анатолійських кочівників, у творчості Турґута Заїма (1906-1974), турецького художника модерніста, який прагнув віднайти «справжню турецькість» за межами великих середземноморських міст.
✍Турґут Заїм відносився до Асоціації вільних художників та скульпотрів – впливової групи митців, які творили сучасне мистецтво молодої Турецької республіки. В студентські роки він певний час навчався у Парижі, але швидко повернувся на батьківщину, щоб не втрачати зв’язку з власною культурою. У 1930-х роках оселився з дружиною в Анкарі. В рамках державної програми подорожував Анатолією, щоб познайомитись з життям, побутом та цінностями її людей:
📌«Я подорожував країною, коли була можливість. Я побував у кочівників і авшарів. Відтепер степ став моїм учителем. Я хотів бути художником цього краю... Я намагався відчути мову Степу…» - так описував свої творчі пошуки митець.
#мистецтво #Туреччина #номади
✍Турґут Заїм відносився до Асоціації вільних художників та скульпотрів – впливової групи митців, які творили сучасне мистецтво молодої Турецької республіки. В студентські роки він певний час навчався у Парижі, але швидко повернувся на батьківщину, щоб не втрачати зв’язку з власною культурою. У 1930-х роках оселився з дружиною в Анкарі. В рамках державної програми подорожував Анатолією, щоб познайомитись з життям, побутом та цінностями її людей:
📌«Я подорожував країною, коли була можливість. Я побував у кочівників і авшарів. Відтепер степ став моїм учителем. Я хотів бути художником цього краю... Я намагався відчути мову Степу…» - так описував свої творчі пошуки митець.
#мистецтво #Туреччина #номади
❤16👍6
Можливо зацікавить презентація книги (онлайн):
📕"Україна, про яку не знає Японія: ідентичність крізь призму історії", авторства Юлії Дзябко.
✍Про яку Україну не знає Японія? На основі життєвих історій 47 українців, які сьогодні проживають у Японії, авторка намагається дати відповдь на це питання.
📌Детальніше за посиланням:
#анонс #онлайн #Японія #Україна
https://www.facebook.com/events/1625730434684257/?active_tab=discussion
📕"Україна, про яку не знає Японія: ідентичність крізь призму історії", авторства Юлії Дзябко.
✍Про яку Україну не знає Японія? На основі життєвих історій 47 українців, які сьогодні проживають у Японії, авторка намагається дати відповдь на це питання.
📌Детальніше за посиланням:
#анонс #онлайн #Японія #Україна
https://www.facebook.com/events/1625730434684257/?active_tab=discussion
❤11👍7
📷Стамбул у об’єктиві Отмара Пферші (1898-1984), австрійського фотографа, який багато років відкривав туристичну привабливість Туреччини для світу.
✍️Отмар Пферші народився в австрійському місті Грац. Фотографією захопився в 1920-х роках, після повернення з «італійського фронту» Першої світової. У 1926 р. він сів на знаменитий «Східний експрес», який відвіз його з Відня до Стамбулу. Ця подія змінила життя молодого фотографа, адже у місті він натрапив на вакансію помічника у відомій студії «Foto Français» Жана Вайнберга (1887-1942). Наступні 40 років Пферші знімав Туреччину, пройшовши шлях стрімких злетів і падінь: від комерційного успіху й визнання, до вимушеного виїзду з цієї країни. У 1936 р. була надрукована «Туреччина в фотографіях» - одна з найвідоміших серій Отмара Пферші. У ній фотограф спробував відобразити не лише багату історичну спадщину Стамбулу, але й показати світу історію глобальних перетворень молодої Турецької Республіки, яка стала на шлях модернізації.
#фото #мистецтво #Туреччина #Стамбул
✍️Отмар Пферші народився в австрійському місті Грац. Фотографією захопився в 1920-х роках, після повернення з «італійського фронту» Першої світової. У 1926 р. він сів на знаменитий «Східний експрес», який відвіз його з Відня до Стамбулу. Ця подія змінила життя молодого фотографа, адже у місті він натрапив на вакансію помічника у відомій студії «Foto Français» Жана Вайнберга (1887-1942). Наступні 40 років Пферші знімав Туреччину, пройшовши шлях стрімких злетів і падінь: від комерційного успіху й визнання, до вимушеного виїзду з цієї країни. У 1936 р. була надрукована «Туреччина в фотографіях» - одна з найвідоміших серій Отмара Пферші. У ній фотограф спробував відобразити не лише багату історичну спадщину Стамбулу, але й показати світу історію глобальних перетворень молодої Турецької Республіки, яка стала на шлях модернізації.
#фото #мистецтво #Туреччина #Стамбул
❤33👍7🔥1
🖼️"Місяць на сільській дорозі", від Табучі Тошіо, сучасного японського художника й проф. Токійського університету.
#мистецтво #Японія #вечір
#мистецтво #Японія #вечір
❤52
✍«Хіба внутрішнє життя жителів такої країни не буде схожим на природу, яка їх оточує?»(с).
📷«Погляд на Тибет» (1937), від Фоско Мараїні (1912-2004), відомого італійського антрополога, фотографа та мандрівника. Він багато років подорожував Японією, Центральною Азією та Північною Африкою. Дослідники особливо цінують його записи й знімки повсякдення жителів Тибету та культури айнів на Хоккайдо.
#фото #Тибет
📷«Погляд на Тибет» (1937), від Фоско Мараїні (1912-2004), відомого італійського антрополога, фотографа та мандрівника. Він багато років подорожував Японією, Центральною Азією та Північною Африкою. Дослідники особливо цінують його записи й знімки повсякдення жителів Тибету та культури айнів на Хоккайдо.
#фото #Тибет
❤22