-Чи чули ви про Україну? – питаю його нарешті.
-Чув, - відповідає Саті, - це на півдні росії така країна, що хоче волі так, як і ми, араби.
З моєї черги розказую Саті історію українського відродження. Історію великого пробудження і кривавого хрещення України, що коштувало життя найкращих синів народу. Мій учений араб слухає уважно, похитуючи головою, а потім додає як би у відповідь власним моїм думкам:
-Що значить життя одиниці супроти величності ідеалу?
Потім виходимо на чердак по кладу. Із сивих глибин світу непомітно встає день. Він відзначує межі моря і гасить зоряні світла. Згодом з’являються на покладі перші сірі шинелі французьких колоніальних вояків… Але я не можу позбутися думок про Саті і його останні слова… Хто так думає, той побідити мусить. Це для вас встає нині день – Народи Сходу.
Степан Левинський, «Паризькі настрої» (1926).
📝На поч. 1920-х років на пароплаві з Єгипту до Сирії український письменник, сходознавець та дипломат Степан Левинський (1897-194) познайомився з Саті Єль Ґієрі, або ж Саті аль-Ґусрі (1879-1968), відомим сирійським та іракським політиком, письменником, просвітником, а також одним з найвпливовіших ідеологів панарабізму. Коли у жовтні 1918 р. було створено Арабське королівство Сирія, Саті аль-Ґусрі став міністром освіти в уряді короля Фейсала. Оголошення французького мандату на ці території, а також поразка під Майсалуном від армії генерала Анрі Гуро поклали край цій короткій незалежності. Фейсал зайнявся розбудовою держави в Іраку, а разом з ним у цій країні осів і Саті аль-Ґусрі, виховавши кілька поколінь сирійських та іракських політиків. Він вважав, що головними умовами для формування нації є рідна мова та спільна культура. Саме ці чинники можуть відродити політичну націю, навіть після втрати державності в минулому.
У розмові між Степаном Левинським та Саті аль-Ґусрі відчувається емпатія, адже обидва інтелектуали належали до народів, що у фіналі Великої війни вимушені були відстоювати своє право на самовизначення та незалежність у важкій боротьбі. Деколоніалізм, модернізація, просвітництво, національне відродження та право на суб’єктність – це ті теми, які найбільше турбували співрозмовників.
#Сирія #Ірак #Україна #текст
-Чув, - відповідає Саті, - це на півдні росії така країна, що хоче волі так, як і ми, араби.
З моєї черги розказую Саті історію українського відродження. Історію великого пробудження і кривавого хрещення України, що коштувало життя найкращих синів народу. Мій учений араб слухає уважно, похитуючи головою, а потім додає як би у відповідь власним моїм думкам:
-Що значить життя одиниці супроти величності ідеалу?
Потім виходимо на чердак по кладу. Із сивих глибин світу непомітно встає день. Він відзначує межі моря і гасить зоряні світла. Згодом з’являються на покладі перші сірі шинелі французьких колоніальних вояків… Але я не можу позбутися думок про Саті і його останні слова… Хто так думає, той побідити мусить. Це для вас встає нині день – Народи Сходу.
Степан Левинський, «Паризькі настрої» (1926).
📝На поч. 1920-х років на пароплаві з Єгипту до Сирії український письменник, сходознавець та дипломат Степан Левинський (1897-194) познайомився з Саті Єль Ґієрі, або ж Саті аль-Ґусрі (1879-1968), відомим сирійським та іракським політиком, письменником, просвітником, а також одним з найвпливовіших ідеологів панарабізму. Коли у жовтні 1918 р. було створено Арабське королівство Сирія, Саті аль-Ґусрі став міністром освіти в уряді короля Фейсала. Оголошення французького мандату на ці території, а також поразка під Майсалуном від армії генерала Анрі Гуро поклали край цій короткій незалежності. Фейсал зайнявся розбудовою держави в Іраку, а разом з ним у цій країні осів і Саті аль-Ґусрі, виховавши кілька поколінь сирійських та іракських політиків. Він вважав, що головними умовами для формування нації є рідна мова та спільна культура. Саме ці чинники можуть відродити політичну націю, навіть після втрати державності в минулому.
У розмові між Степаном Левинським та Саті аль-Ґусрі відчувається емпатія, адже обидва інтелектуали належали до народів, що у фіналі Великої війни вимушені були відстоювати своє право на самовизначення та незалежність у важкій боротьбі. Деколоніалізм, модернізація, просвітництво, національне відродження та право на суб’єктність – це ті теми, які найбільше турбували співрозмовників.
#Сирія #Ірак #Україна #текст
🔥23❤6👍5
🖼️Історія та традиції ісламу у «Tableau Général de l’Empire Othoman», від Ігнатія Мураджи д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807) – відомого вірменського сходознавця, історик й дипломата, який намагався створити комплексну історію Османської імперії. Прагнучи максимально детально представити європейському читачеві особливості «османської цивілізації», у І-му томі автор презентує історію зародження ісламу, діяння перших халіфів, а також пояснює побутові аспекти життя мусульманина («інструкція» з омовіння, намазу, детальний опис інтер’єру мечеті, тощо).
#мистецтво #іслам #Османська_імперія #книна
#мистецтво #іслам #Османська_імперія #книна
👍8❤2
Трохи актуальної погоди:
🖼️ "Дощ", від Сайто Каору (1931-2021), яскравого сучасного японського художника й гравера.
#Японія #мистецтво #погода
🖼️ "Дощ", від Сайто Каору (1931-2021), яскравого сучасного японського художника й гравера.
#Японія #мистецтво #погода
❤20
🖼️Останні миті епохи Едо, у роботах Вільгельма Гейне (1827-1885), німецького художника й письменника, який супроводжував адмірала Перрі до Японії у 1853-1854 рр.
✍️Гейне народився у Дрездені, де й розпочав вивчати живопис. У 1849 р. він покинув батьківщину після придушення революційних рухів «Весни народів», розділивши долю численних німецьких мігрантів. Осівши в Нью-Йорку, невдовзі відкрив власну студію на Бродвеї. Під час експедиції до Центральної Америки він долучився до консульської місії, водночас збираючи відомості про природу й ландшафти регіону. Це дало змогу познайомитись з комадором Метью Перрі, який запросив Гейне в якості штатного художника до знаменитої експедиції у Японію. Серія з майже 400 ілюстрацій стала однією з перших спроб візуального осмислення країни, насильно відкритої й майже невідомої для "західного" світу. Пізніше художник здійснить ще одну велику поїздку до Китаю, Сіаму та Японії, але вже у складі знаменитої «експедиції Ойленбурга» (1860-і роки).
#колоніалізм #Японія #мистецтво
✍️Гейне народився у Дрездені, де й розпочав вивчати живопис. У 1849 р. він покинув батьківщину після придушення революційних рухів «Весни народів», розділивши долю численних німецьких мігрантів. Осівши в Нью-Йорку, невдовзі відкрив власну студію на Бродвеї. Під час експедиції до Центральної Америки він долучився до консульської місії, водночас збираючи відомості про природу й ландшафти регіону. Це дало змогу познайомитись з комадором Метью Перрі, який запросив Гейне в якості штатного художника до знаменитої експедиції у Японію. Серія з майже 400 ілюстрацій стала однією з перших спроб візуального осмислення країни, насильно відкритої й майже невідомої для "західного" світу. Пізніше художник здійснить ще одну велику поїздку до Китаю, Сіаму та Японії, але вже у складі знаменитої «експедиції Ойленбурга» (1860-і роки).
#колоніалізм #Японія #мистецтво
👍16❤5
Ще один симптом кризи в середовищі творців фахового та вдумливого контенту, на фоні збільшення ролі цифрових медіа, соцмереж, потокових новин, або ж популярності «шукачів сенсацій»:
⚡Авторам National Geographic оголосили про чергове скорочення штату постійних кореспондентів. Журнал, який останні 135 років висвітлював та популяризував науку, відтепер передає роботу над публікаціями на фріленс. Друковане видання більше не буде масово продаватись у кіосках. Також, для фотожурналістів тепер не передбачено контрактів на тривалу польову роботу, з метою створення якісного репортажу чи вражаючої серії знімків.
✍️За останні роки у National Geographic вже відбулось кілька крупних скорочень, які стосувались кореспондентів і топ-редакторів. Нагадаю, що журнал (та його новинний сайт) належав 21st Century Fox. У 2019 р. цю компанію придбали Walt Disney Co. Саме з цим і пов’язують скорочення штату.
Нажаль, люди перестали читати довгі тексти, а це, друзі гуманітарії - наша давня і спільна проблема.
#текст #новини #роздуми
⚡Авторам National Geographic оголосили про чергове скорочення штату постійних кореспондентів. Журнал, який останні 135 років висвітлював та популяризував науку, відтепер передає роботу над публікаціями на фріленс. Друковане видання більше не буде масово продаватись у кіосках. Також, для фотожурналістів тепер не передбачено контрактів на тривалу польову роботу, з метою створення якісного репортажу чи вражаючої серії знімків.
✍️За останні роки у National Geographic вже відбулось кілька крупних скорочень, які стосувались кореспондентів і топ-редакторів. Нагадаю, що журнал (та його новинний сайт) належав 21st Century Fox. У 2019 р. цю компанію придбали Walt Disney Co. Саме з цим і пов’язують скорочення штату.
Нажаль, люди перестали читати довгі тексти, а це, друзі гуманітарії - наша давня і спільна проблема.
#текст #новини #роздуми
🤔12💔8👍1
🖼️☕Трохи ранкової кави від Османа Хамді Бея (1842-1910), османського художника, мистецтвознавця та невтомного борця з контрабандою історичної спадщини.
#мистецтво #кава #Османська_імперія
#мистецтво #кава #Османська_імперія
❤25👍2
🎙️На Радіо Культура до Дня кримськотатарського прапора записали чудовий випуск: “Єсть зброя у мене - маленькі слова. Середньовічна пам'ятка кримськотатарської мови та її дослідник Бекір Чобан-Заде".
Цікава розмова з фахівцями, про обставини створення та дослідження відомої пам'ятки "Codex Cumanicus", кримськотатарську мову, а тако ж спадщину відомого тюрколога Бекіра Чобан-Заде. Раджу прослухати:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3494994&fbclid=IwAR3acvuBuIkaybhrVYBMml_we35yHLgRigzBu_DfyN7NpCG5nGlRlifGEUc
#кримські_татари #інтервю #радіо
Цікава розмова з фахівцями, про обставини створення та дослідження відомої пам'ятки "Codex Cumanicus", кримськотатарську мову, а тако ж спадщину відомого тюрколога Бекіра Чобан-Заде. Раджу прослухати:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3494994&fbclid=IwAR3acvuBuIkaybhrVYBMml_we35yHLgRigzBu_DfyN7NpCG5nGlRlifGEUc
#кримські_татари #інтервю #радіо
❤8👍3