Щоб підтримати цікаву тему про татар-липок у с. Ковалівка (Немирівська громада Вінницької обл.):
✍Це була досить пізня осада татар, адже після польсько-турецької війни 1672-1676 років більшість липок з Поділля переселили як османи (за Дунай), так і Річ Посполита (переважно на Підляшшя). Нова хвиля татарської шляхти тут осіла вже у XVIII ст., й вірогідно була «об’єднана» з місцевими татарами-липками. Після поділів Речі Посполитої частині з них підтвердили привілеї й вписали до дворян. На середину ХІХ ст. у Ковалівці фіксуються 42 родини татар, серед яких 22 мали дворянське звання, зокрема родини Мустафи Богдановича, Івана Кенського, Самуїла Ловчицького, Салія Смульського, Алія Томкевича, Стефана Юзефовича. Окрім мечеті також згадуються їх молитовні книги «кітаби» (писані польською й українською мовою в арабській графіці), доля яких нажаль губиться.
#татари_липки #Україна #Поділля

🖼«Дощ в Уено», або ж «Ліхтарі кольору вишні» (1935). Атмосферна робота Йокоучі Гінноске (1870-1942), японського художника й майстра деревориту, який поєднував традиційну японську гравюру з рисами європейського імпресіонізму у популярному мистецтві «шін-ханга». Йокоучі Гінноске працював в Йокогамі, а його клієнтами часто були іноземці – мандрівники, дипломати, підприємці. Сьогодні він менш відомий за (приміром) Кавасе Хасуї чи Йошіду Хіроші, адже багато робіт митця були втрачені в полум’ї Другої світової війни. Іноді його роботи підписують іменем сина Кійохару, адже на них стоїть його іменний штамп.
#Мистецтво #Японія #погода

П’ятничне вечірнє:
📷«Її навчання», від Фан Го (1937-2016), китайського фотографа, режисера й актора. Гонконг, 1963.
#Китай #фото #Гонконг #настрій

🖼️ «Бухарський торговець» (2014), від Мамута Чурлу, кримськотатарського митця й заслуженого художника України.
#мистецтво

«Разве я русский? Я наполовину украинец, и наполовину татарин!». Історія про ідентичність у часи Української революції та імперський світогляд.

📝У 1919 р. на шляху до Парижа помер Михайло Туган-Барановський (1865-1919), відомий український економіст, міністр економіки УНР (1917-1918) та один з фундаторів Академії Наук. Його мати походила з української шляхти Полтавщини, в той час як батько був з роду польсько-литовських татар: далекий нащадок перекопського татарина Туган Мірзи з шанованого роду Баринів, який знайшов новий дім у Великому князівстві Литовському.

Досить симптоматично виглядає некролог про Михайла Туган-Барановського, опублікований у одеській імперській газеті «Росіянин» (січень, 1919). Автором статті був Александр Білімович (1878-1963), російський економіст, випускник та проф. Київського університету св. Володимира, а також монархіст-денікінець і шовініст (близький приятель В. Шульгіна та член «Киевского клуба русских националистов»). Білімович відзначив ґрунтовність наукових досягнень «…одного из наиболее крупных представителей русской экономической мысли». Водночас, поруч з чеснотами науковця, він відмітив дві «прикрі риси» Туган-Барановського: прихильність до ідей соціалізму в економіці та небажання ідентифікувати себе росіянином…

Білімович написав, що покійний був справжнім «дитям руської культури»: «…никогда и нигде не заикавшийся об украинстве, М. И. Туган-Барановский… когда в Великоросии стало плохо, сразу становится ярым украинцем…». Також, він з сумом відзначає, що один з учнів і шанувальників Тунаг-Барановського «…со смущением и грустью передал мне весной прошлого года его слова: «разве я русский? Я наполовину украинец, и наполовину татарин!». Все ж, у кінця росіянин поблажливо уточнює, що це «…не существенные грустные черты на челе все-таки большого русского человека».

Цей некролог - гарний приклад сприйняття росіянами української ідентичності, як «неправильного», чи «зіпсованого» російського, що сьогодні відчувається по-особливому.
#текст #татари_липки #роздуми #колоніалізм

Настрій для дощового недільного дня:
📷"Кав'ярня в районі Бейоглу" (1958), від Ара Ґюлера (1928-2018), знаменитого "Ока Стамбулу".
#фото #Стамбул #Туреччина #кава #чай