✍«Де б не були постріли, снаряди та леза мечів, він обов’язково буде там». Вільям Сімпсон (1823-1899) – шотландський військовий художник, який створював візуальний образ війни у Вікторіанську добу в різних куточках світу: від Криму до Афганістану.
Мистецьку кар’єру Сімпсон починав з літографій, які користувалось великим попитом у часи зростання ролі преси. Британці хотіли не лише знати подробиці подій у світі, але й візуально їх осмислювати. Під час Східної (Кримської) війни у 1854 р. йому доручили створити ілюстрацію до майбутньої статті про взяття Севастополя, якого чекали вже з дня на день. Ілюстратор зіштовхнувся з проблемою – у бібліотеці не було жодного достойного зображення цього міста. Тож довелось їхати в епіцентр боїв у Крим, щоб зробити замальовки. Так Вільям Сімпсон розпочав кар’єру «військового кореспондента». А далі були Абіссинія, Індія, Афганістан, Китай та навколосвітня подорож…
🖼Види Криму у «The Seat of the War in the East. London», 1856.
Мистецьку кар’єру Сімпсон починав з літографій, які користувалось великим попитом у часи зростання ролі преси. Британці хотіли не лише знати подробиці подій у світі, але й візуально їх осмислювати. Під час Східної (Кримської) війни у 1854 р. йому доручили створити ілюстрацію до майбутньої статті про взяття Севастополя, якого чекали вже з дня на день. Ілюстратор зіштовхнувся з проблемою – у бібліотеці не було жодного достойного зображення цього міста. Тож довелось їхати в епіцентр боїв у Крим, щоб зробити замальовки. Так Вільям Сімпсон розпочав кар’єру «військового кореспондента». А далі були Абіссинія, Індія, Афганістан, Китай та навколосвітня подорож…
🖼Види Криму у «The Seat of the War in the East. London», 1856.
❤2
🖼«Види Туреччини в Європі та Азії» (1801) - праця Роберта Ейнслі (1730-1812), яка довгий час вважалась одним з найавторитетніших джерел знань про історію, культуру й устрій Османської імперії кін. XVIII ст.
✍Роберт Ейнслі був британським послом в Стамбулі у 1776-1792 рр. Він відвідав різні куточки цієї держави разом зі своїм приятелем Луїджі Маєром (1755-1803), художником італо-німецького походження, який на замовлення дипломата створив десятки яскравих картин з природними ландшафтами й панорми османських (і не шиле) міст. На основі цих картин Вільям Вотс виготовив велику серію гравюр, яка широко тиражувалась у Європі та ілюструвала інші видання з історії Османської імперії, Греції, Єгипту, тощо.
Видання «Види Туреччини...» можна завантажити чи переглянути за посиланням:
#Османська_імперія #Туреччина #Балкани #мистецтво
https://archive.org/details/gri_33125008694883/mode/2up
✍Роберт Ейнслі був британським послом в Стамбулі у 1776-1792 рр. Він відвідав різні куточки цієї держави разом зі своїм приятелем Луїджі Маєром (1755-1803), художником італо-німецького походження, який на замовлення дипломата створив десятки яскравих картин з природними ландшафтами й панорми османських (і не шиле) міст. На основі цих картин Вільям Вотс виготовив велику серію гравюр, яка широко тиражувалась у Європі та ілюструвала інші видання з історії Османської імперії, Греції, Єгипту, тощо.
Видання «Види Туреччини...» можна завантажити чи переглянути за посиланням:
#Османська_імперія #Туреччина #Балкани #мистецтво
https://archive.org/details/gri_33125008694883/mode/2up
👍2
🖼Ще трохи атмосферних видів Османської імперії з видання «Види Туреччини в Європі та Азії» (1801), британського дипломата Роберта Ейнслі. Художник Луїджі Маєр. Гравер Вільям Вотс.
#мистецтво #Османська_імперія
#мистецтво #Османська_імперія
❤1
📕«Кокубундзи. Исторический урок» (Запоріжжя, 1988) - мемуари Бориса Одуда, українського радянського розвідника й фахівця «по справам Японії». Він побачив капітуляцію Японії на лінкорі «Міссурі», допитував та супроводжував високопоставлених полонених (серед якиї були начальник розвідки Квантунської армії Муцумуру Томокацу та імператор Пу Ї), яких утримували в Хабаровську й Біробіджані, а також «працював» на Токійському трибуналі.
✍Суб’єктивний погляд Бориса Одуда цікавий скоріше не новими деталями про відомі події й людей. Історія його життя та кар’єри чудово ілюструє інструменталізацію знання про «Схід» та прикладний характеру орієнталістики для держав з геполітичними амбіціями. Його історія найкраще відповідає цитаті Бенджаміна Дізраелі: «Схід – це кар’єра».
#Книга #Японія #Україна #орієнталізм
✍Суб’єктивний погляд Бориса Одуда цікавий скоріше не новими деталями про відомі події й людей. Історія його життя та кар’єри чудово ілюструє інструменталізацію знання про «Схід» та прикладний характеру орієнталістики для держав з геполітичними амбіціями. Його історія найкраще відповідає цитаті Бенджаміна Дізраелі: «Схід – це кар’єра».
#Книга #Японія #Україна #орієнталізм
👍2
Невелика підбірка людей, які точно захопились своєю справою:
📌Роберт ван Гюлік (1910-1967), нідерландський дипломат, сходознавець та письменник, автор знаменитого циклу про «суддю Ді». Разом з дружиною Шуй Шифан вбрані героями китайської опери;
📌Адольфо Форсарі (1841-1898), італійський фотограф та засновник знаменитої студії «Farsari & Co», яка зняла більше 1 тис. видів Японії.
📌Едуардо Тода і Гуель (1852-1941), іспанський дипломат, колекціонер та єгиптолог. Фотографія зроблена в приміщенні Каїрського музею.
#орієнталізм #фото
📌Роберт ван Гюлік (1910-1967), нідерландський дипломат, сходознавець та письменник, автор знаменитого циклу про «суддю Ді». Разом з дружиною Шуй Шифан вбрані героями китайської опери;
📌Адольфо Форсарі (1841-1898), італійський фотограф та засновник знаменитої студії «Farsari & Co», яка зняла більше 1 тис. видів Японії.
📌Едуардо Тода і Гуель (1852-1941), іспанський дипломат, колекціонер та єгиптолог. Фотографія зроблена в приміщенні Каїрського музею.
#орієнталізм #фото
🔥2
✍Зараз штучний інтелект почав генерувати зображення, через які заговорили про майбутню «втрату хліба» у художників. В 1850-х роках Фелічі Беато придбав фотокамери й почав професійно знімати «Схід», що згодом дало поштовх для індустрії орієнтальної фотографії. В наступні десятиліття сотні знімків збурили уяву «західних» обивателів, які раніше бачили «заокеанську екзотику» лише в кунсткамерах та на картинах, у відриві від контекстів. Але це не знищило орієнтальний живопис як жанр, а навпаки - дало йому друге дихання. Художники скуповували фотоальбоми «видів» та «типажів», збирали листівки, шукали знімки костюмів чи пам’яток старовини. А якщо цього не вистачало – писали до комерційних майстерень за океаном, і (за доступну ціну) для них створювали потрібний кадр потрібного місця з правильної перспективи. Орієнтальна фотографія з живописом пішли своїми паралельними шляхами. Але з появою комерційних фотостудій (Ф.Беато, Т.Енамі, П.Себаха, Г.Лекегяна) виникла нова професійна ніша, яку художники інструменталізували для власних потреб. Знайшлись навіть поціновувачі обох жанрів, які одночасно вправлялись у фотографії та творили полотна👇
#мистецтво #орієнталізм #ШІ #фото #текст
#мистецтво #орієнталізм #ШІ #фото #текст
❤1