📷«Acorus calamus», або ж «аїр тростяний» - так цю рослину назвали в Європі. Вона широко розповсюджена біля водойм Південної, Центральної Азії та Близького Сходу. З 16 ст. її корінь поставляли в Західну Європу через Константинополь, використовуючи як прянощі та десерт (в Туреччині були популярні цукати з коріння аїру у цукрі). Але у світі вона найбільше славилась як лікарський засіб для покращення травлення й лікування захворювань шлунку: «…сей корень имеетъ силу поощрять, горячить, укреплять желудокъ и разбивать спершиеся в животе ветры» - зазначається в російському виданні «Аптека, или наука составлять разныя… лекарства», 1793.
✍В Україні, Польщі та Литві аїр тростяний називали на власний розум: «татарське зілля», «татарак звичайний», «татарська трава», «лепеха». Вона цінувалась в народній медицині за антисептичні властивості. Існує повір’я про те, що рослина поширилась у нас завдяки татарам, які під час походів очищали з допомогою неї воду - додавали нарізаний корінь аїру до баклаги з водою.
✍В Україні, Польщі та Литві аїр тростяний називали на власний розум: «татарське зілля», «татарак звичайний», «татарська трава», «лепеха». Вона цінувалась в народній медицині за антисептичні властивості. Існує повір’я про те, що рослина поширилась у нас завдяки татарам, які під час походів очищали з допомогою неї воду - додавали нарізаний корінь аїру до баклаги з водою.
👍1
✍«Де б не були постріли, снаряди та леза мечів, він обов’язково буде там». Вільям Сімпсон (1823-1899) – шотландський військовий художник, який створював візуальний образ війни у Вікторіанську добу в різних куточках світу: від Криму до Афганістану.
Мистецьку кар’єру Сімпсон починав з літографій, які користувалось великим попитом у часи зростання ролі преси. Британці хотіли не лише знати подробиці подій у світі, але й візуально їх осмислювати. Під час Східної (Кримської) війни у 1854 р. йому доручили створити ілюстрацію до майбутньої статті про взяття Севастополя, якого чекали вже з дня на день. Ілюстратор зіштовхнувся з проблемою – у бібліотеці не було жодного достойного зображення цього міста. Тож довелось їхати в епіцентр боїв у Крим, щоб зробити замальовки. Так Вільям Сімпсон розпочав кар’єру «військового кореспондента». А далі були Абіссинія, Індія, Афганістан, Китай та навколосвітня подорож…
🖼Види Криму у «The Seat of the War in the East. London», 1856.
Мистецьку кар’єру Сімпсон починав з літографій, які користувалось великим попитом у часи зростання ролі преси. Британці хотіли не лише знати подробиці подій у світі, але й візуально їх осмислювати. Під час Східної (Кримської) війни у 1854 р. йому доручили створити ілюстрацію до майбутньої статті про взяття Севастополя, якого чекали вже з дня на день. Ілюстратор зіштовхнувся з проблемою – у бібліотеці не було жодного достойного зображення цього міста. Тож довелось їхати в епіцентр боїв у Крим, щоб зробити замальовки. Так Вільям Сімпсон розпочав кар’єру «військового кореспондента». А далі були Абіссинія, Індія, Афганістан, Китай та навколосвітня подорож…
🖼Види Криму у «The Seat of the War in the East. London», 1856.
❤2
🖼«Види Туреччини в Європі та Азії» (1801) - праця Роберта Ейнслі (1730-1812), яка довгий час вважалась одним з найавторитетніших джерел знань про історію, культуру й устрій Османської імперії кін. XVIII ст.
✍Роберт Ейнслі був британським послом в Стамбулі у 1776-1792 рр. Він відвідав різні куточки цієї держави разом зі своїм приятелем Луїджі Маєром (1755-1803), художником італо-німецького походження, який на замовлення дипломата створив десятки яскравих картин з природними ландшафтами й панорми османських (і не шиле) міст. На основі цих картин Вільям Вотс виготовив велику серію гравюр, яка широко тиражувалась у Європі та ілюструвала інші видання з історії Османської імперії, Греції, Єгипту, тощо.
Видання «Види Туреччини...» можна завантажити чи переглянути за посиланням:
#Османська_імперія #Туреччина #Балкани #мистецтво
https://archive.org/details/gri_33125008694883/mode/2up
✍Роберт Ейнслі був британським послом в Стамбулі у 1776-1792 рр. Він відвідав різні куточки цієї держави разом зі своїм приятелем Луїджі Маєром (1755-1803), художником італо-німецького походження, який на замовлення дипломата створив десятки яскравих картин з природними ландшафтами й панорми османських (і не шиле) міст. На основі цих картин Вільям Вотс виготовив велику серію гравюр, яка широко тиражувалась у Європі та ілюструвала інші видання з історії Османської імперії, Греції, Єгипту, тощо.
Видання «Види Туреччини...» можна завантажити чи переглянути за посиланням:
#Османська_імперія #Туреччина #Балкани #мистецтво
https://archive.org/details/gri_33125008694883/mode/2up
👍2
🖼Ще трохи атмосферних видів Османської імперії з видання «Види Туреччини в Європі та Азії» (1801), британського дипломата Роберта Ейнслі. Художник Луїджі Маєр. Гравер Вільям Вотс.
#мистецтво #Османська_імперія
#мистецтво #Османська_імперія
❤1
📕«Кокубундзи. Исторический урок» (Запоріжжя, 1988) - мемуари Бориса Одуда, українського радянського розвідника й фахівця «по справам Японії». Він побачив капітуляцію Японії на лінкорі «Міссурі», допитував та супроводжував високопоставлених полонених (серед якиї були начальник розвідки Квантунської армії Муцумуру Томокацу та імператор Пу Ї), яких утримували в Хабаровську й Біробіджані, а також «працював» на Токійському трибуналі.
✍Суб’єктивний погляд Бориса Одуда цікавий скоріше не новими деталями про відомі події й людей. Історія його життя та кар’єри чудово ілюструє інструменталізацію знання про «Схід» та прикладний характеру орієнталістики для держав з геполітичними амбіціями. Його історія найкраще відповідає цитаті Бенджаміна Дізраелі: «Схід – це кар’єра».
#Книга #Японія #Україна #орієнталізм
✍Суб’єктивний погляд Бориса Одуда цікавий скоріше не новими деталями про відомі події й людей. Історія його життя та кар’єри чудово ілюструє інструменталізацію знання про «Схід» та прикладний характеру орієнталістики для держав з геполітичними амбіціями. Його історія найкраще відповідає цитаті Бенджаміна Дізраелі: «Схід – це кар’єра».
#Книга #Японія #Україна #орієнталізм
👍2