🎙️Інтерв'ю з українським тюркологом Олександром Галенко, у якому він висвітлює свої погляди на те, як варто сприймати тюркську спадщину України, сусідство зі степом та його колонізацію.
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
YouTube
Українці — ВОЇНИ, а не лише землероби! Олександр Галенко про кордони Сходу й опанування степу
Олександр Галенко — історик-тюрколог про опанування степу українцями і теорію Великого кордону в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
📷До Києва прибув президент Індонезії Джоко Відодо. Його візит окреслюється як "миротворчий", але найбільш вірогідною причиною його приїзду є обговорення проблеми "продовольчої кризи", викликаної російським вторгненням.
#Індонезія #Україна #новини
#Індонезія #Україна #новини
📷На День Конституції у Скарбниці Національного музею історії України відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». Окрім іншого, з колегами підготували для вас кілька вітрин, присвячених Кримському ханату та Османській імперії, як важливій частині європейського дипломатичного простору цієї епохи.
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ.
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
🖼️Трохи п'ятничного декадансу. "Дівчина в кімоно» (1894), серія робіт від художника-імпрессіоніста та фотографа Георга Хендріка Брейтнера (1857-1923), які вважаються вершиною голландського японізму.
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
🎥Для поціновувачів репортажу та літератури факту. Раптом ви не знали, у 2018 році вийшов повнометражний анімаційний фільм «Ще один день життя» (Another day of life), заснований на автобіографічній історії Ришарда Капусцінського – знаменитого польського репортажиста, публіциста та фотографа, який багато років подорожував Африкою. Капусцінський розповідає про те, що побачив і відчув за три місяці громадянської війни в Анголі (1975), перебуваючи у Луанді, столиці країни.
✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою.
#Африка #анімація #відео
✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою.
#Африка #анімація #відео