Тема образів «Сходу» в казках не відпускає. Можливо тому, що цікаво переосмислювати ті образи, які нам знайомі з дитинства.
🖼Кілька ілюстрацій до видання «Соловей», Ганса Крістіана Андерсона. Цього разу від Георгія Нарбута (1886-1920), українського графіка та автора українських державних знаків. Ілюстрації було підготовлено до перекладу 1912 року від видавництва «И. Кнебель». Художник чудово застосував тут силуетну графіку, що додало серії атмосфери казковості.
✍На початку ХХ ст. відбувається спалах інтересу до «китайської тематики», що було пов’язано з колоніальною активністю на Далекому Сході. Інтелектуальні кола Європи марили «жовтою загрозою», рефлексуючи над подіями «Боксерського повстання», Японо-Китайської чи Російсько-Японської війни, а образи «китайщини» міцно закріпились у «західній» літературі, мистецтві, інтер’єрі й одязі епохи fin de sicle.
#мистецтво #Китай #Україна #графіка
🖼Кілька ілюстрацій до видання «Соловей», Ганса Крістіана Андерсона. Цього разу від Георгія Нарбута (1886-1920), українського графіка та автора українських державних знаків. Ілюстрації було підготовлено до перекладу 1912 року від видавництва «И. Кнебель». Художник чудово застосував тут силуетну графіку, що додало серії атмосфери казковості.
✍На початку ХХ ст. відбувається спалах інтересу до «китайської тематики», що було пов’язано з колоніальною активністю на Далекому Сході. Інтелектуальні кола Європи марили «жовтою загрозою», рефлексуючи над подіями «Боксерського повстання», Японо-Китайської чи Російсько-Японської війни, а образи «китайщини» міцно закріпились у «західній» літературі, мистецтві, інтер’єрі й одязі епохи fin de sicle.
#мистецтво #Китай #Україна #графіка
Forwarded from Обранці духів ✙
Атмостферні фото з Тибету від Ху Гоцина.
🖼«Японія та Росія». Карикатура на початок російсько-японської війни у журналі «Simplicissimus», від норвезького художника-ілюстратора Олафа Гульбранссона. 1904.
#мистецтво #карикатура #орієнталізм
#мистецтво #карикатура #орієнталізм
☕Ранково-кавове:
Знайомтесь - це "ібрик", кримськотатарський кавник 18-19 ст., з колекції #НМІУ. У невеличкому ессе можна познайомитись з самобітнім яищем кримськотатарської кавової культури та дізнатись, де цей "ібрик" використовували:
https://www.facebook.com/106114037622344/posts/473335397566871/?sfnsn=mo
Знайомтесь - це "ібрик", кримськотатарський кавник 18-19 ст., з колекції #НМІУ. У невеличкому ессе можна познайомитись з самобітнім яищем кримськотатарської кавової культури та дізнатись, де цей "ібрик" використовували:
https://www.facebook.com/106114037622344/posts/473335397566871/?sfnsn=mo
Forwarded from Музей Ханенків
Богдану Ханенку – 173!
Гортаючи стару періодику можна знайти справжній скарб. Так, в одному з випусків "Известий Императорской Археологической Комиссии" за 1902 рік науковець Музею Ханенків Дмитро Гурський віднайшов деталі подорожі Богдана Ханенка до Єгипту.
Відомо, що саме 1902 року вперше відчинив свої двері знаменитий Каїрський музей. На відкриття «скарбниці цивілізацій» з'їхалися шанувальники історії з усього світу. Тим паче, що при музеї відкрили крамницю, де колекціонери та антиквари могли придбати речі, що не потрапили до музейних фондів.
Серед цих ентузіастів був і Богдан Ханенко. Як пишуть "Известия": "Єгипетська колекція для Київського музею старожитностей та мистецтв (так до 1904 року називався перший публічний музей у Києві, організований 1899 року під проводом Богдана Ханенка) набута в Каїрському музеї Б.І. Ханенком під час його подорожі до країни пірамід. Щойноотримана колекція включає понад три десятки різних предметів епохи фараонів, серед яких головне місце обіймає єгмпетська мумія і саркофаг".
В музеї збереглися окремі свідчення обставин подорожі. Наприклад, “Guide du visiteur au musee du Caire” — путівник Каїрського музею за 1902 рік з печаткою Карла Лівадаса, Цей книжковий магазин знаходився через дорогу від готелю Шепардс – уславленого «розкошами, вітражами, перськими килимами, садами, терасами та величезними гранітними колонами, що нагадували давньоєгипетські храми». Ймовірно, саме в Шепардс Ханенко й проживав.
Окрім мистецтва Давнього Єгипту в колекції Ханенків було чимало предметів мусульманського Єгипту мамлюцької та османської епох. Проте, єдиний власноручний запис Богдана Ханенка «куплені в Каїрі» стосується двох фаянсових, розписаних золотавим люстром чашечок (для вина), виготовлених в Ірані сефевідського періоду – у 16 столітті.
«Ханенківські» мумія і саркофаг у радянський період потрапили до фондосховищах музею в Києво-Печерській Лаврі. У 2017 році всі охочі могли побачити їх на тематичній виставці.
🗣 Розповідали: Дмитро Гурський, дослідник історії родини Ханенків, та Ганна Рудик, дослідниця історії родини Ханенків, кураторка колекції ісламського мистецтва музею
Гортаючи стару періодику можна знайти справжній скарб. Так, в одному з випусків "Известий Императорской Археологической Комиссии" за 1902 рік науковець Музею Ханенків Дмитро Гурський віднайшов деталі подорожі Богдана Ханенка до Єгипту.
Відомо, що саме 1902 року вперше відчинив свої двері знаменитий Каїрський музей. На відкриття «скарбниці цивілізацій» з'їхалися шанувальники історії з усього світу. Тим паче, що при музеї відкрили крамницю, де колекціонери та антиквари могли придбати речі, що не потрапили до музейних фондів.
Серед цих ентузіастів був і Богдан Ханенко. Як пишуть "Известия": "Єгипетська колекція для Київського музею старожитностей та мистецтв (так до 1904 року називався перший публічний музей у Києві, організований 1899 року під проводом Богдана Ханенка) набута в Каїрському музеї Б.І. Ханенком під час його подорожі до країни пірамід. Щойноотримана колекція включає понад три десятки різних предметів епохи фараонів, серед яких головне місце обіймає єгмпетська мумія і саркофаг".
В музеї збереглися окремі свідчення обставин подорожі. Наприклад, “Guide du visiteur au musee du Caire” — путівник Каїрського музею за 1902 рік з печаткою Карла Лівадаса, Цей книжковий магазин знаходився через дорогу від готелю Шепардс – уславленого «розкошами, вітражами, перськими килимами, садами, терасами та величезними гранітними колонами, що нагадували давньоєгипетські храми». Ймовірно, саме в Шепардс Ханенко й проживав.
Окрім мистецтва Давнього Єгипту в колекції Ханенків було чимало предметів мусульманського Єгипту мамлюцької та османської епох. Проте, єдиний власноручний запис Богдана Ханенка «куплені в Каїрі» стосується двох фаянсових, розписаних золотавим люстром чашечок (для вина), виготовлених в Ірані сефевідського періоду – у 16 столітті.
«Ханенківські» мумія і саркофаг у радянський період потрапили до фондосховищах музею в Києво-Печерській Лаврі. У 2017 році всі охочі могли побачити їх на тематичній виставці.
🗣 Розповідали: Дмитро Гурський, дослідник історії родини Ханенків, та Ганна Рудик, дослідниця історії родини Ханенків, кураторка колекції ісламського мистецтва музею
Для тих, хто сьогодні в дорозі:
🖼"Снігова заметіль і Йоко: Країна снігу ІІ", від Йосіди Тосі (1911-1995), представника талановитого клану художників.
#мистецтво #погода #Японія
🖼"Снігова заметіль і Йоко: Країна снігу ІІ", від Йосіди Тосі (1911-1995), представника талановитого клану художників.
#мистецтво #погода #Японія