⚡Цієї суботи запрошую на мою лекцію в #НМІУ.
📝У 2021 році Литва відзначає рік історії та культури литовських татар. Як відомо, у історії цієї спільноти (яка в різних джерелах та історіографічних традиціях відома під багатьма назвами) є дуже яскраві «українські» сторінки, адже ще з XIV-XVI ст. їхніх предків розселяли на руських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського.
🗺️Лекція буде присвячена більшою мірою «географії» такого явища, як «татарське осадництво». Будемо детально розбирати карту(и) з населеними пунктами, де мешкали #татари_липки на теренах сучасної України, та аналізувати етапи політики осадництва (XIV-XVIII ст.) з її регіональною специфікою.
https://fb.me/e/Pqbaj2EW
#лекція #анонс

Кілька слів про фрагмент гравюри з попереднього анонсу:
🖼️"Вид фортеці Кам'янця Подільського з передмістям Карвасером". ХІХ ст.(колекція #НМІУ).
📝 Фрагмент ілюструє тему лекції не просто так, адже саме в цьому районі проживала велика група татар-липків під час Польсько-Турецької війни (1672-1676) та турецького панування на Поділлі.
Служиві татари в цей час прийняли підданство султана Мехмеда IV, за що їх лідеру, князю Олександру Кричинському, пожалували титул "бея міста Бар".
#Татар_липків оселили на лінії Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Бар, для охорони нових північних кордонів Порти. У Карвасарах і Татарисках (найближчих поселеннях біля Кам'янця, які згодом стали частиною міста) вони осіли в яру, на берегах р. Смотрич (біля Руської брами).
Згодом, багато з них загинуло під час кількох нічних вилазок польського війська 1674 р. Татари-липки були колишніми підданими короля та стали незамінними під час турецького походу на Річ Посполиту. Тому, жовніри частіше не брали їх у полон, а одразу страчували.

⚡Про те, як кераміка в Китаї перетворилась з ординарного посуду на бренд, можна дізнатись на лекції у Музеї Ханенків 25 вересня (субота), о 16.00.
📌Деталі та реєстрація за посиланням:
https://fb.me/e/CDH6OQLN
#лекція #анонс #музей #Україна #Китай

🖼️"Турецька родина", Альбрехта Дюрера. 1496. Взято з Музею Метрополітен. Доступна завдяки музейній програмі "Open Access at The Met". Тому, користуйтесь вільно😉.

🖼️Ще трохи Альбрехта Дюрера. "Східний вершник", бл. 1495 р. Взято з Centre for Fine Arts, Бельгія.

🖼️Чудове зображення султана Сулеймана І у коштовному шоломі. 1532 рік. Автор нажаль невідомий. Зберігається у колекція The Metropolitan Museum of Art (Нью-Йорк).
#Османська_імперія #Сулейман #мистецтво #ренесанс

​Запрошуємо вас в неділю прийти до нас на лекцію про японські орнаменти!

Японські орнаменти наче перли, що вирощувалися з піщинок інших культур, які потрапляли на закриті японські острови. В нашій книзі «88 орнаментів кімоно» представлено лише 88 візерунків, популярних і розповсюджених в Японії, частина з них - маловідома за межами.

Але велика кількість узорів не потрапила у книгу – їм і приділимо найбільшу увагу!

Коли: Неділя, 26 вересня, 15:00
Де: Сквот 17Б, Терещенківська, 17Б, вхід через арку у дворик
Учасниці: Тетяна Вовк, Світлана Призинчук

Вхід вільний!

"Молочне озеро", від Міямото Шуфу. 2005.
#погода #мистецтво #Японія

🎥Ютуб нагадав, що минулого року приймав участь у цікавому проекті #Bereket, присвяченому підтримці майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек в часи COVID. Одне з моїх улюблених #відео про роботу Рефата Куртвелієва, майстра карбування по металу. На відео він виготовляє мідну джезву для кави, оздоблюючи її орнаментальними композиціями, що символізують джума-намаз.
📌Відео з іншими майстрами на каналі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=m2SB1xXpOaA&t=3s&ab_channel=Alem_Ornek