📖Anne Lacoste "Felice Beato. The estern road".
📝Книга у вільному доступі, присвячена #Фелічі_Беато, першому фотографу, який професійно знімав "Схід". У ній багато цікавого про його поїздки в Туреччину, Індію, Японію та Корею, обставини створення відомих знімків та професійні аспекти роботи фотографа-орієнталіста ІІ половини 19 ст.
📌Радимо до прочитання:
https://www.getty.edu/publications/resources/virtuallibrary/9781606060353.pdf
#книга #візуальне_осмислення #фото
📝Книга у вільному доступі, присвячена #Фелічі_Беато, першому фотографу, який професійно знімав "Схід". У ній багато цікавого про його поїздки в Туреччину, Індію, Японію та Корею, обставини створення відомих знімків та професійні аспекти роботи фотографа-орієнталіста ІІ половини 19 ст.
📌Радимо до прочитання:
https://www.getty.edu/publications/resources/virtuallibrary/9781606060353.pdf
#книга #візуальне_осмислення #фото
🖼️Фейкові ілюстрації ніби-то з мініатюр 17 ст., на книжковому базарі у Стамбулі.
📌Цікавий кейс про те, як за кілька десятиліть фейкові мініатюри з зображенням ісламських науковців поширились через сувенірні лавки й базари - у серйозні бібліотеки, музеї та видання по всьому світу. Або, чому завжди варто бути уважним до джерел інформації?
Хоча текст і не новий, але актуальний для всіх, хто як і я - любить "картинки з інтернету" та листівочки🙂.
П.С. Колись купував і собі кілька альбомів та книжок на цьому базарі у Стамбулі. Новоробу під виглядом антикваріату там також повно🙃.
https://aeon.co/essays/why-fake-miniatures-depicting-islamic-science-are-everywhere
📌Цікавий кейс про те, як за кілька десятиліть фейкові мініатюри з зображенням ісламських науковців поширились через сувенірні лавки й базари - у серйозні бібліотеки, музеї та видання по всьому світу. Або, чому завжди варто бути уважним до джерел інформації?
Хоча текст і не новий, але актуальний для всіх, хто як і я - любить "картинки з інтернету" та листівочки🙂.
П.С. Колись купував і собі кілька альбомів та книжок на цьому базарі у Стамбулі. Новоробу під виглядом антикваріату там також повно🙃.
https://aeon.co/essays/why-fake-miniatures-depicting-islamic-science-are-everywhere
🖼️Король Швеції Карл Х Густав у битві зі служивими татарами під Варшавою. Картина шведського худжника-баталіста Йогана (Ханса) Лемке (1631-1711), на якій зображено один з ключових епізодів "Потопу" (походу шведського війська на Річ Посполиту). А саме Варшавську битву в липні 1656 року, під час якої Карл Х Густав ледь не потрапив у полон до бійців однієї з татарських хоругв, що були на службі у Яна ІІ Казимира, короля Речі Посполитої.
#мистецтво #татари_липки
#мистецтво #татари_липки
🖼️Османська Порта часів Сулеймана І, у атмосферних
роботах Мельхіора Лорка (1527 - 1583).
✍️З 1555 р. данський художник і гравер Мельхіор Лорк потрапив на дипломатичну службу до Карла V та Фердинанда І. Йому пощастило супроводжувати знамените посольство Ож’є Гіслена де Бусбека у Стамбул, де Лорк провів майже три роки свого життя. Тут він на власні очі спостерігав особу султана, його двір з численними родичами та
підданими, а також стародавні й сучасні визначні місця. Художник створив майже дві сотні малюнків, на основі яких згодом виготовили ксилографії.
Це серія крутезних гротескних типажів, з великою увагою до деталей...
📌Роздивитись детальніше їх можна на сайті Британського музею:
https://www.britishmuseum.org/collection/search?agent=Melchior%20Lorck
#мистецтво #Мельхіор_Лорк #Османська_імперія
роботах Мельхіора Лорка (1527 - 1583).
✍️З 1555 р. данський художник і гравер Мельхіор Лорк потрапив на дипломатичну службу до Карла V та Фердинанда І. Йому пощастило супроводжувати знамените посольство Ож’є Гіслена де Бусбека у Стамбул, де Лорк провів майже три роки свого життя. Тут він на власні очі спостерігав особу султана, його двір з численними родичами та
підданими, а також стародавні й сучасні визначні місця. Художник створив майже дві сотні малюнків, на основі яких згодом виготовили ксилографії.
Це серія крутезних гротескних типажів, з великою увагою до деталей...
📌Роздивитись детальніше їх можна на сайті Британського музею:
https://www.britishmuseum.org/collection/search?agent=Melchior%20Lorck
#мистецтво #Мельхіор_Лорк #Османська_імперія
❤1
⚡Цієї суботи запрошую на мою лекцію в #НМІУ.
📝У 2021 році Литва відзначає рік історії та культури литовських татар. Як відомо, у історії цієї спільноти (яка в різних джерелах та історіографічних традиціях відома під багатьма назвами) є дуже яскраві «українські» сторінки, адже ще з XIV-XVI ст. їхніх предків розселяли на руських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського.
🗺️Лекція буде присвячена більшою мірою «географії» такого явища, як «татарське осадництво». Будемо детально розбирати карту(и) з населеними пунктами, де мешкали #татари_липки на теренах сучасної України, та аналізувати етапи політики осадництва (XIV-XVIII ст.) з її регіональною специфікою.
https://fb.me/e/Pqbaj2EW
#лекція #анонс
📝У 2021 році Литва відзначає рік історії та культури литовських татар. Як відомо, у історії цієї спільноти (яка в різних джерелах та історіографічних традиціях відома під багатьма назвами) є дуже яскраві «українські» сторінки, адже ще з XIV-XVI ст. їхніх предків розселяли на руських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського.
🗺️Лекція буде присвячена більшою мірою «географії» такого явища, як «татарське осадництво». Будемо детально розбирати карту(и) з населеними пунктами, де мешкали #татари_липки на теренах сучасної України, та аналізувати етапи політики осадництва (XIV-XVIII ст.) з її регіональною специфікою.
https://fb.me/e/Pqbaj2EW
#лекція #анонс
Кілька слів про фрагмент гравюри з попереднього анонсу:
🖼️"Вид фортеці Кам'янця Подільського з передмістям Карвасером". ХІХ ст.(колекція #НМІУ).
📝 Фрагмент ілюструє тему лекції не просто так, адже саме в цьому районі проживала велика група татар-липків під час Польсько-Турецької війни (1672-1676) та турецького панування на Поділлі.
Служиві татари в цей час прийняли підданство султана Мехмеда IV, за що їх лідеру, князю Олександру Кричинському, пожалували титул "бея міста Бар".
#Татар_липків оселили на лінії Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Бар, для охорони нових північних кордонів Порти. У Карвасарах і Татарисках (найближчих поселеннях біля Кам'янця, які згодом стали частиною міста) вони осіли в яру, на берегах р. Смотрич (біля Руської брами).
Згодом, багато з них загинуло під час кількох нічних вилазок польського війська 1674 р. Татари-липки були колишніми підданими короля та стали незамінними під час турецького походу на Річ Посполиту. Тому, жовніри частіше не брали їх у полон, а одразу страчували.
🖼️"Вид фортеці Кам'янця Подільського з передмістям Карвасером". ХІХ ст.(колекція #НМІУ).
📝 Фрагмент ілюструє тему лекції не просто так, адже саме в цьому районі проживала велика група татар-липків під час Польсько-Турецької війни (1672-1676) та турецького панування на Поділлі.
Служиві татари в цей час прийняли підданство султана Мехмеда IV, за що їх лідеру, князю Олександру Кричинському, пожалували титул "бея міста Бар".
#Татар_липків оселили на лінії Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Бар, для охорони нових північних кордонів Порти. У Карвасарах і Татарисках (найближчих поселеннях біля Кам'янця, які згодом стали частиною міста) вони осіли в яру, на берегах р. Смотрич (біля Руської брами).
Згодом, багато з них загинуло під час кількох нічних вилазок польського війська 1674 р. Татари-липки були колишніми підданими короля та стали незамінними під час турецького походу на Річ Посполиту. Тому, жовніри частіше не брали їх у полон, а одразу страчували.
Комунальним службам на замітку:
🖼️"Наглядач на ринку" та "Покараний за незаконну торгівлю", з "Книги османських костюмів", І пол. XVII ст.
🖼️"Наглядач на ринку" та "Покараний за незаконну торгівлю", з "Книги османських костюмів", І пол. XVII ст.