#Роздуми #Цитата #Персоналії #Кіплінг #Кім #Індія #орієнталізм #крос_культура
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».
#Мистецтво #Японія
⚡"Садок сливовий коло хати...", або ж "Сливові дерева в Йошино", від Касамацу Широ. 1959 рік.
⚡"Садок сливовий коло хати...", або ж "Сливові дерева в Йошино", від Касамацу Широ. 1959 рік.
#мистецтво #орієнталізм #Схід
⚡Два портрети "Молодої східної дівчини", від австрійського художника Фрідріха фон Амерлінга. 1831 р.
⚡Два портрети "Молодої східної дівчини", від австрійського художника Фрідріха фон Амерлінга. 1831 р.
#Стамбул #персоналії #Ая_Софія #архітектура #мистецтво
⚡Мечеть Ая-Софія у роботах швейцарського архітектора Гаспара Фоссаті, середина 19 століття.
📌Брати Фоссаті, Гаспар і Джузеппе, тривалий час працювали Османській імперії доби Танзімату, виконавши за цей час близько 50-и архітектурних приватних і урядових проєктів.
📌Їх найвідомішою роботою була капітальна реставрація у 1849 році за дорученням султана Абдула Меджида собору св. Софії (мечеті Ая-Софія) в Стамбулі, яка фактично врятувала грандіозну пам’ятку від занепаду і руйнування.
🖌️Гаспар Фоссаті також представив у 1849 році колекцію замальовок цієї мечеті, включно з її фресками та мозаїками, а також підготував у 1853 році альбом «Ая Софія», з її мальовничими видами🖼️.
⚡Мечеть Ая-Софія у роботах швейцарського архітектора Гаспара Фоссаті, середина 19 століття.
📌Брати Фоссаті, Гаспар і Джузеппе, тривалий час працювали Османській імперії доби Танзімату, виконавши за цей час близько 50-и архітектурних приватних і урядових проєктів.
📌Їх найвідомішою роботою була капітальна реставрація у 1849 році за дорученням султана Абдула Меджида собору св. Софії (мечеті Ая-Софія) в Стамбулі, яка фактично врятувала грандіозну пам’ятку від занепаду і руйнування.
🖌️Гаспар Фоссаті також представив у 1849 році колекцію замальовок цієї мечеті, включно з її фресками та мозаїками, а також підготував у 1853 році альбом «Ая Софія», з її мальовничими видами🖼️.
#Японія #відео #інтервю #світогляд #nike #ідентичність #роздуми
⚡Нещодавно, японське відділення фірми Nike запустило рекламний ролик, який одразу став темою жвавого обговорення, історичних дискусій та скандалу.
📌 За короткий час відео набрало майже 12 мільйонів переглядів, більше 94 тис. лайків та 71 тис. дизлайків.
📌 Викликало ажіотаж те, що в центрі його сюжету - реальні історії японців, народжених від змішаних шлюбів, а також проблеми, з якими вони стикаються у повсякденному житті в цій країні.
Посилання на ролик від Nike 👇
https://www.youtube.com/watch?v=G02u6sN_sRc&feature=youtu.be&ab_channel=NIKEJAPAN
📌 Японію майже завжди уявляють як гомогенну спільність - моноетнічну та об'єднану спільною мовою, культурою, релігією від Хокайдо до Окінави. Такий порядок склався як завдяки суб'єктивним стереотипам тих європейців і американців, що контактували з японцями у минулому (і позаминулому) столітті, так і культурною та національною політикою самої Японії.
🎤Про історію цих уявлень про етнічну історію Японії, а також те, як живуть у цій країні нащадки іноземців, діти від змішаних шлюбів та "японці, ззовні не схожі на типових японців", розповідає у інтерв'ю Karolina Bednarz, польська японістка та засновниця видавництва "Тайфуни".
🎤 Інтерв'ю польсько мовою можна прослухати у записі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=o4Gpn_Q1GQc&t=2387s&ab_channel=DziałZagraniczny
⚡Нещодавно, японське відділення фірми Nike запустило рекламний ролик, який одразу став темою жвавого обговорення, історичних дискусій та скандалу.
📌 За короткий час відео набрало майже 12 мільйонів переглядів, більше 94 тис. лайків та 71 тис. дизлайків.
📌 Викликало ажіотаж те, що в центрі його сюжету - реальні історії японців, народжених від змішаних шлюбів, а також проблеми, з якими вони стикаються у повсякденному житті в цій країні.
Посилання на ролик від Nike 👇
https://www.youtube.com/watch?v=G02u6sN_sRc&feature=youtu.be&ab_channel=NIKEJAPAN
📌 Японію майже завжди уявляють як гомогенну спільність - моноетнічну та об'єднану спільною мовою, культурою, релігією від Хокайдо до Окінави. Такий порядок склався як завдяки суб'єктивним стереотипам тих європейців і американців, що контактували з японцями у минулому (і позаминулому) столітті, так і культурною та національною політикою самої Японії.
🎤Про історію цих уявлень про етнічну історію Японії, а також те, як живуть у цій країні нащадки іноземців, діти від змішаних шлюбів та "японці, ззовні не схожі на типових японців", розповідає у інтерв'ю Karolina Bednarz, польська японістка та засновниця видавництва "Тайфуни".
🎤 Інтерв'ю польсько мовою можна прослухати у записі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=o4Gpn_Q1GQc&t=2387s&ab_channel=DziałZagraniczny
YouTube
動かしつづける。自分を。未来を。 The Future Isn’t Waiting. | Nike
アスリートのリアルな実体験に基づいたストーリー。
3人のサッカー少女が、スポーツを通して、日々の苦悩や葛藤を乗り越え、自分たちの未来を動かしつづける。You Can't Stop Us. #YouCantStopUs
3人のサッカー少女が、スポーツを通して、日々の苦悩や葛藤を乗り越え、自分たちの未来を動かしつづける。You Can't Stop Us. #YouCantStopUs
#Мистецтво #орієнталізм #портрет #уявний_схід #Леон_Комер
⚡Образи "східної жінки" в роботах знаменитого французького портретиста Леона Француа Комера (1850-1916 рр.).
📌Героїнями його портретів були багато шанованих і знаментитих жінок свого часу - дворянки, балерини, актриси.
🖌️Серед робіт майстра було чимало орієнтальних портретів, з модними для свого часу сюжетами про гареми і наложниць.
📌"Схід" в уяві багатьох євопейців епохи просвітництва уявлявся розкутим, звабливим і "пряним". Західну людину вражали історії про абсолютну владу "каліфів" і "султанів". Багатство їх палаців та розкіш гаремів...
📌Цей образ з часом глибоко вкорінився у "західній" літературі, живописі, фотографії, кіно, вплинувши навіть на відчуття естетики та моду.
✍️П.С. Цікаво, що у більшості художників цієї епохи типаж жінки не "східний". Деякі дослідники це пояснюють тим, що художники зі зрозумілих причин не могли бачити справжніх "гаремів" і "наложниць" навіть будучи безпосередньо на Сході.
У своїх європейських салонах вони створювали такі орієнтальні інтер'єри з антикварних речей, а в ролі героїнь наймали європейських жінок. У випадку ж роботи у Північній Африці чи на Близькому Сході, вони відвідували місцеві борделі для пошуку моделей для своїх полотен.
👇Приклади орієнтальних портретів Леона Француа Комера нижче👇
⚡Образи "східної жінки" в роботах знаменитого французького портретиста Леона Француа Комера (1850-1916 рр.).
📌Героїнями його портретів були багато шанованих і знаментитих жінок свого часу - дворянки, балерини, актриси.
🖌️Серед робіт майстра було чимало орієнтальних портретів, з модними для свого часу сюжетами про гареми і наложниць.
📌"Схід" в уяві багатьох євопейців епохи просвітництва уявлявся розкутим, звабливим і "пряним". Західну людину вражали історії про абсолютну владу "каліфів" і "султанів". Багатство їх палаців та розкіш гаремів...
📌Цей образ з часом глибоко вкорінився у "західній" літературі, живописі, фотографії, кіно, вплинувши навіть на відчуття естетики та моду.
✍️П.С. Цікаво, що у більшості художників цієї епохи типаж жінки не "східний". Деякі дослідники це пояснюють тим, що художники зі зрозумілих причин не могли бачити справжніх "гаремів" і "наложниць" навіть будучи безпосередньо на Сході.
У своїх європейських салонах вони створювали такі орієнтальні інтер'єри з антикварних речей, а в ролі героїнь наймали європейських жінок. У випадку ж роботи у Північній Африці чи на Близькому Сході, вони відвідували місцеві борделі для пошуку моделей для своїх полотен.
👇Приклади орієнтальних портретів Леона Француа Комера нижче👇