#Франція #Марсель #Схід #Орієнт #Ворота_на_Схід
⚡ «Неосяжні ворота до неосяжних морів світу». Одного разу так Марсель назвав у своєму ессе Йозеф Рот (1894-1939 рр.) – знаний австрійський письменник та журналіст, який між іншим, народився у західноукраїнських Бродах.
📌 Прованське місто Марсель стало «Воротами на Схід» ще в епоху перших хрестових походів, а після знаменитих «Колоніальних виставок» 1906 і 1922 років (про цей феномен своєї епохи ми напишемо окремо), за ним міцно утвердився статус «Порту Імперії», або ж міста, що поєднувало цивілізації і континенти.
📌 У 1926 році на залізничному вокзалі Сен-Шарль були збудовані монументальні сходи, прикрашені бронзовими і мармуровими статуями, які мали нагадувати гостям і мешканцям Марселя про колоніальні успіхи Франції.
📌 Вже згадуваний Йозеф Рот відвідав Марсель на початку ХХ століття. Його ессе «У полудневій Франції» дуже яскраво передає той колорит, яким жило місто майже століття тому. Уривок з нього ми й пропонуємо прочитати:
📝 «Одягнений в екзотичний убір чужинець, який прибув із далеких островів, занурюється в одязі своєї батьківщини у потік вулиці й почувається як удома. Чужинець не змінює ні одягу, ні кроку, ні рухів. Він ступає наче власною землею, несе батьківщину на ступнях. Тут навіть найекзотичніший вигляд нікого не дивує. Тротуар Марселя належить цілому світові, пасажирам семиста кораблів зі всіх країн світу...
Сюди приїжджають вершники з Туркестану, в широких, зав’язаних на щиколотках шароварах... А ще – маленькі китайські морячки у білосніжних уніформах, схожих на підлітків у недільних костюмах; оптовики зі Смирни та Константинополя, вони такі великі, що торгують не килимами, а королівствами; грецькі торговці, які не можуть заключати угоду в чотирьох стінах, а лише під відкритим небом, щоб випробувати свою долю перед самим Богом; маленькі коки з Індокитаю, що великими кроками, швидко та безшумно прошмигують крізь вечір, ніби звірі вночі… безхатченки з торбиною на хліб і палицею пілігріма, які є ознакою не злиднів, а гідності; мудрі алжирські євреї – високі, худі, горді, як вежі, що похитуються…».
Йозеф Рот, «У полудневій Франції», 1925 р.

⚡Леся Українка і Схід №3. Стародавня історія Східних народів.

📌Продовжуємо роздуми про Схід у творчості й житті української письменниці, поетеси, перекладачки та інтелектуалки у її 150-літній ювілей.

✍️Цього разу про підручник зі «Стародавньої історії східних народів», який Леся Українка підготувала для навчання молодшої сестри, надихнувшись «Історією стародавніх народів Сходу» французького дослідника Луї Менара.

✒️«Стародавня історія східних народів» побачить світ лише у 1918 році, вже після смерті Лесі Українки. Це буде фактично перший україномовний підручник з цієї теми. Нажаль скорочений. Адже додатки й ілюстрації, зібрані у європейських виданнях та під час відвідин Гелуана й Каїру, її сестрі знайти не вдалось.

✒️Це буде важливий крок для знайомства українського читача з першоджерелами до давньої історії Сходу. А опрацьований нею пласт давньосхідної класичної літератури та міфології залишить помітний слід у творчості письменниці.

📌Трохи більше про це за посиланням👇:

https://nmiu.org/tsoho-dnia/2282-150-rokiv-tomu-narodylasia-lesia-ukrainka

#стаття #роздуми #Україна #Схід #Леся_Українка #продовження #Єгипет #орієнталізм

⚡Про листування між Агатангелом Кримськогим та Іваном Франком, а також їх спільні інтереси.

https://zbruc.eu/node/103555

#інтервю #Схід #Франко #Кримський

⚡ Іван Труш. Араб, що сидить. 1910 рік. З колекція Музею Лесі Українки (Київ).

📌 Продовжуємо тему осмислення українцями Сходу. Сьогодні кілька слів про Івана Труша (1869-1941 роки) - українського художника та мистецького критика, близького до Лесі Українки (був одружений на доньці М. Драгоманова, рідного дядка Лесі).
А також - про мандрівки на Схід та орієнталізм у його творчості.

Продовження далі👇

#Експонат #Труш #український_орієнт
#Україна #музей #мистецтво #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡Іван Труш на початку ХХ століття здійснив низку мандрівок Наддніпрянщиною, Гуцульщиною, Італією, Кримом та Близьким Сходом (Єгипет і Палестину), в результаті яких підготував кілька чудових серій полотен.

📌В Єгипет художник відправився у березні 1912 року на пароплаві. Після короткої зупинки в Александрії, суходолом він дістався до Каїру. Митця особливо зацікавили нетрі та бідні квартали цього міста. А свої враження від побаченого некрополю халіфів і середньовічних мечетей він виклав у етюдах «Мечеть. Арабська гробниця» та «Острів Зантос». А прекрасний вигляд на Каїр з панорами Цитаделі Саладіна йому нагадав про Високий Замок у Львові.

📌Ще однією його локацією стало поселення Саккара у 20 кілометрах від Каїра, поруч з руїнами стародавнього Мемфіса. Тут він увіковічив для нас знамениту ступінчасту піраміду Джосера🖼️

📌Але найбільше Труша вразили піраміди Гізи. Бажаючи детальніше їх роздивитись і замалювати, він перебрався жити з Каїра до поселення Гізе, біля самого підніжжя пірамід. Там він озброївшись фотокамерою й етюдником, замалював піраміди на фоні світанку, заходу сонця та нічного неба.

✍️За словами самого Івана Труша, завдяки своїй мандрівці Сходом він відчув піднесення, навіяне стародавніми пам’ятками, пейзажами безкрайніх пустель та оаз Нілу. А орієнтальні сюжети справили великий вплив на його естетико-філософські погляди митця.

#Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡Османські військові в Алеппо, під час Першої світової війни.

#фото #османи #Схід

⚡"В зброярні", від Амадео Сімонетті (1874-1922 роки).

📌Італійський художник походив з талановитої родини митців, ювелірів та мозаїчників. Цікаво, що на Сході він не був, але з дитинства ріс в оточенні східнооо антикваріату. Та й сам мав згодом велику колекції східної зброї, килимів, одягу й мідного посуду.

📌Саме з допомогою цих колекцій він формував потрібний інтер'єр, який і змальовував у своїх картинах.

#мистецтво #орієнталізм #Італія #Сімонетті #Схід

📖У видавництві "Акта" надруковано книгу Володимира Потульницького "Деміург: історіософія Омельяна Пріцака", у якій автор "...вперше спробував дати узагальнену картину наукових зацікавлень, напрацювань і методологічних засад дослідницької праці орієнталіста" (с).

📌Праця базується на матеріалах архіву дослідника, що зберігається в Omeljan Pritsak Research Center for Oriental Studies - Kyiv-Mohyla Academy.

Ознайомитися зі змістом видання та змаовити книгу можна за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScK6l1sKYTd9GcxpMlomU30qM_khapAsqfo9m2ZWWkLgnGrSA/viewform

#книга #бібліотека_орієнталіста #Пріцак #орієнталізм #Україна #Схід