⚡У Каїрі надрукували «Українські вірші та рисунки з лінії вогню» - антологію поезії про війну в Україні, у перекладі арабською. До антології увійшли вірші українських авторів, написані у перші дні російської агресії.
✍️Перекладач та упорядник антології, єгипетський поет, критик, знавець української літератури доктор Самір Мунді, вже видав у 2018 році переклади віршів Лесі Українки. Він планував приїхати у Харків на літературну резиденцію, що мала відбутись у будинку "Слово".
#Єгипет #новини
✍️Перекладач та упорядник антології, єгипетський поет, критик, знавець української літератури доктор Самір Мунді, вже видав у 2018 році переклади віршів Лесі Українки. Він планував приїхати у Харків на літературну резиденцію, що мала відбутись у будинку "Слово".
#Єгипет #новини
Читомо
У Єгипті вийшла друком антологія поезії про війну в Україні
поетична антологія про війну в Україні, переклади арабською, сучасна українська література, Посольство України в Єгипті, поезія про війну
І трохи класики української художньої орієнталістики:
📕«Бек аль Джугур» (1886) – перший опублікований художній твір молодого Михайла Грушевського. «Проба пера», у якій український історик рефлексує на тему війни Британії та Єгипту в Судані (1880-1885), проти повстанців на чолі з Мохаммедом бен Ахмадом, або ж «Магді».
✍️Грушевський писав про події Суданської війни натхненний боротьбою нардів Кавказу проти російської колонізації. Тут на нього мав вплив власний суб’єктивний досвід – з 1870 року родина Грушевських мешкала у Ставрополі та Владикавказі, невдовзі після завершення облоги Гунібу та капітуляції Шаміля, великого імама Дагестану:
📌«Все навколо мене було повно споминів про сю героїчну боротьбу кавказьких гірняків. Симпатії були на стороні їх, в самім таборі переможців… Зневажливо, карикатурно описуючи похід англійської культури на арабський Судан, я мав в гадках російську “культурну місію” на Кавказі…» - згадував Михайло Грушевський.
✍️Він відправив свій рукопис «для поцінування» Івану Нечуй-Левицькому, з супровідним листом:
📌«Я вложив сюди свої тодiшнi визвiльнi й анти-iмперiялістичні настрої. Використовуючи своє деяке практичне знання магометанського свiтy, щоб конкретизувати свої гадки й надати свому оповіданню мicцeвoгo кольору, я писав як укрaїнський патрiот i противник насильства й експлоатацiї колонiяльних нapoдiв так званими висококультурними: iронiзував з хиткої моралi i релiгiйного лицемiрства сих імперiялiстичних експлоататорiв. Написавши се оповiдання в лютiм 1885 р., я вiдчув, що зробив дещо цiннe…».
#чтиво #Колоніалізм #Україна #Судан #Єгипет #Африка #Кавказ #Шаміль
📕«Бек аль Джугур» (1886) – перший опублікований художній твір молодого Михайла Грушевського. «Проба пера», у якій український історик рефлексує на тему війни Британії та Єгипту в Судані (1880-1885), проти повстанців на чолі з Мохаммедом бен Ахмадом, або ж «Магді».
✍️Грушевський писав про події Суданської війни натхненний боротьбою нардів Кавказу проти російської колонізації. Тут на нього мав вплив власний суб’єктивний досвід – з 1870 року родина Грушевських мешкала у Ставрополі та Владикавказі, невдовзі після завершення облоги Гунібу та капітуляції Шаміля, великого імама Дагестану:
📌«Все навколо мене було повно споминів про сю героїчну боротьбу кавказьких гірняків. Симпатії були на стороні їх, в самім таборі переможців… Зневажливо, карикатурно описуючи похід англійської культури на арабський Судан, я мав в гадках російську “культурну місію” на Кавказі…» - згадував Михайло Грушевський.
✍️Він відправив свій рукопис «для поцінування» Івану Нечуй-Левицькому, з супровідним листом:
📌«Я вложив сюди свої тодiшнi визвiльнi й анти-iмперiялістичні настрої. Використовуючи своє деяке практичне знання магометанського свiтy, щоб конкретизувати свої гадки й надати свому оповіданню мicцeвoгo кольору, я писав як укрaїнський патрiот i противник насильства й експлоатацiї колонiяльних нapoдiв так званими висококультурними: iронiзував з хиткої моралi i релiгiйного лицемiрства сих імперiялiстичних експлоататорiв. Написавши се оповiдання в лютiм 1885 р., я вiдчув, що зробив дещо цiннe…».
#чтиво #Колоніалізм #Україна #Судан #Єгипет #Африка #Кавказ #Шаміль
📷Мохаммед Садик-бей (1832-1902) – військовий інженер та картограф османської армії в Єгипті, який першим в історії зробив фото святих місць Мекки та Медини, включно з Великою мечеттю, Каабою та Мечеттю Пророка.
✍️Мохаммед Садик був відправлений османським урядом у топографічну експедицію до Аравії 1861 року. Взяти з собою камеру було приватною ініціативою інженера, який окрім вивчення клімату та ландшафтів, вирішив зафіксувати знакові для мусульманина місця Аравії. Згодом, він неодноразово сам відправлявся у паломництво, паралельно документуючи побачене на фото.
Дослідники відзначають особливу цінність зроблених Садик-беєм світлин, які вдало поєднали сакральну атмосферу з розумінням художньої перспективи, ландшафтів і простору, притаманних картографу-професіоналу (с).
Знімки були видані альбомом «Collection de Vues Photographiques de La Mecque et de Médine», який здобув серію нагород та велику популярність на Заході.
#фото #текст #іслам #Аравія #Єгипет #Османська_імперія
✍️Мохаммед Садик був відправлений османським урядом у топографічну експедицію до Аравії 1861 року. Взяти з собою камеру було приватною ініціативою інженера, який окрім вивчення клімату та ландшафтів, вирішив зафіксувати знакові для мусульманина місця Аравії. Згодом, він неодноразово сам відправлявся у паломництво, паралельно документуючи побачене на фото.
Дослідники відзначають особливу цінність зроблених Садик-беєм світлин, які вдало поєднали сакральну атмосферу з розумінням художньої перспективи, ландшафтів і простору, притаманних картографу-професіоналу (с).
Знімки були видані альбомом «Collection de Vues Photographiques de La Mecque et de Médine», який здобув серію нагород та велику популярність на Заході.
#фото #текст #іслам #Аравія #Єгипет #Османська_імперія
🖼️Містика Стародавнього Єгипту, від Фредеріка Артура Бріджмена (1847-1928), художника-орієнталіста зі штату Алабама, якого називали «американський Жеромом».
Схід став захопленням Бріджмена після переїзду до Парижу у 1866 році, де його прийняли на навчання у майстерню знаменитого Жана-Леона Жерома. Візити до Африки художник здійснив у 1872, 1874 та 80-х роках. За цей час в Єгипті та Алжирі ним були створено близько 300 ескізів, на основі яких постали крупні картини митця.
«Похоронний обряд мумії на Нілі» (1876-1877) - одна з перших знакових і найбільш впливових робіт Бріджмена. Після її представлення у Паризькому салоні, художник отримав знак Ордену Почесного Легіону та широке визнання в мистецькому середовищі. Сучасники також згадували про велику колекцію східного антикваріату й одягу у майстерні художника, якій "позаздрив би навіть музей" (с). Ці речі наповнювали деталями картини Бріджмена, та створювали потрібний для митця екзотичний образ Сходу.
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Алжир #США #Франція
Схід став захопленням Бріджмена після переїзду до Парижу у 1866 році, де його прийняли на навчання у майстерню знаменитого Жана-Леона Жерома. Візити до Африки художник здійснив у 1872, 1874 та 80-х роках. За цей час в Єгипті та Алжирі ним були створено близько 300 ескізів, на основі яких постали крупні картини митця.
«Похоронний обряд мумії на Нілі» (1876-1877) - одна з перших знакових і найбільш впливових робіт Бріджмена. Після її представлення у Паризькому салоні, художник отримав знак Ордену Почесного Легіону та широке визнання в мистецькому середовищі. Сучасники також згадували про велику колекцію східного антикваріату й одягу у майстерні художника, якій "позаздрив би навіть музей" (с). Ці речі наповнювали деталями картини Бріджмена, та створювали потрібний для митця екзотичний образ Сходу.
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Алжир #США #Франція
🖼Вечірні ритми "дабака" (або ж «дабка» - популярний на Близькому Сході танок), від єгипетського художника модерніста Ібрагіма Адхама Вонлі (1908-1959).
#мистецтво #Єгипет
#мистецтво #Єгипет
Коли насправді любиш свою роботу:
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд
Просто новина з минулого:
📌Стаття про те, як проф. Моше Альтбавер знайшов у монастирі св. Катерини (Єгипет) рукопис XVII ст., у якому містились зразки українського скорописну, а також дані про українські міста, родини козацької старшини й духовенства. «Svoboda. Ukrainian daily» (україномовна газета, яка видається в США з 1893 р.), 1978.
✍Моше Альтбавер (1904–1998) - лінгвіст, філолог, дослідник взаємовпливів єврейської та слов’янських культур. Народився в Перемишлі. Вивчав давньогрецьку, латину і слов’янські мови в ун-ті Яна Казимира (Львів, 1922-1927), захистив докторську у Ягелонському у-ті (Краків, 1933). З 1955 р. викладав в Єврейському ун-ті в Єрусалимі. Активно співпрацював з Українським Науковим Інститутом в Гарварді. Після «Шестиденної війни» (1967) був одним з перших, хто отримав доступ до великої колекції слов’янських рукописів у монастирі св. Катерини на Синайському півострові. Судячи з усього, про один з цих рукописів і йде мова у газетній статті.
#газета #діаспора #Україна #Єгипет #Ізраїль
📌Стаття про те, як проф. Моше Альтбавер знайшов у монастирі св. Катерини (Єгипет) рукопис XVII ст., у якому містились зразки українського скорописну, а також дані про українські міста, родини козацької старшини й духовенства. «Svoboda. Ukrainian daily» (україномовна газета, яка видається в США з 1893 р.), 1978.
✍Моше Альтбавер (1904–1998) - лінгвіст, філолог, дослідник взаємовпливів єврейської та слов’янських культур. Народився в Перемишлі. Вивчав давньогрецьку, латину і слов’янські мови в ун-ті Яна Казимира (Львів, 1922-1927), захистив докторську у Ягелонському у-ті (Краків, 1933). З 1955 р. викладав в Єврейському ун-ті в Єрусалимі. Активно співпрацював з Українським Науковим Інститутом в Гарварді. Після «Шестиденної війни» (1967) був одним з перших, хто отримав доступ до великої колекції слов’янських рукописів у монастирі св. Катерини на Синайському півострові. Судячи з усього, про один з цих рукописів і йде мова у газетній статті.
#газета #діаспора #Україна #Єгипет #Ізраїль
Недільне ранкове:
🖼️«Без назви», від єгипетського художника модерніста Ібрагіма Адхама Вонлі (1908-1959).
#мистецтво #Єгипет #кава
🖼️«Без назви», від єгипетського художника модерніста Ібрагіма Адхама Вонлі (1908-1959).
#мистецтво #Єгипет #кава
Нажаль останнім часом трохи зайнятий дослідженнями, тому публікацій стало менше. Але скоро повернемось до звичного ритму. А поки, недільний муд:
🖼«Азартна гра», від Фредеріка Артура Бріджмена (1847-1928), американського художника й фотографа-аматора, якого (досить справедливо) називали «американським Жеромом». В роботах Бріджмена багато «жіночих сюжетів»: одаліски, гареми, фонтани, з деталізованим побутом і символічними деталями. На відміну від більшості орієнталістів, він добре знав побут жіночої частини мусульманської оселі. В Єгипті він товаришував з вдовою, яка дозволяла працювати в її оселі, й допомагала знаходити «моделей» для його картин, що для більшості орієнталістів того часу – це розкіш.
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет
🖼«Азартна гра», від Фредеріка Артура Бріджмена (1847-1928), американського художника й фотографа-аматора, якого (досить справедливо) називали «американським Жеромом». В роботах Бріджмена багато «жіночих сюжетів»: одаліски, гареми, фонтани, з деталізованим побутом і символічними деталями. На відміну від більшості орієнталістів, він добре знав побут жіночої частини мусульманської оселі. В Єгипті він товаришував з вдовою, яка дозволяла працювати в її оселі, й допомагала знаходити «моделей» для його картин, що для більшості орієнталістів того часу – це розкіш.
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет
🖼️До дня захисту дітей:
«Іскандер-бей та його слуга» (1841), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), британського художника орієнталіста.
✍️Юний білявий хлопець на картині (Іскандер-бей), який вбраний у албанський парадний військовий костюм – це син Сулеймана-паші аль-Фарансаві, або ж Октава Жозефа Севе (1788-1860), французького полковника в армії Наполеона Бонапарта. Після поразки імператора, він, разом з іншими французькими ветеранами пішов на службу до османського намісника Єгипту Мухаммеда Алі-паші. Допомагаючи модернізувати єгипетську армію, він прийняв іслам та досяг високого рангу на службі, що знайшло відображення в численних деталях портрету його сина (вбранні, клейнодах, зброї).
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Османська_імперія #Франція
«Іскандер-бей та його слуга» (1841), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), британського художника орієнталіста.
✍️Юний білявий хлопець на картині (Іскандер-бей), який вбраний у албанський парадний військовий костюм – це син Сулеймана-паші аль-Фарансаві, або ж Октава Жозефа Севе (1788-1860), французького полковника в армії Наполеона Бонапарта. Після поразки імператора, він, разом з іншими французькими ветеранами пішов на службу до османського намісника Єгипту Мухаммеда Алі-паші. Допомагаючи модернізувати єгипетську армію, він прийняв іслам та досяг високого рангу на службі, що знайшло відображення в численних деталях портрету його сина (вбранні, клейнодах, зброї).
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Османська_імперія #Франція
Продовжуємо звертатись до творчості Джона Фредеріка Льюїса у обідній час:
🖼️ "Кебаб-духан", у Єгипті (1858). Митець більшу частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах, започаткувавши у своїх роботах чимало художніх трендів для європейських орієнталістів. Сучасників особливо вражала деталізація та реалізм у картинах Льюїса, адже він намагався уникати заїжджених типажів, на зразок оголених "одалісок" в гаремах, чи "загадкових інших".
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #їжа #кебаб
🖼️ "Кебаб-духан", у Єгипті (1858). Митець більшу частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах, започаткувавши у своїх роботах чимало художніх трендів для європейських орієнталістів. Сучасників особливо вражала деталізація та реалізм у картинах Льюїса, адже він намагався уникати заїжджених типажів, на зразок оголених "одалісок" в гаремах, чи "загадкових інших".
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #їжа #кебаб
🖼️Миті буденності та модернізм, від Фатми Араргі (1931-2022), сучасної єгипетської художниці. Як і більшість представників свого мистецького покоління в Єгипті, вона багато уваги працювала над пошуком ідентичності свого народу. Одним з ключових чинників для цього вона бачила у взаємодії зі "спадщиною", у максимально широкому розумінні цього слова (історичною, культурною, не\матеріальною, політичною, національною, релігійною). Адже, як відомо, концепція розуміння спадщини найчастіше визначає і концепцію сприйняття теперішнього.
#мистецтво #Єгипет #модернізм
#мистецтво #Єгипет #модернізм
☕️Муд середземноморської кавʼярні – найкращий порятунок у дощові дні:
🖼️«Кіпрська кав’ярня» (1950), від Мохаммеда Наджі (1888-1956) - впливового єгипетського художника модерніста, культурного дипломата та вчителя майстрів. Його роботи знаходять відгук у багатьох куточках світу, адже більшу частину життя Мохаммед Наджі провів на межі цивілізацій і культур, пізнаючи мистецьку спадщину Європи, Азії та Африки, обʼєднану середземноморським фронтиром. Італійське класичне мистецтво, французький імпресіонізм, давня історія Єгипту – всі ці теми надихали художника, збагачуючи його роботи глибокими сюжетами та яскравими деталями.
#мистецтво #кава #Кіпр #Єгипет
🖼️«Кіпрська кав’ярня» (1950), від Мохаммеда Наджі (1888-1956) - впливового єгипетського художника модерніста, культурного дипломата та вчителя майстрів. Його роботи знаходять відгук у багатьох куточках світу, адже більшу частину життя Мохаммед Наджі провів на межі цивілізацій і культур, пізнаючи мистецьку спадщину Європи, Азії та Африки, обʼєднану середземноморським фронтиром. Італійське класичне мистецтво, французький імпресіонізм, давня історія Єгипту – всі ці теми надихали художника, збагачуючи його роботи глибокими сюжетами та яскравими деталями.
#мистецтво #кава #Кіпр #Єгипет
Побачив анонс цікавого тематичного заходу:
⚡«Подорожі в часі: Леся Українка в Єгипті». Театралізована екскурсія, присвячена поїздкам Лесі Українки в Єгипет, а також впливу цієї країни та її спадщини на творчість української поетеси та письменниці.
📌Подія відбудеться 25 листопада о 15.00, в Музеї видатних діячів української культури в Києві (вул. Саксаганського 97). Детальніше за посиланням:
#музей #Україна #Єгипет #екскурсія #Леся_Українка
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96-%D0%B2-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96-%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-/853792299625525/
⚡«Подорожі в часі: Леся Українка в Єгипті». Театралізована екскурсія, присвячена поїздкам Лесі Українки в Єгипет, а також впливу цієї країни та її спадщини на творчість української поетеси та письменниці.
📌Подія відбудеться 25 листопада о 15.00, в Музеї видатних діячів української культури в Києві (вул. Саксаганського 97). Детальніше за посиланням:
#музей #Україна #Єгипет #екскурсія #Леся_Українка
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96-%D0%B2-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96-%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-/853792299625525/
🖼️"Каїр у вечірніх променях" (1889), від Карла Вутке (1849-1927), відомого німецького орієнталіста й мандрівника.
#мистецтво #Єгипет #Каїр
#мистецтво #Єгипет #Каїр
🖼Відомі єгипетські політики й зірки поп-культури, у творчості Шанта Аведісяна (1951-2018), вірменсько-єгипетського художника, який своєю творчістю прагнув поєднати «спадщину» з сучасними мистецькими течіями. Іконографія Стародавнього Єгипту, ісламські геометричні орнаменти, арабська каліграфія, османські мініатюри та суфійський містицизм тут помножені на прийоми модерністських плакатів. Усі ці елементи найкраще відображають його сприйняття багатогранності та різноманітності ідентичності сучасного Єгипту.
#мистецтво #Єгипет
#мистецтво #Єгипет
⚡Побачив анонс цікавої лекції про жіночі божества Стародавнього Єгипту:
✍️«Бастет, Маат, Нуанет, Нехбет... У єгипетській міфології величезна кількість цікавих жіночих божеств, одначе історія Єгипту сягає більше трьох тисячоліть, і не всі божества існували одночасно в усі епохи...». На лекції від сходознавця й лінгвіста Микити Самсоненка можна дізнаєтесь: Ким ставали єгипетські цариці після смерті? Якими були особливості іконографії у різних богинь Стародавнього Єгипту? Звідки походить і як розшифровують їх імена? А також які таємниці ховають давні фрески та стели?.
📌П’ятниця, 16 лютого. О 19:00 (Київський час);
Організатори: спільнота «Київська Школа Сходознавства».
Формат: онлайн; Вартість: 500 грн;
📌Детальніше про подію за посиланням:
#анонс #лекція #онлайн #Єгипет
https://www.instagram.com/p/C2SODPAtFE2/?igsh=N2QzbTB6dW1lOHp4
✍️«Бастет, Маат, Нуанет, Нехбет... У єгипетській міфології величезна кількість цікавих жіночих божеств, одначе історія Єгипту сягає більше трьох тисячоліть, і не всі божества існували одночасно в усі епохи...». На лекції від сходознавця й лінгвіста Микити Самсоненка можна дізнаєтесь: Ким ставали єгипетські цариці після смерті? Якими були особливості іконографії у різних богинь Стародавнього Єгипту? Звідки походить і як розшифровують їх імена? А також які таємниці ховають давні фрески та стели?.
📌П’ятниця, 16 лютого. О 19:00 (Київський час);
Організатори: спільнота «Київська Школа Сходознавства».
Формат: онлайн; Вартість: 500 грн;
📌Детальніше про подію за посиланням:
#анонс #лекція #онлайн #Єгипет
https://www.instagram.com/p/C2SODPAtFE2/?igsh=N2QzbTB6dW1lOHp4
Цікавий факт:
📚Син знаменитого дослідника півдня України й Нової Січі Аполона Скальковського (1808-1899), Костянтин Скальковський (1843-1906), був не лише театральний критиком, але й геологом та інженером. За дорученням російського уряду він досліджував поклади корисних копалин і виробничі можливості на Уралі, Кавказі, в Казахстані, а також вивчав комерційні перспективи використання Суецького каналу для російської торгівлі в Єгипті (Порт-Саїд, Каїр). Зокрема, він був присутній при відкритті Суецького каналу у 1886 р., про помпезність якого написав детальний звіт, сповнений орієнтальними типажами та туземною екзотикою, що ніби зійшла з картин Делакруа:
✍«О третій годині після обіду для розваги високих гостей була призначена арабська фантазія. Імператриця, імператор і принци (французькі – авт.) поїхали оглядати шале хедіва. Я відправився з компанією в екіпажі, щоб зустріти кортеж… Фантазія (арабська – авт.) полягала в тому, що весь табір арабів горлав у все горло під звуки численних барабанів та верескливих сопілок. На піщаному полі зліва від дороги було організовано кінне ристалище бедуїнів. Вершники скакали на своїх легких конях, між якими були прекрасні зразки чистої арабської крові, стріляючи з рушниць та махаючи списами. У всьому цьому не було ніякого сенсу, але загальна картина тисячі народу в строкатих костюмах, верхи на конях, віслюках та верблюдах, виглядала цікаво… Для доповнення картини, єгипетський хедив розтягнув шпалерами війська. Вперше я побачив тут єгипетську кавалерію. Туземні улани сиділи тут на старих дряних конях, вочевидь куплених в Одесі з нашого кавалерійського барака. Шум і всілякі веселощі продовжувались до пізнього вечора. Деякі пасажири з нашого пароплаву відвідали табір і знайшли там гостинний прийом у багатого арабського шейха, який показав їм дуже цікаві дервішів, що крутились і завивали.
#текст #чтиво #тревелог #Україна #Єгипет
📚Син знаменитого дослідника півдня України й Нової Січі Аполона Скальковського (1808-1899), Костянтин Скальковський (1843-1906), був не лише театральний критиком, але й геологом та інженером. За дорученням російського уряду він досліджував поклади корисних копалин і виробничі можливості на Уралі, Кавказі, в Казахстані, а також вивчав комерційні перспективи використання Суецького каналу для російської торгівлі в Єгипті (Порт-Саїд, Каїр). Зокрема, він був присутній при відкритті Суецького каналу у 1886 р., про помпезність якого написав детальний звіт, сповнений орієнтальними типажами та туземною екзотикою, що ніби зійшла з картин Делакруа:
✍«О третій годині після обіду для розваги високих гостей була призначена арабська фантазія. Імператриця, імператор і принци (французькі – авт.) поїхали оглядати шале хедіва. Я відправився з компанією в екіпажі, щоб зустріти кортеж… Фантазія (арабська – авт.) полягала в тому, що весь табір арабів горлав у все горло під звуки численних барабанів та верескливих сопілок. На піщаному полі зліва від дороги було організовано кінне ристалище бедуїнів. Вершники скакали на своїх легких конях, між якими були прекрасні зразки чистої арабської крові, стріляючи з рушниць та махаючи списами. У всьому цьому не було ніякого сенсу, але загальна картина тисячі народу в строкатих костюмах, верхи на конях, віслюках та верблюдах, виглядала цікаво… Для доповнення картини, єгипетський хедив розтягнув шпалерами війська. Вперше я побачив тут єгипетську кавалерію. Туземні улани сиділи тут на старих дряних конях, вочевидь куплених в Одесі з нашого кавалерійського барака. Шум і всілякі веселощі продовжувались до пізнього вечора. Деякі пасажири з нашого пароплаву відвідали табір і знайшли там гостинний прийом у багатого арабського шейха, який показав їм дуже цікаві дервішів, що крутились і завивали.
#текст #чтиво #тревелог #Україна #Єгипет