✍«28 лютого Київ уперше відвідав міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Файсал бін Фархан Аль Сауд, після чого Україна отримала обіцяну ще в жовтні гуманітарну допомогу на 400 млн доларів... На даний момент це найбільша гуманітарна допомога, отримана Україною від країн Близького Сходу і Африки… Саудівська Аравія проявила себе як ефективний посередник, зокрема, у питанні обміну військовополоненими. У зв’язку з цим ми звернулися до Саудівської Аравії з пропозицією підтримати в цілому українську Формулу миру і розглянути можливість бути лідером у певних її пунктах…».
📌Про актуальний стан відносин з Іраном; нарощення дипломатичної присутності в Субсахарській Африці; перспективи інвестицій країн Перської затоки в відбудову Україи та проведення майбутнього саміту Україна-Африка, у новому інтерв’ю розповідає Максим Субх, спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки:
#текст #інтервю #Близький_Схід #Африка #Україна
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3687004-maksim-subh-specpredstavnik-ukraini-z-pitan-blizkogo-shodu-ta-afriki.html?fbclid=IwAR15WnwxMVxJ6Db6sukLrIopitGdHIHXrC5xG_TWmMlwG6U4-Kg1ILFDQns
📌Про актуальний стан відносин з Іраном; нарощення дипломатичної присутності в Субсахарській Африці; перспективи інвестицій країн Перської затоки в відбудову Україи та проведення майбутнього саміту Україна-Африка, у новому інтерв’ю розповідає Максим Субх, спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки:
#текст #інтервю #Близький_Схід #Африка #Україна
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3687004-maksim-subh-specpredstavnik-ukraini-z-pitan-blizkogo-shodu-ta-afriki.html?fbclid=IwAR15WnwxMVxJ6Db6sukLrIopitGdHIHXrC5xG_TWmMlwG6U4-Kg1ILFDQns
Укрінформ
Максим Субх, спецпредставник України з питань Близького Сходу та Африки
Досвід України у протидії «вагнерівцям» може бути корисним для Африки — Укрінформ.
✍️ «Я покинула Україну у серпні 2022 року, коли вже не було боїв поблизу Чернігова. Вирішила їхати у Японію, бо мені написав знайомий японець. Він цікавився, як у мене справи увесь час і от запропонував допомогу, і пообіцяв виступити моїм гарантом у програмі для біженців. Я пристала на цю пропозицію, бо давно цікавилася японською культурою. Це був шанс побачити країну, познайомитися з її менталітетом та людьми».
📌Інтервʼю про життя українських біженців в Японії. За минулий рік ця країна прийняла безпрецедентну кількість українців, у порівнянні з минулими роками.
#Україна #Японія #інтервю
https://glavcom.ua/country/society/tut-kult-vvichlivosti-ale-divchata-chasom-majut-neprijemnosti-ukrajinska-bizhenka-pro-zhittja-u-japoniji--929391.html
📌Інтервʼю про життя українських біженців в Японії. За минулий рік ця країна прийняла безпрецедентну кількість українців, у порівнянні з минулими роками.
#Україна #Японія #інтервю
https://glavcom.ua/country/society/tut-kult-vvichlivosti-ale-divchata-chasom-majut-neprijemnosti-ukrajinska-bizhenka-pro-zhittja-u-japoniji--929391.html
ГЛАВКОМ
«Тут культ ввічливості, але дівчата часом мають неприємності». Українська біженка про життя у Японії
«Проводимо у Токіо мітинги, щоби японці не забували про війну в Україні»
🎙️На Радіо Культура до Дня кримськотатарського прапора записали чудовий випуск: “Єсть зброя у мене - маленькі слова. Середньовічна пам'ятка кримськотатарської мови та її дослідник Бекір Чобан-Заде".
Цікава розмова з фахівцями, про обставини створення та дослідження відомої пам'ятки "Codex Cumanicus", кримськотатарську мову, а тако ж спадщину відомого тюрколога Бекіра Чобан-Заде. Раджу прослухати:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3494994&fbclid=IwAR3acvuBuIkaybhrVYBMml_we35yHLgRigzBu_DfyN7NpCG5nGlRlifGEUc
#кримські_татари #інтервю #радіо
Цікава розмова з фахівцями, про обставини створення та дослідження відомої пам'ятки "Codex Cumanicus", кримськотатарську мову, а тако ж спадщину відомого тюрколога Бекіра Чобан-Заде. Раджу прослухати:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3494994&fbclid=IwAR3acvuBuIkaybhrVYBMml_we35yHLgRigzBu_DfyN7NpCG5nGlRlifGEUc
#кримські_татари #інтервю #радіо
📝«Ми випадково живі». Нове інтерв’ю в The New York Times з Саїдом Ісмагіловим, муфтієм мусульман України (ДУМ «Умма»), який після російського повномасштабного вторгнення приєднався до «Госпітальєрів» в якості водія-стрільця та парамедика.
✍️Відверта та щира розповідь про щоденну тяжку роботу з евакуації поранених тут поєднана з особистими спогадами про дитинство, окупацію рідного Донецька в 2014 р., капеланство й релігійну діяльність. Чудове нагадування «західній» аудиторії про те, що ця війна не впала на наші голови раптово…
📌Повний текст за посиланням:
https://www.nytimes.com/2023/09/15/world/europe/ukraine-russia-muslims.html
#текст #інтервю #іслам #Україна
✍️Відверта та щира розповідь про щоденну тяжку роботу з евакуації поранених тут поєднана з особистими спогадами про дитинство, окупацію рідного Донецька в 2014 р., капеланство й релігійну діяльність. Чудове нагадування «західній» аудиторії про те, що ця війна не впала на наші голови раптово…
📌Повний текст за посиланням:
https://www.nytimes.com/2023/09/15/world/europe/ukraine-russia-muslims.html
#текст #інтервю #іслам #Україна
NY Times
‘We Are Accidentally Alive’: A Muslim Cleric Reflects on His War Experience
Said Ismahilov fled Russians in eastern Ukraine and then fled the suburb of Bucha when the war began. Once the mufti of Ukraine, he is now a medic on the front line.
✍️"...росіяни оголосили конкурс на написання кращої історії Кримського ханства. На цей заклик відгукнувся тодішній найавторитетніший історик Османської імперії і орієнталіст Іан фон Гаммер-Пургштейль (1774-1856), який написав невеличку книгу Кримське ханство під верховенством Оттаманської Порти. Професор Смірнов повністю позичив назву цієї праці...".
🎥Інтерв'ю з Олександром Галенком про місце Криму в історії України, осмислення кримськотатарської спадщини та необхідність системного інституційного вивчення орієнталістики. Заголовок трохи "клікбейтний", але інтерв'ю цікаве:
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=9IFDIq4nlwg&feature=youtu.be&ab_channel=QIRIMMedia
🎥Інтерв'ю з Олександром Галенком про місце Криму в історії України, осмислення кримськотатарської спадщини та необхідність системного інституційного вивчення орієнталістики. Заголовок трохи "клікбейтний", але інтерв'ю цікаве:
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=9IFDIq4nlwg&feature=youtu.be&ab_channel=QIRIMMedia
YouTube
КРИМСЬКІ ТАТАРИ І КОЗАКИ Є БАТЬКАМИ УКРАЇНЦІВ
#QirimMedia #НезалежнийМедійнийМайданчик #АшоПроКрим
Чи достатньо ми знаємо про історію України і кримських татар?
Чому таке вивчення є важливим і необхідним?
Хто і як має це робити?
"Треба вивчати історію. Вивчення історії Кримського ханства ініціювала…
Чи достатньо ми знаємо про історію України і кримських татар?
Чому таке вивчення є важливим і необхідним?
Хто і як має це робити?
"Треба вивчати історію. Вивчення історії Кримського ханства ініціювала…
🎙️Згадав про своє інтерв’ю на «Культура. Live» у березні 2021 року, під час якого разом з ведучою Катериною Толокольніковою говорили про інтерес Лесі Українки до «Сходу», а також вплив орієнтальних сюжетів та типажів на її творчість. В той час саме досліджував походження експонату з колекції Національного музею історії України – підручник «Стародавня історія східних народів», який Леся Українка написала для своєї молодшої сестри під враженнями від прочитання однойменної праці Луї Менара. Окрім обставин написання книги, також піднімаємо тему захоплення «Сходом» серед європейськи (в т.ч. українських) митців та інтелектуалів епохи fin de sicle, завдяки яким Леся Українка й захопилась цією темою. Ну й звісно не оминули самі мандрівки української поетеси в Крим та Єгипет.
📌Послухати ефір можна за посиланням (з 14 хвилини):
https://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2749631
#Україна #інтервю #аудіо #музей #Леся_Українка
📌Послухати ефір можна за посиланням (з 14 хвилини):
https://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2749631
#Україна #інтервю #аудіо #музей #Леся_Українка
📝Цікаве та інформативне інтерв'ю про українські дипломатичні ініціативи в Африці й очікування від них:
✍️"- Україна має намір розширити дипломатичну присутність у африканських країнах. Як вони це сприймають?
- Дуже позитивно, з розумінням того, що воююча країна знайшла відповідні кошти, ресурси й кадровий потенціал… А це, повірте, дуже непросто зробити, бо в Африку не можна відправляти будь-кого. Якщо взяти класичну дипломатію провідних західних держав і проаналізувати біографії послів Америки в країнах Африки, то побачите, що це одні з найбільш досвідчених дипломатів...".
#Африка #Україна #інтервю #текст
✍️"- Україна має намір розширити дипломатичну присутність у африканських країнах. Як вони це сприймають?
- Дуже позитивно, з розумінням того, що воююча країна знайшла відповідні кошти, ресурси й кадровий потенціал… А це, повірте, дуже непросто зробити, бо в Африку не можна відправляти будь-кого. Якщо взяти класичну дипломатію провідних західних держав і проаналізувати біографії послів Америки в країнах Африки, то побачите, що це одні з найбільш досвідчених дипломатів...".
#Африка #Україна #інтервю #текст
Укрінформ
Максим Субх, спецпредставник України з питань Близького Сходу та Африки
Попри складнощі, ми активно розширюватимемо нашу присутність на Африканському континенті — Укрінформ.
🎙Sabalar hayır! Поки п’єте ранкову каву sabah qahvesi, пропоную послухати моє інерв'ю на "Радіо культура" про кавову традицію кримських татар та обставини створення облікової кати цього елементу. Майже 40 хвилин обговорюємо соціальну роль цього чудового напою, який за століття свого побутування в Криму здобув так багато культурних контекстів.
#інтервю #радіо #кава #Крим #кимські_татари
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3774489
#інтервю #радіо #кава #Крим #кимські_татари
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3774489
Forwarded from Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України.
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо
Громадське радіо
Битва під Хотином 1621 року: український вимір війни, яка відбулася 400 років тому
В НМІУ триває виставка «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи».
🎥Нещодавно взяв участь у цікавому проєкті «У пошуках ідентичності». Команда зібрала думки експертів та науковців про складні й важливі питання історичної і культурної пам’яті, проблеми деколонізації, національної ідентичності:
https://www.identity.org.ua/
✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊
1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw
2. Як відбувається деколонізація в музеях?:
https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM
3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
4. Що означає деколонізація для Криму?:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
#відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці
https://www.identity.org.ua/
✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊
1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw
2. Як відбувається деколонізація в музеях?:
https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM
3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
4. Що означає деколонізація для Криму?:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
#відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці
У пошуках ідентичності
У пошуках ідентичності – Головна
Освітньо-дискусійна платформа Об’єднуємо експертів та науковців навколо складних тем історичної та культурної памʼяті, деколонізації, національної ідентичності.