⚡Нарешті представляємо проєкт «MIRAS. Спадщина» - особливу виставку, присвячену кримськотатарській спадщині. Ми з колегами та партнерами створили її для того, щоб показати культуру корінного народу Криму, як живе явище з безперервними традиціями, що досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин із навколишнім світом і людьми.
📝Вперше комплексно буде презентована одна з найяскравіших в Україні колекцій предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть, збереження та походження яких пов’язане з діяльністю знакових діячів кримськотатарського відродження.
📌Виставку можна буде побачити в Скарбниці НМІУ. Деталі про партнерів та проєкт читайте в анонсі.
https://www.facebook.com/events/695625884916584/
#анонс #виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна

Останні кілька днів не було можливості щось писати, тож буду виправлятись🙂
📷Колеги музейники організували співпрацю з "Google Arts & Culture", де музеї та галереї світу можуть розміщувати цікаву інформацію про свої колекції й не лише... Мав можливість долучитись та представити кілька блоків про історію та культуру кримських татар на наших матеріалах, які скоро будуть доступні також англійською мовою.
📌А поки можете переглянути, що із цього вийшло. Далі будемо продовжувати наповнювати цю сторінку цікавими текстами й фото:
#музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ #НМІУ #Google_Arts
https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk

"Таємничий світ пекторалі".
📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України.
✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху.
У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂
#книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія

📷У рік дракона – чудова статуетка китайського божества Гуань-ді, одяг якого оздоблений зображенням цього благородного створіння. Статуетку привіз український епідеміолог Данило Заболотний з протичумної експедиції до Монголії та Китаю (Вейчан, у Маньчжурії) в 1898 р., разом з трьома іншими фігуками буддійських божеств та бодґісатв. Колекція #НМІУ.
#фото #музей #Україна #Китай #Монголія

✍Гуань-ді є одним з найпопулярніших божеств та міфічних героїв Китаю. Його історичним прототипом був Гуань Юй (160–219) – полководець епохи Трьох царств, який ще за життя став символом мужності, відваги та вірності. Після смерті полководця канонізували, а релігійний синкретизм китайської культури сприяв утвердженню його культу одночасно у буддійській, даоській та конфуціанській традиціях як покровителя різних верств та професій. У буддійській традиції Гуань-ді вшановують як вартового буддійського вчення та храмів, бога війни, врожаю, удачі, літератури, добробуту, зцілення та комерційного успіху. З часом, маньчжури почали вшановувати Гуань-ді, як одного зі своїх легендарних предків та покровителя правлячої династії Цинь. Серед монголів, бурятів та калмиків він асоціювався з епічним героєм, небесним вершником та захисником стад Гесер-ханом. А на Тибеті - із грізним божеством Джамсараном.
🐉У легендах про Гуань-ді згадується і дракон (Луна), зображення якого разом з «перлиною погоди» прикрашає верхній одяг статуетки. В середньовічному романі «Трицарство» Ло Гуаньчжуна, Чорним драконом називають знамениту алебарду полководця Гуань Юя.
📌Статуетка збеігається в колекції НМІУ. Більше про маршрут експедиції київських лікарів Д. Заболотного та його учня В. Таранухіна можна почитати у моїй статті (в співавторстві): Савченко О., Мионенко Т. Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д.К.Заболотному: походження та атрибуція.
#Китай #Монголія #Україна #орієнталізм_медицина #музей #текст #стаття

🎥Нещодавно взяв участь у цікавому проєкті «У пошуках ідентичності». Команда зібрала думки експертів та науковців про складні й важливі питання історичної і культурної пам’яті, проблеми деколонізації, національної ідентичності:
https://www.identity.org.ua/
✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊
1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw
2. Як відбувається деколонізація в музеях?:
https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM
3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
4. Що означає деколонізація для Криму?:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
#відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці

✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…».
📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням:
#інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384