Forwarded from Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
🖼️Османська Порта часів Сулеймана І, у атмосферних
роботах Мельхіора Лорка (1527 - 1583).
✍️З 1555 р. данський художник і гравер Мельхіор Лорк потрапив на дипломатичну службу до Карла V та Фердинанда І. Йому пощастило супроводжувати знамените посольство Ож’є Гіслена де Бусбека у Стамбул, де Лорк провів майже три роки свого життя. Тут він на власні очі спостерігав особу султана, його двір з численними родичами та
підданими, а також стародавні й сучасні визначні місця. Художник створив майже дві сотні малюнків, на основі яких згодом виготовили ксилографії.
Це серія крутезних гротескних типажів, з великою увагою до деталей...
📌Роздивитись детальніше їх можна на сайті Британського музею:
https://www.britishmuseum.org/collection/search?agent=Melchior%20Lorck
#мистецтво #Мельхіор_Лорк #Османська_імперія
роботах Мельхіора Лорка (1527 - 1583).
✍️З 1555 р. данський художник і гравер Мельхіор Лорк потрапив на дипломатичну службу до Карла V та Фердинанда І. Йому пощастило супроводжувати знамените посольство Ож’є Гіслена де Бусбека у Стамбул, де Лорк провів майже три роки свого життя. Тут він на власні очі спостерігав особу султана, його двір з численними родичами та
підданими, а також стародавні й сучасні визначні місця. Художник створив майже дві сотні малюнків, на основі яких згодом виготовили ксилографії.
Це серія крутезних гротескних типажів, з великою увагою до деталей...
📌Роздивитись детальніше їх можна на сайті Британського музею:
https://www.britishmuseum.org/collection/search?agent=Melchior%20Lorck
#мистецтво #Мельхіор_Лорк #Османська_імперія
Forwarded from Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
🎥Чудовий випуск на проєкті "Історія без міфів", з істориком Олександром Середою, присвячений османській спадщині на Півдні України та її переосмисленню. Дослідник розповідає багато цікавого, в тому числі й про "Ханську Україну".
#відео #Україна #Османська_імперія
https://www.youtube.com/watch?v=VmtF9OYWWy0&t=3912s
#відео #Україна #Османська_імперія
https://www.youtube.com/watch?v=VmtF9OYWWy0&t=3912s
YouTube
Під османами: заселення Півдня, свобода віри і визнання України | Олександр Середа
ЗБІР ЗАКРИТО!
Разом із каналом @IstoriyaBezMifiv допомагаємо зі збором на 5 приладів нічного бачення (2 вже ТЕРМІНОВО замовлені через ситуацію на фронті - кошти у розмірі 275 тисяч гривень зняті) для розвідувальних екіпажів роти “ОЧІ” 120 Окремого Розвідувального…
Разом із каналом @IstoriyaBezMifiv допомагаємо зі збором на 5 приладів нічного бачення (2 вже ТЕРМІНОВО замовлені через ситуацію на фронті - кошти у розмірі 275 тисяч гривень зняті) для розвідувальних екіпажів роти “ОЧІ” 120 Окремого Розвідувального…
Forwarded from Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
Про османських солдатів на Галичині, турецькі пісні замість колискової та перше знайомство з тюркським світом.
📚Читаю далі з великим інтересом нове видання "Омелян Пріцак: повернення до України" (упорядниця Таїсія Сидорчук, 2024), де зібрані інтерв'ю й дописи знакового українського сходознавця. Цікавий фрагмент з автобіографії дослідника, у якому він говорить про те, як особистий (часто навіть несвідомий) досвід здобутий в дитинстві, вплинув на його сприйняття тюркського світу:
✍️«Кілька обставин зробили з мене тюрколога. Три з них були несвідомими, і перша насправді почалась в 1916 році – за три роки до мого народження. Солдати Османської імперії, союзниці Австро-Угорської імперії, тоді розміщувались в Галичині. Один загін прибув до Луки – містечка, де жила моя мама, а дідусь довгий час виконував обов’язки голови громади. Будинок мого дідуся (де пізніше народився я) був розташований на краю дуже великого лугу. Неподалік проходили муштру османські солдати, і їхні меланхолійні пісні було чутно в покоях моєї матері та її молодшої сестри. Дівчатка почали наспівувати дивні мелодії та повторювати їхні іноземні слова. Османські офіцери часто навідувались до дідуся: як офіційно, так і неформально. Іноді до їхньої компанії допускалися й дівчата, незважаючи на пуританські звичаї, властиві добі правління Франца Йосипа, що переживали в той час на Галичині, а також попри те, що османські офіцери, які були мусульманами, заледве знали, як розмовляти з дівчатами-християнками. Сестри за будь якої нагоди просили офіцерів, які також розмовляли німецькою, виправити їхні «турецькі тексти». Вони вивчали основи розмови османо-турецької мови й навчились співати кілька популярних пісень типу турецьких mani (народних пісень, що складались з чотирьох рядків), а також османські військові марші.
Досі пам’ятаю, що в ранньому дитинстві мама часто співала мені перед сном турецькі мелодії. Мої перші дитячі пісеньки були турецькими, і деякі з них я пам’ятаю донині. Матір також навчила мене рахувати по-турецьки від одного до ста й говорити кілька речень, не маючи, природно, жодного уявлення про граматику або структуру мови…».
#текст #книга #Османська_імперія
📚Читаю далі з великим інтересом нове видання "Омелян Пріцак: повернення до України" (упорядниця Таїсія Сидорчук, 2024), де зібрані інтерв'ю й дописи знакового українського сходознавця. Цікавий фрагмент з автобіографії дослідника, у якому він говорить про те, як особистий (часто навіть несвідомий) досвід здобутий в дитинстві, вплинув на його сприйняття тюркського світу:
✍️«Кілька обставин зробили з мене тюрколога. Три з них були несвідомими, і перша насправді почалась в 1916 році – за три роки до мого народження. Солдати Османської імперії, союзниці Австро-Угорської імперії, тоді розміщувались в Галичині. Один загін прибув до Луки – містечка, де жила моя мама, а дідусь довгий час виконував обов’язки голови громади. Будинок мого дідуся (де пізніше народився я) був розташований на краю дуже великого лугу. Неподалік проходили муштру османські солдати, і їхні меланхолійні пісні було чутно в покоях моєї матері та її молодшої сестри. Дівчатка почали наспівувати дивні мелодії та повторювати їхні іноземні слова. Османські офіцери часто навідувались до дідуся: як офіційно, так і неформально. Іноді до їхньої компанії допускалися й дівчата, незважаючи на пуританські звичаї, властиві добі правління Франца Йосипа, що переживали в той час на Галичині, а також попри те, що османські офіцери, які були мусульманами, заледве знали, як розмовляти з дівчатами-християнками. Сестри за будь якої нагоди просили офіцерів, які також розмовляли німецькою, виправити їхні «турецькі тексти». Вони вивчали основи розмови османо-турецької мови й навчились співати кілька популярних пісень типу турецьких mani (народних пісень, що складались з чотирьох рядків), а також османські військові марші.
Досі пам’ятаю, що в ранньому дитинстві мама часто співала мені перед сном турецькі мелодії. Мої перші дитячі пісеньки були турецькими, і деякі з них я пам’ятаю донині. Матір також навчила мене рахувати по-турецьки від одного до ста й говорити кілька речень, не маючи, природно, жодного уявлення про граматику або структуру мови…».
#текст #книга #Османська_імперія