Ієрогліф 密 (читання: міцу, хісока - вузький, близький, тісний) став ієрогліфом 2020 року. Ієрогліф символізує обмеження, введені через COVID19: рекомендацію запобігати близьких контактів, замкнутих просторів та стовпотворінь (三密)

Як завжди, церемонія пройшла в храмі Кійомідзу-дера (清水寺), Кіото.

https://m.youtube.com/watch?v=6-xo6c_iTnU&feature=youtu.be

#новий_рік

Основною новорічною прикрасою в Японії є кадомацу (門松; 門 – ворота, 松 – сосна). Вірять, що саме в кадомацу під час першого світанку нового року приходить камі нового року – О-тошіґамі-сама (お年神様). Тому таку ікебана ставлять біля входу до будинку. Таким чином, під час перебування камі в цій ікебана, кадомацу стає "шінтай" (神体 - "тілом камі").

Сосна – один із найбільш відомих символів довголіття. Традиція ставити кадомацу бере початок в період Хейан. Більшість істориків вважають, що прообразом сучасного новорічного кадомацу був обряд Комацу-бікі (小松引き).

Комацу-бікі – традиція аристократів періоду Хейан, згідно з якою в перший день народження дитини біля воріт дома було потрібно ставити гілку сосни (або ікебака з включенням соснових гілок) для того, щоб побажати дитині довгого життя.

#новий_рік #шінто

Зображення пекла від Каванабе Кьосаі, період Едо.

#голодні_духи

Панорама міста Едо, 1865-1866 рр. Фото Фелікса Беато

#фото_історія

Мононоке – істоти, пов’язані з волею та емоціями. М. Фостер пояснює образ мононоке як «істот, створених через уявлення необґрунтованих страхів в якості індивідуалізованих монстрів».

Тому найбільш ранній образ мононоке – це люди, яких негативні емоції захоплюють настільки, що в решті решт змінюють саму суть людини. Окрім власних емоцій, перетворити людину на монстра також здатна чиясь ненависть та зла воля.

Найбільш відомий образ мононоке – все та ж леді Рокуджьо-но Міясудокоро (六条御息所) з Повісті про Ґенджі. Ревність та почуття ненависті до всіх дружин Ґенджі змінюють леді настільки, що вона перетворюється на монстра.

Перетворення на мононоке розуміється як процес, який неможливо контролювати. Саме мононоке в давній Японії звинувачували в епідеміях, хворобах та нещастях. Засобами захисту від цих створінь володіли онмьоджі та послідовники сюгендо.

#мононоке

Знайомтесь з канбарі-ню:до: (加牟波理入道) - одним із найбільш дивних та найменш відомих образів йокай. Канбарі-ню:до: виглядає як ченець, в мантії та з коротким волоссям. Побачити його можна виключно в новорічну ніч. В цю ніч канбарі-ню:до: ховається за вікнами будинку та підглядає в людські туалети. З рота канбарі-ню:до: вилітає зозуля.

Вважається, що цей образ виник в Китаї XV ст. Адже здавна існує віра в те, що почути крик зозулі – значить викликати нещастя. Канбарі-ню:до: приносить невдачі, тож краще його ніколи не бачити та не чути.

На картинці – зображення від Торіяма Секіена (鳥山石燕)

#йокай #новий_рік

Табличка ема (絵馬) для наступного року з символічним зображенням вигнання коронавірусу. Від Ічібара Інарі джінджя (市原稲荷神社), префектура Аічі (愛知県)

#шінто #ема

Співробітниць авіаційної компанії JAL з аеропорту Фукуока, замість звільнення, відправляють на роботу міко (巫女). Так компанія шукає компромісні рішення кризової ситуації, яку спричиняє пандемія.

Майбутні міко спочатку пройдуть підготовчі курси: https://www.youtube.com/watch?v=wofSGmBpbII&feature=youtu.be. Далі вони повинні поступити в святилище Мунаката Тайшя (宗像大社) в місті Мунаката, префектура Фукуока (福岡県)

#шінто #сучасна_релігійність #міко

Так проходить церемонія ворожіння фукі (扶箕) – ворожіння на піску.

Церемонія проводилася в Китаї з 420 (династія Лю Сун) до 1644 (Маньчжурська династія) років та в Японії з періоду Хейан. В ворожінні приймають участь три людини, кожна з яких символізує небо, землю та людину.

Один пише на піску ієрогліфи з заплющеними очима, другий переписує ієрогліфи, третій розрівнює пісок. Після закінчення церемонії результати ворожіння читають по ієрогліфам, записаним другою людиною.

#ворожіння

Сувій з зображенням пекла від невідомого митця періоду Хейан, XII ст.

Повністю робота складається з семи намальованих сцен, шість з яких супроводжуються текстом. Сцени базуються на описах шістнадцяти малих видів пекла, поданих у Кісекьо (起世経, «Сутра світового сходження»).

Згідно з сутрою, навколо восьми великих світів пекла лежать шістнадцять менших світів пекла – пекло «Чорної піщаної хмари», «Екскрементів», «П'яти зубців», «Голоду», «Виснаження спраги», «Гною і крові».

#голодні_духи #буддизм

Практика «Коккурі-сан» була популярною в Японії з кінця XIX ст. Під «Коккурі-сан» (狐狗狸さん) розуміється вид ворожіння, який походить від західного обряду «повороту столу» (table-turning).

В Європу цей обряд прийшов з Америки після 1853 р. Іноуе Енрьо відносить появу цього обряду в Японії до 1884 р. коли невелике американське судно ввійшло до порту Ідзу та моряк показав місцевим жителям практику «повороту столу».

В Японії сеанс «Коккурі-сан» починався, коли декілька людей збиралися навколо столу та чекали, коли їх руки будуть рухатись самі по собі. Вважалося, що в цей момент в людей, котрі проводять ворожіння, всиляється дух кіцуне.

На стіл клали листівку, на якій були написані наступні слова: «Торії, чоловік, жінка, так, ні» та цифри з 0 до 9. До пальців учасників прив’язували монетки розміром 10 іен та кожному учаснику давали олівець. Потім учасники починали кричати: «Коккурі-сан, Коккурі-сан, прийдіть будь ласка» (コックリさん、コックリさん、おいでください).

Результати ворожіння читали по лініям та надписам, начертаним учасниками олівцем на листівці.

#ворожіння