Смак сутінок
1.8K subscribers
1.35K photos
5 videos
8 files
307 links
Подорож світами японських релігій

(публікації переодичні)
Download Telegram
Святилище Кумасо-но ана (熊襲の穴 - яма кумасо) в префектурі Каґошіма. Використовувалось людьми кумасо при полюванні на ведмедя.

#джінджя
Вхід до лісу ґаанаа (ガーナー森) на Окінава

#рюкю_шінто #йокай
Для спекотного липневого вечора пропонуємо вам фільм «Західна відьма померла» (西からの魔女が死んだ). Фільм розповідає про літні канікули дівчини, яка відмовляється ходити до школи. Декілька місяців Маю проводить разом із бабусею, яка живе в горах та відома як відьма.

#релігійні_фільми
Мандала п’яти драконів, 12 ст. Використовувалась в онмьодо та шюґендо для ворожіння, в школах буддизму шінґон (真言宗) та тендай (天台宗) для медетації. По центру мандали – Аізен-мьо:о: (愛染明王) – божество буддизму ваджраяни, також відомий як Рага-раджа. По колу від нього – дракони півдня, півночі, сходу на заходу.

#буддизм #онмьодо #шюґендо
Так виглядає Кусабіра-джінджя, місто Рітто (栗東市), префектура Шіґа. В якості камі тут почитають кусабіра-камі, котрий за визнанням місцевого каннуші має природу йокай.

Кусабіра-камі являє собою дух гриба, котрий має ідентичну назву. Статуї кусабіра-камі можна зустріти по всьому містечку.

В Ніхон Шьокі (日本書紀) ця місцевість згадується в літописі за 630 р. Це був рік неврожаю та великого голоду. Коли в Ямато закінчувався останній рис та люди починали голодувати, в поселеннях біля сучасного Рітто збирали величезний врожай грибів кусабіра. Так дух гриба врятував людей та народився маленький камі. Люди цього міста почитають його з тієї пори.

#йокай #шінто #камі #джінджя
Схема проведення ритуалу виклику дощу (請雨法, шьо:ухо:). Ритуал по цій схемі було проведено в 1117 р. ченцем школи Шінґон (真言宗), Шьо:каку (勝覚). Вірять, що вперше ритуал провів Ку:кай (空海 або Ко:бо: Дайші, засновник школи Шінґон).

Паралельно з ритуалом шьо:ухо: проводився фестиваль п'яти драконів (五龍祭, ґорю:саі). Фестиваль проводили онмьоджі. Тут можна подивитись схему ритуалу.

#буддизм #онмьодо #кукай
На Окінаві молодші сестри є камі, які захищають своїх старших братів. Таких камі називають онарі-ґамі. Онарі-ґамі вважається кожна дівчина, яка має брата. Так молодша сестра короля мала титул кікое-ооґімі (聞得大君) та захищала не тільки свою сім’ю, але й всю країну.

За часів Королівства Рюкю жінки виконували роботу на суші, в той час як чоловіки уходили в море на рибалку або торгівлю. Якщо справа була успішною та всі повертались додому, було прийнято дякувати сестрам. Тому з собою в море брали обереги – шматочки волосся сестер.

Дівчина отримує повноту сил онарі-ґамі під час ритуалу ізаіхоо (イザイホー). Оскільки онарі-ґамі захищає брата, одежу для ритуалу, пов’язку на голову та віночок з рослин готують брати для своїх сестер. Сила онарі-ґамі – сеіджі – приходять в момент, коли старша норо (ノロ) доторкається до чола дівчини під час ритуалу.

#рюкю_шінто #ізаіхоо #камі
Так звана «Декларація про людську природу» (人間宣言) – це промова імператора Шьова, прочитана 1 січня 1946 р. Імператор проголосив наступне: «Зв'язки між нами та народом завжди спиралися на взаємну довіру та повагу. Вони не залежать від легенд та міфів. Вони не ґрунтуються на хибній уяві про те, що Імператор є акіцумікамі та про те, що японська нація перевершує інші раси та має правити світом». Після цього пішли чутки, ніби імператор зрікся свого божественного походження. В це повірили і окупаційні війська. Але чи так це насправді?

Термін акіцумікамі (現御神) можна перекласти як «явлене божество». Позначає камі, котрі спустилися в світ людей та деякий час перебувають в ньому. Термін використовувався по відношенню до імператора в випадках, коли імператор зазначався володарем світу.

На той час як під час правління імператора Шьова, до нього найчастіше використовується термін арахітоґамі (現人神 або 荒人神), якого немає в тексті. Різниця між термінами – один ієрогліф, але замість «явленого божества», арахітоґамі позначає людину, яка водночас має природу камі. Саме арахітоґамі і є імператор як нащадок Аматерасу.

Термін арахітоґамі є більш розповсюдженим. Саме так про себе каже Ямато Такеру (日本武尊), коли звертається до еміші (蝦夷, прото-айну) в тесті Ніхон Шьокі (日本書紀): «Я – потомок нинішнього арахітоґамі». Саме це слово використовується далі в Ман’йошю і щоденниках періоду Хейан. Натомість, його немає в «Декларації про людську природу» імператора Шьова.

Текст викликає суперечки і в наші часи. Статті в японському інтернеті на цю тему радимо читати обережно.

#шінтоїзм #мейджі
Карта Шінсен-ен (神泉苑) – буддійського храму школи Шінґон (真言), період Муромачі. Карта є копією малюнку ченця періоду Хейан та інструкцією по проведенню ритуалу виклику дощу. Показано розташування онмьоджі та ченців під час ритуалу по відношенню до місцевості храму.

#буддизм #онмьодо #мапи
Знайомтесь, це Умі-бо:зу (海坊主) або "морський ченець", відомий морський йокай. З'являється біля торгівельних та рибальських кораблів й лякає людей. Особливо популярним йокай став в період Бакумацу, після того, як до Японії навідалися кораблі командора Перріі, які також часто зображуються як йокай.

#йокай
Літня онлайн-школа
«Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»

Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація.
Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні».
На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам».
🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства».
🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року
🗺Де: онлайн

Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це:
- 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі;
- 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді;
- представлення власних доповідей або есе на третій день школи;
- публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів).

Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень.
💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM.

💰Форми участі та оплата:
👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн.
🧑‍🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн.
Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно.
Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.
👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин.
Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8

П.С. Будемо вдячні за поширення.