На Окінаві молодші сестри є камі, які захищають своїх старших братів. Таких камі називають онарі-ґамі. Онарі-ґамі вважається кожна дівчина, яка має брата. Так молодша сестра короля мала титул кікое-ооґімі (聞得大君) та захищала не тільки свою сім’ю, але й всю країну.

За часів Королівства Рюкю жінки виконували роботу на суші, в той час як чоловіки уходили в море на рибалку або торгівлю. Якщо справа була успішною та всі повертались додому, було прийнято дякувати сестрам. Тому з собою в море брали обереги – шматочки волосся сестер.

Дівчина отримує повноту сил онарі-ґамі під час ритуалу ізаіхоо (イザイホー). Оскільки онарі-ґамі захищає брата, одежу для ритуалу, пов’язку на голову та віночок з рослин готують брати для своїх сестер. Сила онарі-ґамі – сеіджі – приходять в момент, коли старша норо (ノロ) доторкається до чола дівчини під час ритуалу.

#рюкю_шінто #ізаіхоо #камі

Так звана «Декларація про людську природу» (人間宣言) – це промова імператора Шьова, прочитана 1 січня 1946 р. Імператор проголосив наступне: «Зв'язки між нами та народом завжди спиралися на взаємну довіру та повагу. Вони не залежать від легенд та міфів. Вони не ґрунтуються на хибній уяві про те, що Імператор є акіцумікамі та про те, що японська нація перевершує інші раси та має правити світом». Після цього пішли чутки, ніби імператор зрікся свого божественного походження. В це повірили і окупаційні війська. Але чи так це насправді?

Термін акіцумікамі (現御神) можна перекласти як «явлене божество». Позначає камі, котрі спустилися в світ людей та деякий час перебувають в ньому. Термін використовувався по відношенню до імператора в випадках, коли імператор зазначався володарем світу.

На той час як під час правління імператора Шьова, до нього найчастіше використовується термін арахітоґамі (現人神 або 荒人神), якого немає в тексті. Різниця між термінами – один ієрогліф, але замість «явленого божества», арахітоґамі позначає людину, яка водночас має природу камі. Саме арахітоґамі і є імператор як нащадок Аматерасу.

Термін арахітоґамі є більш розповсюдженим. Саме так про себе каже Ямато Такеру (日本武尊), коли звертається до еміші (蝦夷, прото-айну) в тесті Ніхон Шьокі (日本書紀): «Я – потомок нинішнього арахітоґамі». Саме це слово використовується далі в Ман’йошю і щоденниках періоду Хейан. Натомість, його немає в «Декларації про людську природу» імператора Шьова.

Текст викликає суперечки і в наші часи. Статті в японському інтернеті на цю тему радимо читати обережно.

#шінтоїзм #мейджі

Знайомтесь, це Умі-бо:зу (海坊主) або "морський ченець", відомий морський йокай. З'являється біля торгівельних та рибальських кораблів й лякає людей. Особливо популярним йокай став в період Бакумацу, після того, як до Японії навідалися кораблі командора Перріі, які також часто зображуються як йокай.

#йокай

Літня онлайн-школа
«Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»

Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація.
Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні».
На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам».
🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства».
🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року
🗺Де: онлайн

Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це:
- 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі;
- 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді;
- представлення власних доповідей або есе на третій день школи;
- публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів).

Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень.
💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM.

💰Форми участі та оплата:
👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн.
🧑‍🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн.
Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно.
⏱ Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.
👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин.
Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8

П.С. Будемо вдячні за поширення.